"Найбільша територія дикої природи в усій степовій зоні України". Еколог про переваги відновлення Великого Лугу
Найближчим часом «пустельний» пейзаж переважної частини дна колишнього Каховського водосховища заросте природною рослинністю і перетвориться на найбільшу територію дикої природи в усій степовій зоні України.
Про це в інтерв'ю Першому Криворізькому розповів виконувач обов’язків завідувача кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету Едуард Євтушенко.
«До водосховища на його місці були дуже великі території заплавних лук зі своїм особливим різноманіттям, яке відновиться. Так, на це знадобиться не менше 15 років, але користь від цього біорізноманіття буде більшою, ніж від водосховища.
Якщо ми згадаємо період до будівництва греблі, то в річці Дніпро водилися і види осетрових риб, які могли заходити з моря у верхів'я річки на нерест», — каже Едуард Євтушенко.
Дно колишнього Каховського водосховища вкрилося конюшиною, люцерною та іншими рослинами. Їх насіяли природоохоронці парку, аби запобігти пиловим бурям та розповсюдженню чужорідних видів. Фото: Нацпарк «Кам’янська Січ»
Зазначимо, що в липні 2023 року Європарламент ухвалив закон «Про відновлення природи», який передбачає повернення до 2030 року 20% площі європейських держав із ландшафтів, що вже не є природними, у природні. Таким чином, половина територій країн Європи за сім років мають стати заповідними (30%) і переведеними в природний стан (20%).
«Пустелі на півдні України не буде, це однозначно. А якщо влада, долучивши спеціалістів, зможе розробити проєкти будівництва магістральних водогонів на Херсонщину, то ми точно зможемо ще побачити славнозвісні кавуни. Але для цього 100% доведеться змінювати підходи до вирощування сільськогосподарських культур», — зазначає завідувач кафедри ботаніки та екології КДПУ.
Для мешканців Херсонщини відсутність водосховища в майбутньому також може мати реальні плюси.
- наприклад, тепер водний транспорт зможе пересуватись у всі пори року, не очікуватиме в чергах перед шлюзами;
- будуть збудовані мости й пороми, тому тривалість переїзду на інший берег скоротиться вдесятеро;
- розвиток сонячної енергетики на звільненій від штучної водойми території дасть можливість перетворити донедавна депресивний регіон на логістичний центр, який більше не оминатимуть магістралі і який стане найзручнішим із погляду транспортної логістики.
«Оцінюючи проблему виключно в економічному контексті, необхідно розуміти вагомий потенціал вивільнених 200 тисяч гектарів земель для отримання сільськогосподарської продукції (принаймні частини цих земель). Звісно, небачено широкий обрій відкривається після завершення війни для розвитку рекреації та туризму», — підкреслює еколог Едуард Євтушенко.
Читайте також: Оголились приголомшливі ландшафти. Що відбувається на місці Каховського водосховища
Також експерт Едуард Євтушенко говорить, що водосховища мають більше екологічно негативного, ніж екологічно позитивного впливу, тому що замулюються береги, зменшується глибина водосховищ, а водосховища, розташовані вище по Дніпру, поступово перетворюються на заболочені місця.
«Природа відновлюється, і ми вже спостерігаємо відновлення рослинності. Територія колишнього водосховища вже має зелений покрив, тобто про пилові бурі можемо не говорити.
А прийняття поспішних рішень, за якими не стоять ані вивчення міжнародного досвіду, ані неупереджена розробка різноманітних сценаріїв, ані стратегічна екологічна оцінка, може завдати лише шкоди, нових збитків і втрат», — каже Едуард Євтушенко, підкріплюючи свою думку дослідженням Української природоохоронної групи.
Читайте також: Відродження Великого Лугу дає більші економічні, соціальні та екологічні переваги, ніж відновлення водосховища. Ґрунтовне дослідження
Нагадаємо, експерти Української природоохоронної групи впевнені, що відновлення Великого Лугу — в інтересах довкілля.
Відновлення Лугу на такій величезній площі має багато позитивних наслідків:
- суттєво зросте різноманіття природних екосистем — замість майже однотипного біотопу штучних водойм, що займав понад 90% площі, з’являться десятки інших біотопів, зокрема болотних, лучних, степових, чагарникових, лісових, галофітних;
- істотно зросте поглинання основного парникового газу — нагадаємо, що Україна взяла на себе зобов’язання щодо декарбонізації;
- збільшаться популяції багатьох рідкісних видів;
- збільшаться площі пасовищ, сіножатей;
- збільшаться доступні запаси цінних дикорослих рослин і тварин — лікарських, технічних, мисливських тощо;
- відновиться нерест, що суттєво збагатить рибне населення пониззя Дніпра і зробить непотрібними витрати на утримання декількох рибоводних заводів, які забезпечували штучне поновлення рибних ресурсів;
- зменшаться втрати прісної води через зменшення відкритого водного дзеркала;
- покращиться якість води, відповідно покращиться стан водних екосистем;
- суттєво зросте різноманіття водойм;
- поліпшиться функціональність пан’європейського Дніпровського меридіонального екологічного коридору.
