Гордість за Україну. Українці розповіли про патріотизм, єднання, мову – опитування

74 % українців називають гордість головною емоцією, яку вони відчувають, думаючи про Україну. Про це свідчать результати опитування, проведеного до Дня незалежності соціологічною групою Рейтинг.

Опитування до Дня Незалежності присвятили дослідженню думок українців про їхні емоції та патріотизм, ставлення до мови і різних груп людей, фактори, які об’єднують та роз’єднують нас та найголовніше – бачення майбутнього країни.

Мова

Майже 60 % опитаних зазвичай спілкуються вдома українською, близько 30 % – українською та російською, лише 9 % – російською. Починаючи з березня 2022 помітно зменшується використання російської мови у побуті. Для 82 % опитаних українська мова є рідною, для 16 % такою є російська. ВПО і біженці, які перебувають за кордоном, частіше використовують обидві мови для спілкування або говорять російською. Тим не менше, понад 70 % ВПО і біженців вважають рідною українську.

мова

Емоції

Головна емоція, яку відчувають респонденти, думаючи про Україну – гордість (74 %). Вона лишається домінуючою, як і рік тому. Друга емоція – сум (43 %). 17 % відчувають страх, думаючи про Україну, гнів – 13 %, радість – 10 %, сором – 7 %, зацікавленість – 5 %, байдужість – 1 %. 

Гордість більше відчувають опитані, які перебувають в Україні. Емоції суму і страху переважають серед біженців за кордоном. Гордість більше відчувають найстарші опитані, сум і страх частіше відзначали люди середнього віку. За гендерним розподілом жінки відносно частіше говорили про гордість, сум та страх, чоловіки – гнів, радість і сором. Люди, які у побуті спілкуються українською або двома мовами, частіше говорили про відчуття гордості. Сум більше відзначали ті, які спілкуються російською.

емоц

Патріотизм

У питанні, що вважають ознаками патріотизму, більшість опитаних обрали варіанти донатити і волонтерити (46 %) та розмовляти українською мовою (45 %). Близько третини віднесли до патріотизму служити на фронті, залишатися, працювати і вести бізнес під час війни в України, більше чверті – цікавитися історією України. Купувати українські товари, споживати український контент, займатися громадською діяльністю обрали 9-14 % опитаних. Ходити в українську церкву – 6 %, знати слова гімну – 4 %, носити українську символіку – 3 %.

Опитані, які проживають зараз в Україні, частіше обирали залишатися, працювати і вести бізнес під час війни в України. Біженці за кордоном навпаки відносно частіше обирали варіанти донатити і волонтерити, цікавитися історією України, займатися громадською діяльністю, споживати українські товари і контент. Спілкування українською є однаково патріотичним як для опитаних в Україні, так і для біженців за кордоном.

патр

Фактори об'єднання та роз'єднання

Перемога ЗСУ (65 %), відбудова (49 %) та допомога один одному (40 %) можуть найбільше об’єднати українців. Економічний ріст є об’єднуючим фактором для 30 % опитаних, мова – 25 %, вступ до ЄС/НАТО – 20 %, єдність політиків – 15 %, культура – 13 %, історія – 9 %, повернення біженців і релігія – по 4 %, спортивні перемоги – 1 %.

Ті, хто проживають в Україні, потенціал об’єднання частіше вбачають у перемогах ЗСУ. Для внутрішніх переселенців та біженців за кордоном набуває ваги чинник відбудови та взаємної допомоги. Культура і повернення біженців – важливі фактори об’єднання для тих, хто проживає зараз за кордоном.

Наймолодші частіше обирали взаємодопомогу та культуру. Відбудова та економічний ріст є важливими для молоді і середнього віку. Найстарші частіше відзначали перемоги ЗСУ, мову, вступ до ЄС/НАТО та політичну єдність.

Для мешканців Півдня, Сходу і Донбасу вагомими об’єднуючими факторами є відбудова країни, взаємодопомога та повернення біженців. Для жителів Заходу, Галичини – мова. Вступ до ЄС/НАТО є однаково важливим як для Заходу, Києва, так і для Донбасу.

обєдн

Соціологічна група "Рейтинг" провела це опитування 16-20 серпня 2023 р. методом CAWI (Computer Assisted Web Interviewing) на платформі Rating Online. Вибірка випадкова, респонденти отримували запрошення через месенджери та соціальні мережі.  

Структура масиву відображає структуру населення України станом на початок 2022 року (згідно актуальних даних Державної служби статистики України). Вибіркова сукупність складає 6050 респондентів, у т.ч.: 700 респондентів – внутрішньо переміщені особи (ВПО), які даний момент перебувають на території України; 750 респондентів – біженці з України, які в даний момент перебувають за кордоном. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 для усього масиву даних становить не більше 1,5%. Для підмасивів (ВПО та біженці): не більше 4%. 

Результати опитування повністю – за посиланням

соціологія опитування патріотизм мова

Знак гривні
Знак гривні