Як блокада на кордоні з Польщею впливає на Україну

Польські перевізники продовжують блокувати кордон. За інформацією Держприкордонслужби черги на кордоні з Польщею зростають, там заблоковано вже 2,5 тис. вантажівок. BBC Україна описує наслідки блокади, ТЕКСТИ публікують найважливіше з матеріалу.

Фото: AFP
Фото: AFP

На відміну від підтримки фермерів, після виборів польська влада не поспішає підтримувати протест перевізників. 9 листопада тригодинні переговори урядовців з учасниками протесту завершилися без результатів, повідомляють польські ЗМІ.

Ймовірно, блокування кордону може тривати до кінця року.

"Чому з польської сторони в найгірші моменти ми повинні чекати 24 години, щоб виїхати з Польщі, а коли повертаємося, чекати 12 днів, хоча всі залишають Польщу завантаженими", – цитує Gazeta Wyborcza одного з організаторів протесту, який натякає, що причиною цього є корупція з українського боку

За словами перевізників, вони "не почули ніяких пропозицій, пов’язаних зі своїми вимогами". Одна із них – відновлення довоєнної системи дозволів для українських перевізників.

Але це порушить домовленості між ЄС та Україною. Або, як кажуть в польському уряді, який скоро має піти у відставку через формування нового після виборів, це питання "вирішується у Брюсселі".

На цьому наполягає й офіційний Київ, де знову, як і з зерновою проблемою, обрали шлях звернення напряму до Брюсселя, оминаючи Варшаву.

В українському уряді також прямо називають ключову причину чергового загострення: конкуренція.

Як припустив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач, польські перевізники, які мають найбільший автопарк у ЄС, побоюються конкуренції від українців і у такий спосіб намагаються дістати для себе преференції.

Під час загострення з імпортом зерна оглядачі попереджали, що лише аграркою це не завершиться, і "больових точок" буде більше – саме там, де українці можуть скласти конкуренцію європейцям (і не лише полякам).

У довоєнному 2021 році, попри систему обмежень і дозволів, транспортні перевезення були другою найбільшою статтею українського експорту послуг до Польщі і становили майже 30% від загального показника. Для Польщі цей показник був удвічі більшим – в імпорті послуг до України транспортні перевезення становили майже 60%.

Прикметно також, що транспортні підприємства входять у першу трійку за кількістю із зареєстрованих в Польщі компаній з українським капіталом (після будівництва та торгівлі).

Збитки вже є

Ситуацію на польському кордоні загострює і те, що за підсумками 2022 року Польща посідає перше місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи. На неї припадає майже чверть від загального обсягу. І він продовжував зростати, попри війну.

За останні 5 років товарообіг між Україною та Польщею зріс у понад 24 рази – з 500 млн доларів до понад 12 млрд. При цьому Україна більше експортує до Польщі, ніж імпортує.

Структура цієї торгівлі може підказати такі проблемні моменти.

Як і до війни, найбільшою статтею українського експорту до Польщі є метал. І, на відміну від зерна, для якого певний час був відкритий експортний коридор у Чорному морі, нині вивезти продукцію українських металургів з України можна лише суходолом.

За менш ніж тиждень протестів точні збитки від простоїв у чергах на кордоні підраховувати передчасно – дехто лише оформив вантаж, дехто ще не доїхав до кордону.

Але ці збитки вже є, і їх вже рахують – не лише українські підприємці, а й європейські компанії, що працюють в Україні.

Після початку блокади польських перевізників німецький Spiegel написав про кілька підприємств з німецьким капіталом, які замислюються про вихід з України. Не через російську агресію, а через ситуацію на західному кордоні.

"Ситуація абсурдна: ЄС допомагає Україні стабілізувати державний бюджет, взяти на себе військовий тягар та компенсувати несплату податків. Місяць за місяцем мільярди із Заходу течуть до Києва", – пише видання. І наголошує, що при цьому підтримка української економіки, яка й сама попри війну здатна генерувати певні прибутки і податки, заблокована на західному кордоні.

Там, на думку співрозмовників Spiegel, Україна отримує "прихований удар".

Солідарність випарувалася

Якщо ж подивитися на імпорт з Польщі, то в ньому за перший рік війни наперед вийшли нафтопродукти, які до війни Україна купувала в Росії та Білорусі. За підсумками 2022 року на паливо припало понад 20% імпорту з Польщі, тоді як у довоєнному 2021 цей показник був меншим за 5%.

За даними керівника Консалтингової групи А-95 Сергія Куюна, у жовтні цього року через україно-польський кордон автомобільним транспортом заїхало 36% від загального імпорту автогазу, 18% бензину та 16% дизпального.

Хоча інформації про блокування імпорту пального поки що немає, конфлікт і інтереси його учасників є очевидними.

"Україна формує величезний попит на польські товари, в тому числі нафтопродукти (завантажуючи зокрема й польські морські порти), та дає транзит величезної номенклатури інших товарів. Тепер поляки хочуть заробляти не просто на продажі та транзиті, а ще й на перевезеннях цих вантажів", - пише Сергій Куюн у фейсбуку.

"Бажання зрозуміле. Але щось не так з цією європейською, перепрошую, солідарністю", – додає він.

україна-польща експорт імпорт кордон війна економіка блокада

Знак гривні
Знак гривні