Витрати РФ на війну в Україні ось-ось боляче вдарять по росіянах, – The Economist

Російська економіка, попри заяви Путіна про її міцність, ковзає по тонкій кризі й ось-ось може під неї провалитися, адже витрати на війну зростають, а у Кремля на носі вибори. Про це пише The Economist, ТЕКСТИ переказують основне зі статті.

"За останній рік мало яка валюта показала гірші результати, ніж російський рубль. Це падіння є як символічним ударом по пересічних росіянах, які ототожнюють сильну валюту з сильною країною, так і причиною напруженості в російській державі.

Воно зруйнувало консенсус, який існував серед російських політиків минулого року, коли центральний банк і міністерство фінансів працювали пліч-о-пліч. Тепер, коли інфляція зростає, а зростання сповільнюється, ці дві інституції налаштовані одна проти одної. На кону – здатність Росії ефективно вести війну", – пише британський тижневик.

dizajn-bez-nazvaniya-2022-08-29t230439.629-820x505

Фото ілюстративне. Джерело: Укрінформ

Видання зазначає, що після повномасштабного вторгнення РФ в Україну перед російськими чиновниками стояло просте завдання: зупинити падіння економіки. Тоді завдяки доходам від продажу нафти й газу, міністерство фінансів продовжило шоу марнотратства, щедро витрачаючи кошти на оборону і соціальне забезпечення.

Сильний нафтогазовий експорт також спричинив зміцнення рубля, що знизило ціни на імпорт і своєю чергою інфляцію. Це дозволило центральному банку пристосуватися до фіскальної експансії, знизивши процентні ставки до рівня, нижчого за той, що був напередодні повномасштабного вторгнення РФ. Протягом 2022 року споживчі ціни зросли на 14%, а реальний ВВП знизився на 2% – слабкі показники, але набагато кращі, ніж передбачали прогнози.

Але зараз новий етап економічної війни ставить російських урядовців перед складним вибором, пише The Economist. На носі президентські вибори, тож міністерство фінансів хоче підтримати економіку. Агенція Bloomberg повідомила, що Росія планує збільшити витрати на оборону з 3,9% до 6% ВВП. Міністерство фінансів також хоче збільшити витрати на соціальне забезпечення.

"Але центральний банк більше не прагне допомагати. Проблема починається з рубля. Він падає частково через те, що бізнесмени виводять гроші з країни. Низькі ціни на нафту протягом більшої частини цього року також знизили вартість експорту. Тим часом Росія знайшла нові джерела всього – від мікрочипів до газованих напоїв. Зростання імпорту збільшило попит на іноземну валюту, що призвело до падіння курсу рубля.

Падіння курсу валюти прискорює російську інфляцію, оскільки вартість цього імпорту зростає. Так само як і самі фіскальні стимули, попередила голова центробанку РФ Ельвіра Набіулліна. Споживчі ціни зросли на 5,5% за рік до вересня, порівняно з 4,3% у липні. Є ознаки ефекту "другого кола", коли інфляція сьогодні призводить до більшої інфляції завтра.

Зростання номінальної заробітної плати становить понад 50% від її допандемічного рівня, навіть попри те, що зростання продуктивності залишається слабким. Вищі зарплати збільшують витрати компаній, і вони, ймовірно, перекладуть їх на споживачів у вигляді вищих цін. Інфляційні очікування зростають", – йдеться у публікації.

The Economist пояснює, що у серпні-вересні центральний банк РФ істотно підвищив процентні ставки, прагнучи заохотити іноземних інвесторів купувати рублі та зменшити внутрішній попит на імпорт.

Але вищі ставки створюють проблеми для міністерства фінансів. Повільніше економічне зростання означає більше безробіття і менше зростання заробітної плати. Вищі ставки також підвищують вартість запозичень, що б'є по власниках іпотечних кредитів, а також по самому уряду.

"Путін хотів би вирівняти ситуацію, захистивши рубль без додаткового підвищення ставок. Тому він попросив своїх політиків знайти креативні рішення. Розглядаються дві основні ідеї: управління валютою та збільшення експорту енергоносіїв. Жодна з них, схоже, не спрацює", – констатує видання.

Кремль також хоче створити штучний попит на рубль, змушуючи інших платити за російський експорт у валюті. У центробанку, вочевидь, вважають цей план досить безглуздим. "Всупереч поширеній думці", як зазначила Набіулліна у своєму виступі 15 вересня, валютна структура експортних платежів не має "помітного впливу" на обмінні курси.

Автори статті зазначають, що Росія може розглянути можливість використання своїх валютних резервів для інтервенцій на валютних ринках. Але більш ніж половина її резервів у розмірі 576 мільярдів доларів, що зберігаються на Заході, заморожені.

Використовувати решту складно, оскільки більшість російських установ перебувають під санкціями, які обмежують їхню здатність здійснювати операції, каже Софія Донець, колишня чиновниця російського центробанку. А наявні резерви країни, які з довоєнного часу скоротилися на 20%, все одно можуть лише ненадовго захистити рубль.

Єдиним дієвим способом підтримати рубль, окрім підвищення ставок, є збільшення експорту енергоносіїв, зазначає The Economist.

"Однак доходи Росії від експорту нафти, ймовірно, більше не зростуть. Вищі ціни можуть знизити споживання в США, відновлення Китаю після нульового ковіду, схоже, закінчилося. За оцінками Рейда Л'Ансона з аналітичної компанії Kpler, Америка, Бразилія та Гайана можуть разом збільшити видобуток нафти на 670 000 барелів на день наступного року, що компенсує дві третини нинішнього скорочення видобутку Саудівською Аравією. Ф'ючерсні ринки припускають, що ціни падатимуть протягом більшої частини 2024 року. Хоча Росія може експортувати більше нафти, щоб компенсувати це, це прискорить падіння.

Інша погана новина для Росії полягає в тому, що тепер вона має заробляти більше на нафті лише для того, щоб утримати загальний дохід від експорту на тому ж рівні через скорочення продажів газу після закриття її магістрального трубопроводу до Європи. За два тижні до 19 вересня вони склали мізерні 73 млн євро (77 млн доларів) проти 290 млн євро торік. В ЄС ведуться розмови про обмеження імпорту російського скрапленого природного газу. Європейські атомні електростанції також скорочують свою залежність від російського урану.

Все це означає, що, оскільки інфляційні проблеми Росії зберігаються, боротьба між урядом і центральним банком лише посилюватиметься. Спокуса розщедритися напередодні президентських виборів наступного року посилить напруженість, змусивши центральний банк або підвищити ставки до виснажливого рівня, або відмовитися від боротьби, що призведе до розкручування інфляції по спіралі.

Путін міг би скоротити військові витрати – але його плани на 2024 рік показують, що він мало в цьому зацікавлений. Чим довше триватиме його війна, тим більше битв йому доведеться вести вдома", – підсумовує видання.

деградація росії рашизм путінізм фінансування війни війна економіка

Знак гривні
Знак гривні