Консульські обмеження: Рада мала б викликати для роз'яснень уряд і МЗС
Розповідає експерт з конституційного права Андрій Магера.
ТЕКСТИ поговорили з експертом із конституційного права Андрієм Магерою про те, наскільки законними є обмеження надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном.
Андрій Магера: Будь-які підзаконні документи на виконання вимог закону можуть набирати чинності тільки після того, як змінюються положення певного закону.
Тобто якщо йдеться про новий закон про мобілізацію, то лише після 18 травня можуть ухвалюватися якісь підзаконні акти, зокрема Кабміном, Міністерством закордонних справ і будь-ким іншим органом на виконання даного закону.
До 18 травня застосовується чинний чи попередній порядок, зокрема консульського обліку і його правил. Положення законодавчих актів не може змінити ніхто – ні Кабмін, ні МЗС.
Читайте також: Чому заборона консульського обслуговування українців і видачі паспортів за кордоном — відверто протиправна і шкідницька
Тому дуже важливо, щоб Кабмін чи МЗС дотримувалися норми закону, а якщо з цим у них виникають труднощі, то нічого не заважає парламенту в порядку здійснення контрольних функцій викликати до Верховної Ради прем'єр-міністра, міністра закордонних справ для отримання відповідних роз'яснень. І це справді варто було зробити парламенту, якби він у нас дійсно був самодостатнім, вищим органом державної влади і виконував всі свої функції у тому числі контролю.
Наголошу – права і свободи громадян, основних обов'язків громадян, правосуб'єктності громадян – все це є предметом виняткового законодавчого регулювання. І лише Верховна Рада України може змінювати ці правила. Звісно, якісь деталі у вигляді, форм різних документів, це все може робити Кабмін, якщо його на це уповноважує закон. Самі вони з власної ініціативи ніякої махновщини вигадувати не можуть. Вони мають строго слідувати положенням законів України.
Українським громадянам сьогодні нічого не перешкоджає звернутися до уповноваженого Верховної Ради з прав людини з відповідними проханнями вжиття заходів реагування. Вони також можуть звернутися з адміністративним позовом до суддів України, як особисто, так і через своїх представників, зокрема через адвокатів, щоб оскаржити незаконні рішення, незаконні дії або незаконну бездіяльність.
Я вже не торкаюся питань міжнародних зобов'язань України чи Конституції України, де навіть в умовах дії воєнного стану на державу покладається обов’язок щодо захисту українських громадян за межами країни.
