В Україні розроблять словник "небажаної" лексики та критерії неприпустимої для медіапростору інформації, – Герасим'юк

В Україні буде напрацьовано словник "небажаної" лексики та критерії до інформації, яка є неприпустимою для поширення в медіа.

Про це заявила голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк в інтерв'ю Інтерфакс-Україна.

На запитання щодо критеріїв інформації, яка може ображати почуття вірян і є неприпустимою для поширення в ефірі, робота над якими була анонсована раніше, голова Нацради заявила, що йдеться не лише про почуття вірян, а й про так звані чутливі спільноти – етнічні, національні, ЛГБТІК, спільноти людей з інвалідністю, ветеранські та інші.

За її словами, закон "Про медіа" значно розширив перелік тих ознак, за якими не допускається дискримінація. Це і вік, стать, етнічне чи соціальне походження, громадянство, раса, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, інвалідність тощо. Цей перелік не є вичерпним. Так само закон передбачив відповідальність за висловлювання, які підбурюють до дискримінації чи утисків або ж розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп.

"Ми маємо формувати медіапростір, вільний від дискримінації, фіксацій образливих та некоректних стереотипів і мови ворожнечі стосовно будь-яких громадян країни за багатьма ознаками", – сказала вона.

Герасим'юк зазначила, що для того, щоб зрозуміти, як облаштувати таку політику в інформаційному просторі, регулятор провів уже декілька зустрічей – із ромською, єврейською, кримськотатарською спільнотами, представниками мусульманських організацій, Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а також налагоджує співпрацю з Офісом омбудсмена через меморандум про спільні дії.

"Готуються меморандуми й з означеними спільнотами. Ця робота викликала неабияку громадську підтримку. Результатом цих зустрічей мають бути напрацьований словник "небажаної" лексики та критерії до інформації, яка є недопустимою, а також спільна просвітницька робота для медіа", – наголосила голова Нацради.

За її словами, цими критеріями медіарегулятор користуватиметься під час ухвалення своїх рішень, доки органи співрегулювання не напрацюють відповідні кодекси.

Крім того, Герасим'юк розповіла, що в планах ще проведення зустрічей із представниками арабських спільнот, ветеранськими організаціями, організаціями, що представляють людей з інвалідністю.

дискримінація нацрада лексика медіапростір

Знак гривні
Знак гривні