Як автомийки забруднюють малі річки Києва, врізаючись у колектори

Автомобільні мийки, що врізаються в колектори збору дощової води та колектори річок, є одними з найбільших забруднювачів малих річок у Києві, пише Економічна правда. Видання візуалізувало статтю ілюстраціями з проєкту ТЕКСТІВ Лабіринти київських вод.

Автомийки зливають воду, перемішану з дешевими автомобільними шампунями та пально-мастильними матеріалами.

Обов'язковою умовою для запуску автомобільної мийки в Києві є отримання технічних умов для підключення каналізації та водопостачання. Крім цього, необхідно забезпечити мінімальний вплив автомийки на природу.

На автомийках необхідно встановити очисні споруди, вартість яких становить 3-5 тис. дол., та під'єднатися до системи центрального водовідведення. Встановлення системи фільтрації та накопичення води коштуватиме ще 4 тис. дол. У перелік щомісячних витрат на обслуговування такого бізнесу також входять фільтри та картриджі.

На цьому етапі деякі підприємці вирішують зекономити, щоб збільшити маржинальність бізнесу і скоротити окупність інвестицій. Економія відбувається шляхом порушення законодавства. 

9f8e215-richky-kyiv-skomorokh-

Одна з підземних річок Києва – Скоморох. Ілюстрація: TEXTY.ORG.UA

Найпоширеніше порушення – незаконні врізання в каналізаційні колектори, колектори приймання дощової води чи розташовані поруч водойми. Тобто підприємці несанкціоновано прокладають під землею пластикові труби.

Дослідник малих річок Києва та дигер Кирило Степанець каже, що в Києві існують "умільці", які спеціалізуються на врізаннях у колектори. "Є люди, які за гроші роблять цю роботу. Може, частина власників автомийок намагається методом "тику" вийти до колектора, але якусь консультацію бізнесмени в них беруть", – каже він.

Назвати точну частку автомийок, які незаконно зливають неочищену воду в колектори, неможливо, додає дослідник. Для цього необхідно робити масштабне дослідження і брати аналізи води біля кожної з них. 

Він додає, що окремі автомийки можуть очищати частину води і зливати стоки "помірковано", аби не привертати до себе уваги.

У Києві налічується близько 2 тис. незаконних врізань у мережі водовідведення, ідеться в Екологічній стратегії розвитку Києва до 2030 року, розробленій Київською міською державною адміністрацією. Крім цього, існують сотні зливостоків, які не перебувають на балансі жодного підприємства.

5e5bd56-richky-kyiv-original

Карта: TEXTY.ORG.UA

"Скільки токсичних речовин потрапляє в Дніпро через незаконні врізання та безхазяйні зливостоки – невідомо, адже офіційні перевірки просто не враховують ці об'єкти", – повідомляв ексголова постійної комісії Київради з питань екологічної політики Костянтин Яловий.

Київські дигери співпрацюють з "Київавтодором" і повідомляють про знайдені незаконні врізання. Проте цій співпраці не вистачає системності, каже Степанець. "Київавтодор" ліквідовував врізання за нашими підказками, але в останні роки процес зупинився. Масштабну роботу з ліквідації незаконних врізань вони не проводять", – каже дослідник.

У департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА повідомили, що не володіють інформацією стосовно зливу відходів від автомийок у колектори чи водойми і не ведуть облік автомийок та наявність у них повного пакета документів. Контролювати дотримання законів у сфері екології повинна Державна екологічна інспекція.

У відповіді на запит ЕП в інспекції повідомили, що на час дії воєнного стану державний контроль не здійснюється.

Мийні засоби з вмістом фосфатів, які використовують автомийки, створюють сприятливе середовище для розмноження мікроскопічних водоростей, що спричиняють цвітіння водойм. В останні роки літнє цвітіння Дніпра набуло тривожних масштабів. Головним "донором" фосфатів для Дніпра в межах Києва є її притока Либідь. У неї впадають близько 20 річок і струмків. Лабораторний аналіз свідчить про поганий стан Либеді: у воді містяться солі, аміак, фосфати та пальне.

7bbfd11-richky-kyiv-lybid

Підземна частина річки Либідь. Ілюстрація: TEXTY.ORG.UA

Термін самоочищення водойми залежить від концентрації та кількості скинутих забруднень, швидкості повного обміну води у водоймі, випаровування або розкладу сполуки, яка забруднює, кліматичних умов. Синтетичні поверхнево-активні речовини розкладаються понад шість місяців.

Забруднення поверхневих чи підземних вод та самовільне проведення гідротехнічних робіт карається штрафом від однієї до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17-85 тис. грн) або ув’язненням на строк до п'яти років. Зробити воду в столичному регіоні чистішою допоможе інвентаризація мереж і ліквідація незаконних врізань.

річки київ автомийки екологія

Знак гривні
Знак гривні