Хто гальмує «дронову революцію» у війську. Ключові проблеми в галузі БПЛА

Громадській діяч і аеророзвідник Ігор Луценко констатує, що в Україні поки що відсутня справжня, "непартизанська" промислова політика у галузі дронів. Він перераховує основні проблеми галузі та пояснює, чим вони зумовлені.

Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ
Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ

Основні проблеми та виклики в галузі дронів

«Профільні» відомства — Міноборони та Мінстратегпром — практично не беруть якої-небудь істотної участі у розвитку галузі безпілотників. Попри те, що мають найбільші бюджети і найпотрібніші повноваження.

"На мою суб’єктивну думку, керівники цих відомств усвідомлюють цей прикрий факт і соромляться його, але поки що не знайшли гарних рецептів подолання традиції бездіяльності своїх відомств.

На фронті ви не знайдете жодного БПЛА, розробленого під контролем цих міністерств. І навряд чи легко знайдете якийсь дрон, котрий закуплений цими інституціями. Чекаємо, що це пофіксять", — пише Луценко.

Система навчання операторів БПЛА залишається приватною і куцою.

"Федоров (міністр цифрової трансформації — ред.) каже, що за його фінансування приватні школи БПЛА підготували 20 тисяч пілотів. Додам від себе, що цивільні інструктори на базі військових навчальних центрів і за кошти приватних донорів підготували зіставні, а може й більші кількості.

Але ситуація, коли військові вчать військових працювати у реальних бойових умовах, нині все ще зустрічається не так часто. А це все-таки інший рівень підготовки", — пояснює Луценко.

На його думку, мало б сенс на ротаційній базі залучати фронтових пілотів, для навчання нових поколінь операторів БПЛА. І фінансувати це з держбюджету, як і належить. До того ж, додає аеророзвідник, бракує стандартів, коли оператор офіційно вважається готовим йти у бій. У цій ситуації Генштаб мав би оперативно затвердити програмні документи в галузі навчання.

Читайте також: Скільки FPV-дронів витрачають за пів дня в одній роті БПЛА (ВІДЕО)

Система створення нових зразків озброєнь та військової техніки відсутня.

За словами Ігоря Луценка, у цій сфері все відбувається неформально і хаотично. Він пояснює це тим, що Генштаб поки що не показав належної спроможності визначати потреби армії. А високі чиновники в погонах, як правило, усвідомлюють свою некомпетентність і не хочуть брати на себе відповідальність.

Аеророзвідник каже, що офіційно державі донедавна не були потрібні розробки ні «Ланцетів», ні «Шахедів», ні розвідувальні дрони типу «Орланів», ні РЕБи, ні антидронові сітки для бронетехніки.

"У наступ влітку минулого року ми пішли, маючи практично «голу», нічим не захищену від ФПВ-каміків бронетехніку. Хоча ще рік тому ентузіасти в самих же ЗСУ розробили і оформили належно непогані рішення, котрі здатні були врятувати багато життів.

Все це як не робилося, так і поки що не робиться зараз. Принаймні донедавна окремі посадовці в погонах дозволяли собі відмовлялися навіть від дуже актуальних розробок, зроблених за приватний кошт. І досі не понесли за це жодної відповідальності", — наголошує військовий.

Відсутня комунікація між різними відомствами, які застосовують дрони. Тож обмін та накопичення досвіду дуже гальмується.

"ГУР, СБУ і ЗСУ працюють окремо і де-юре не мають права питати одне одного про найкращі практики використання БПЛА. Та навіть у рамках ЗСУ обміну досвідом, скажімо так, бракує", — зазначає Луценко.

Вітчизняний виробник (а також розробник) є упослідженим порівняно з іноземним.

Луценко вказує, що такою є нинішня політика держави — штучно обмежувати рентабельність вітчизняних компаній, що займаються дронами. При цьому, таких обмежень на іноземні компанії Україна не накладає.

Експерт у галузі дронів каже, що такий підхід держави не має жодного раціонального пояснення і виглядає цілеспрямованою політикою із завдання шкоди галузі БПЛА.

Він нагадує, що це галузь, де продукція є дуже високотехнологічною і де собівартість виробу інколи містить більш ніж половину видатків на дослідження і розробку.

"Це на додачу до того, що виробники не мають чіткого і прогнозованого замовлення на розробку чи виготовлення дронів від держави. Не мають офіційних, легальних механізмів належної взаємодії з військовими у виробленні нових зразків продукції тощо", — пише Луценко.

Читайте також: Тренди, куди рухається галузь ударних дронів, і де ми маємо переграти ворога

Аеророзвідник констатує, що, «дронова революція» відбувається в армії всупереч діям держави і командування. І є прикладом успішних партизанських дій патріотів (волонтерів, ентузіастів) в умовах "лютого саботажу усіх можливих посадових осіб. За винятком Мінцифри, котрих теж варто було б записати до цього партизанського руху".

проблеми в ЗСУ виробництво БПЛА дрони реформи зсу

Знак гривні
Знак гривні