Чому банківський бізнес в Україні збитковий: пояснює голова Raiffeisen Писарук

Через залежність від макроекономічного циклу оцінку прибутковості банківського бізнесу потрібно давати за 7−10 років. І в такому розрізі виявляється, що в Україні банки — це збитковий бізнес.

Інфографіка: Опендатабот
Інфографіка: Опендатабот

Про це заявив голова правління Райффайзен Банку Олександр Писарук в інтерв'ю Інтерфакс-Україна.

"Банки — це циклічний бізнес, він сильно залежить від макроекономічного циклу, від криз, підйомів. Оцінку прибутковості банківського бізнесу треба оцінювати на достатньо довгому проміжку часу, в середньому 7-10 років. Загальний прибуток акціонерів включає збільшення вартості капіталу та отриманих дивідендів за цей період часу. З точки зору акціонерів бажано, щоб цей прибуток якнайменше покривав вартість капіталу", — зазначив банкір.

За останні десять років (період з 2013 по 2023 роки) загальний прибуток акціонерів українських банків (за винятком ПриватБанку та його націоналізації) склав 69%, тобто приблизно 6% річних у гривні. Водночас вартість капіталу в будь-який рік після 2013-ого перевищувала 20% річних. Тобто для банківських акціонерів останні десять років були збитковими, пояснив Писарук.

"Для іноземних акціонерів українських банків, які рахують загальний дохід в євро, ситуація є значно гіршою. За останні десять років банківська система отримала загальний збиток 52%, приблизно -8% річних в євро.

Це пов’язано з великими збитками українських банків у 2014-2016 роках, майже чотирьох кратною девальвацією національної валюти та неможливістю отримання дивідендів протягом декількох років. Навіть так звані надмірні прибутки банків у 2023 році не компенсували акціонерам банків, особливо іноземним, збитки за останні десять років", — розповів голова правління Райффайзен Банку.

За його словами, з урахуванням цього не можна визначати надмірний прибуток банків за результатом одного єдиного року. Ретроспективне оподаткування надмірних прибутків за 2023 рік, а також збільшення податків на прибуток банків у майбутньому є необґрунтованим та позбавляє акціонерів банків бажання інвестувати у цей бізнес.

"Зараз банківський бізнес в Україні збитковий, тому що вартість капіталу дуже висока через високу інфляцію та дуже високі ризики країни. І я навіть про війну не говорю", — констатував банкір.

На його думку, ухвалений закон про оподаткування доходів банків відштовхне стратегічних банківських інвесторів від бажання брати участь у приватизації держбанків, яка необхідна з урахуванням їхньої високої частки на ринку.

«Ми можемо залишитися з банківською системою, в якій буде надмірна частка державних банків протягом дуже довгого часу», — заявив Писарук.

Він додав, що такий підхід також не стимулює прямі іноземні інвестиції і в інші галузі. «Це дуже погана історія для країни, яка потребує зовнішньої допомоги і під час війни, і після на розвиток», — вказав банкір.

«Національному банку, ймовірно, доведеться, тому що він був стороною, яка погодилася на це рішення, пом’якшувати плани рекапіталізації банків. Тому що оподатковувати банки в такий жорстокий, несправедливий спосіб, а потім вимагати капітал — це додатково жахлива історія для інвесторів», — вважає банкір.

Писарук також припустив, що окремі банки з іноземним капіталом можуть звернутися до міжнародного суду у зв’язку з тим, що ухвалення такого закону порушує положення міжурядових угод про захист інвестицій, навівши приклад Іспанії, де банки оскаржили windfall tax.

Голова правління Райффайзен Банку наголосив, що такі закони зменшують і без того низьку інвестиційну привабливість України та можуть завадити планам залучення приватного іноземного капіталу для відновлення України після війни

Нагадаємо, 21 листопада Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування надприбутків банків.

Він передбачає, що оподаткування надприбутків банків за результатами 2023 року буде здійснено за ставкою 50%. Починаючи з 2024-го базова ставка податку на прибуток для банків становитиме 25%.

економіка війна нацбанк банки

Знак гривні
Знак гривні