Як Китай використовує свій рибальський флот у військових і політичних цілях, — розслідування

За останні кілька десятиліть, частково намагаючись поширити свій вплив за кордоном, Китай різко розширив свій рибальський флот. Зараз китайські фірми володіють або експлуатують термінали в дев'яноста п'яти іноземних портах.

Фото: Imaginechina через Associated Press
Фото: Imaginechina через Associated Press

Про це у масштабному розслідуванні під назвою "Флот, схильний до рабської праці та грабежу" пише американський журналіст-розслідувач і автор бестселера The Outlaw Ocean Ян Урбіна.

За оцінками Китаю, він має двадцять сім сотень рибальських кораблів далекого плавання, хоча ця цифра не включає судна в спірних водах. Відкриті дані та супутникові знімки свідчать про те, що флот може бути ближче до шістдесяти п'яти сотень кораблів. (Тоді США та ЄС мають менш як триста рибальських суден далекого плавання кожна).

Деякі кораблі, які виглядають як рибальські судна, висувають територіальні претензії в спірних водах, в тому числі в Південнокитайському морі й навколо Тайваню. "Це може виглядати як рибальський флот, але в деяких місцях він також служить військовим цілям", ― каже Ян Ралбі, який керує фірмою I.R. Consilium, що займається морською безпекою.

Домінування Китаю на морі далося йому дорогою ціною. Країна здебільшого не реагує на міжнародні закони, а її флот є найгіршим порушником незаконного вилову риби у світі, допомагаючи довести види до межі вимирання. На його суднах також процвітає торгівля людьми, боргова кабала, насильство, злочинна недбалість і смерть. "Порушення прав людини на цих суднах відбуваються в промислових і глобальних масштабах", ― розповідає Стів Трент, виконавчий директор Фонду екологічної справедливості.

Читайте також: Пропаганда Китаю всюди: як Пекін змінює глобальний інформаційний простір

Китайський флот також розширив міжнародний вплив уряду. Країна побудувала десятки портів у рамках своєї ініціативи "Один пояс, один шлях" ― глобальної інфраструктурної програми, яка часом робила її найбільшим фінансистом у Південній Америці, Африці на південь від Сахари та Південній Азії. Ці порти дозволяють йому ухилятися від сплати податків і уникати втручання інспекторів. Інвестиції також дають змогу купувати вплив в уряді. У 2007 році Китай надав Шрі-Ланці понад триста мільйонів доларів на будівництво порту. (Будувала його китайська державна компанія.) У 2017 році Шрі-Ланка, перебуваючи на межі дефолту за кредитом, була змушена укласти угоду, за якою Китай отримав контроль над портом і його околицями на дев'яносто дев'ять років.

Військові аналітики вважають, що Китай використовує свій флот для стеження. У 2017 році країна ухвалила закон, який вимагає від приватних осіб і підприємств підтримувати зусилля китайської розвідки. Порти використовують цифрову логістичну платформу під назвою Logink, яка відстежує переміщення кораблів і товарів у прилеглій зоні ― зокрема, можливо, американських військових вантажів.

Китай також просуває свій флот у спірні води. "Китай, ймовірно, вважає, що з часом присутність його флоту в далеких водах перетвориться на певний ступінь суверенного контролю над ними", ― каже Ралбі, експерт з морської безпеки. Деякі з кораблів КНР замасковані під рибальські судна, але насправді формують те, що експерти називають "морською міліцією". Згідно з дослідженнями Центру стратегічних і міжнародних досліджень, китайський уряд платить власникам деяких з цих кораблів сорок п'ять сотень доларів на день за те, щоб вони залишалися в спірних районах протягом більшої частини року.

Читайте також: Як Китай наживається на російській війні в Україні — NYT

Супутникові дані показують, що торік кілька десятків кораблів незаконно ловили рибу у водах Тайваню, а в спірних частинах Південнокитайського моря перебувало двісті кораблів. Кораблі допомагають здійснювати те, що в нещодавньому дослідженні Дослідницької служби Конгресу США названо "операціями в "сірій зоні", які використовують примус, окрім війни". Вони супроводжують китайські нафтогазові судна, доставляють вантажі і перешкоджають іноземним суднам.

Іноді ці судна запускаються в дію. У грудні 2018 року уряд Філіппін почав ремонтувати злітно-посадкову смугу та будувати пляжний пандус на острові Тіту, на який претендують як Філіппіни, так і Китай. Понад дев'яносто китайських кораблів скупчилися вздовж узбережжя, затримуючи будівництво. У 2019 році китайське судно протаранило і потопило філіппінський човен, що стояв на якорі в очеретяній банці, спірному регіоні Південнокитайського моря, багатому на запаси нафти. Чжоу Бо, китайський старший полковник у відставці, нещодавно попередив, що подібні зіткнення можуть призвести до війни між США і Китаєм.

Грег Полінг, старший науковий співробітник C.S.I.S., зазначив, що отримання права власності на спірні води є частиною того ж проєкту, що і встановлення контролю над Тайванем. "Мета цих рибальських суден ― повернути "втрачену територію" і відновити колишню велич Китаю", ― сказав він.

Китай зміцнює свій рибальський флот, виділяючи понад сім мільярдів доларів на рік у вигляді субсидій, а також надаючи логістичну, безпекову та розвідувальну підтримку.

рибальство вплив Китаю флот Китай розслідування

Знак гривні
Знак гривні