Україна застосовує у війні з Росією надруковані на 3D-принтері боєприпаси – The Economist
Українські захисники у боротьбі з окупантами застосовують саморобні боєприпаси, виготовлені за допомогою 3D-принтера, які поставляють кілька груп зброярів-аматорів.
Про це пише The Economist із посиланням на виробників, волонтерів та військових.
Видання зазначає, що коли ручні гранати скидають з дронів, це не дуже ефективно через їхню легкість. Британський тижневик цитує київського зброяра-аматора "Льошу", який пояснює, що гранати зазвичай важать лише 300 грамів і мають недостатню "убивчу силу".
Три місяці тому цей зброяр з групою друзів розробив альтернативу: 800-грамовий протипіхотний боєприпас під назвою "Зайчик". Група використовує 3D-друк для виготовлення корпусу бомби, а потім відправляє його для наповнення вибухівкою та шматками сталевої шрапнелі. Під час випробувань, каже "Льоша", ця шрапнель ріже дерев'яні дошки "як масло".
Фото ілюстративне. Джерело: facebook/72 ОМБр ім. Чорних Запорожців
"Зайчик" є лише одним із прикладів смертоносних інновацій, що з'явилися в Україні за 17 місяців після російського вторгнення. Запаси багатьох боєприпасів заводського виробництва скоротилися в міру того, як тривають бойові дії. Але необроблених вибухових речовин залишається багато. Це допомогло створити аматорську збройову промисловість, яка займається постачанням солдатам на фронті саморобної зброї для боротьби з російськими військами", – пише The Economist.
Як розповіли в команді, щотижня вони створюють пластикові корпуси для приблизно 1000 "цукеркових бомб", як стали називати ці саморобні вибухові пристрої. Хоча військовий офіцер, який виступає в ролі військового контакту команди, хотів би отримувати по 1500 на день.
Крім цього, інші аматори з групи "ДрукАрмія" виготовили понад 30 тисяч подібних бомб за останні чотири місяці та продовжують нарощувати темпи виробництва.
І ще більше надходить з-за кордону. За оцінкою засновника латвійського відділення групи волонтерів-зброярів Wild Bees Яніса Озолса, з листопада 2022 року з Європи було відправлено щонайменше 65 000 саморобних боєприпасів.
Саморобні, виготовлені на 3D-принтері боєприпаси не зможуть замінити заводські, хоча мають свої переваги
The Economist стверджує, що українські митники закривають на це очі, класифікуючи такі вантажі як дитячі іграшки або свічники.
Виданню розповіли, що саморобні, виготовлені на 3D-принтері боєприпаси не зможуть замінити заводські, хоча мають свої переваги. По-перше, вони дешеві. По-друге, виготовлення бомб різних розмірів не потребує переобладнання виробництва. Це допомагає операторам безпілотників найкращим чином використовувати вантажопідйомність конкретної моделі.
"Розумні інновації зробили бомби напрочуд ефективними. Ті, що призначені для ураження піхоти, мають центральний циліндр, у який упакована вибухівка. Простір навколо заповнений металевими компонентами, які викидаються назовні при детонації. Раніше в багатьох бомбах використовували цвяхи як шрапнель. Але випробування виявили недолік. Тепло від вибуху частково випаровувало цвяхи", – йдеться в статті.
Більші шматки уламків не випаровуються, а тому спричиняють тяжчі рани. Український військовослужбовець "Дюк" каже, що 5-кілограмові "цукеркові бомби" вбивають відкриту піхоту за 20 метрів від місця падіння.
Деякі "цукеркові бомби" можна використовувати навіть проти бронетехніки
Британський тижневик пише, що сапери сподіваються збільшити радіус ураження ще більше. Деякі "цукерні" використовують програмне забезпечення для моделювання вбивчого потенціалу різних типів шрапнелі й кутів встановлення відносно заряду, розповідає один солдат у Києві, який знає про їхні зусилля.
У статті також йдеться про те, що деякі "цукеркові бомби" можна використовувати навіть проти бронетехніки. Мідь і алюміній спресовані всередині цих боєприпасів у спеціально розроблену конусоподібну форму. Коли вибухівка детонує, метали перетворюються на тонкий струмінь перегрітої плазми, який може пробити броню. (Ця ж технологія використовується в багатьох комерційних протитанкових засобах).
Українські оператори безпілотників стверджують, що можуть знищувати російські танки, скидаючи ці боєприпаси, які важать близько пів кілограма, на дах машини, де броня є уразливішою.
Зараз докладаються зусилля, щоб зменшити різноманітність бомб і стандартизувати їхнє виробництво
За словами "Дюка", застосовувані ЗСУ безпілотники зараз скидають близько 200 різних типів і розмірів "цукеркових бомб".
"Це свідчить про творчий ентузіазм їхніх розробників. Але це також ускладнює шляхи постачання, оскільки компоненти надходять з кількох різних майстерень. Тому зараз докладаються зусилля, щоб зменшити різноманітність бомб і стандартизувати їхнє виробництво, каже пан Озолс з Wild Bees. Індустрія аматорів з кожним днем стає дедалі професійнішою", – підсумовує The Economist.
