Чому Рада Україна – НАТО може стати справжньою зміною правил гри
Створення Ради Україна – НАТО, форуму для кризових консультацій та прийняття рішень, де Україна та члени Альянсу зустрічатимуться на рівних, сприятиме поглибленню партнерства і може істотно наблизити Україну до вступу в НАТО.
Про це пише старша програмна спеціалістка Програми трансатлантичної оборони та безпеки в Центрі аналізу європейської політики (CEPA) Іванна Кузь, що раніше працювала в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Експертка нагадує, що до Вільнюського саміту Україна була частиною Комісії Україна – НАТО, створеної в Мадриді в 1997 році. До обов'язків Комісії входила оцінка розвитку відносин між НАТО й Україною, і вона слугувала майданчиком для дискусій щодо майбутньої співпраці.
Повноваження Комісії були розширені в грудні 2008 року, коли міністри закордонних справ країн-членів НАТО доручили їй розробити Річну національну програму (РНП), в якій Київ виклав план реформ і визначив стратегічні цілі, завдання і пріоритети. Члени Альянсу оцінювали прогрес, консультуючись з Україною.
Комісія була директивним органом, відповідальним за відносини між НАТО й Україною, і керувала спільною діяльністю до 2023 року. З 2014-го вона була форумом для консультацій щодо війни Росії проти України.
"Спершу може здатися, що Рада Україна – НАТО замінить Комісію, але це зовсім інша річ. Комісія була органом, до складу якого входили Україна та всі 31 член Альянсу, і для проведення засідань потрібна була одностайна згода (роками Угорщина блокувала їх на рівні міністрів).
З переходом до Ради динаміка змінилася. Засідання Ради будуть засіданнями 32-х членів, на яких Україна сидітиме за столом як рівноправний член", – пише Кузь.
Експертка зазначає, що у межах нового формату Київ може скликати засідання в будь-який час, як і будь-який член НАТО або генеральний секретар, а окремий союзник більше не може використовувати своє право вето, тому Угорщина та інші можливі опоненти втрачають право вето.
Іванна Кузь нагадує, що президент Зеленський скористався новим механізмом, щоб скликати засідання Ради протягом тижня після Вільнюського саміту, коли Росія вийшла із зернової угоди.
У статті також йдеться про те, що нова Рада також дозволяє Україні брати участь у засіданнях інших комітетів НАТО, які є важливими майданчиками для консультацій та прийняття рішень. Вона також створить різні робочі групи для обговорення багатьох питань.
Предметом обговорення будуть не лише необхідні реформи, а й взаємні інтереси безпеки та питання, на які Київ хоче звернути увагу, такі як гібридна та кібервійна або оборонна промисловість. І це не просто розмови, рішення будуть прийняті. Україна отримає вигоду від усіх елементів структури, зазначає програмна спеціалістка CEPA.
"Але Рада досягне реальних змін лише тоді, коли її потенціал буде використаний на повну потужність. Це буде залежати від того, як до неї ставляться Київ і члени Альянсу.
Рада має стати механізмом для досягнення консенсусу, співпраці, спільного прийняття рішень та дій. Зустрічі у форматі комітетів будуть корисними як для Альянсу, так і для України, і обидві сторони повинні скористатися цією можливістю.
НАТО може багато чого запропонувати, але лише Україна має безпосередній досвід ведення війни 21-го століття проти однієї з великих авторитарних держав. Тут є чому повчитись. Члени Альянсу можуть поділитися досвідом щодо оперативної сумісності, трансформації та оборонних можливостей", – пише Кузь.
Рада також має нести відповідальність за управління процесом вступу України до НАТО, прокладання шляху до членства і підготовку союзників до цього історичного моменту.
"На перший погляд, це може здатися бюрократичним ребрендингом наявного механізму, але Рада Україна – НАТО може стати справжньою зміною правил гри", – підсумовує експертка.