Росіяни продовжують наступ на Куп'янському напрямку: чи є загроза прориву (РОЗБІР)
Військовий експерт, координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець аналізує, як просувається наступ російських окупаційних військ на Куп'янському напрямку. Нижче пряма мова автора.
На Куп'янському напрямку (а точніше на Боровському) противник продовжує активні наступальні дії й вчора, судячи зі всього, ввів у бій на цьому напрямку, головні сили 4-ї "Кантемировской" танкової дивізії (тд). Які "за сумісництвом", є головними силами його Сватівського угрупування... у вигляді підрозділів її 12-го та 13-го танкових полків.
Зазвичай, це роблять, коли на певній ділянці чи напрямку є вагомий успіх у вигляді прориву на всю глибину системи оборони противника й попереду замаячив "оперативний простір".
Або є інший, більш рідкісний випадок, коли ваш ешелон прориву не може прорвати систему оборони противника до кінця й у бій вводять головні сили, щоб суттєво наростити "пробивну" спроможність своїх передових підрозділів...й таки прорвати оборону противника.
Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ
На перший погляд, виглядає так, що ми маємо справу із першим випадком.
Й дійсно, за чотири доби противник діючи з рубежу с. Ковалівка – с. Кармазинівка спромігся просунутись на 4 км у західному напрямку (й навіть вийти до с. Новоєгорівка). Одночасно з цим, противник атакував з району с. Райгородка у напрямку на с. Надія та с. Сергіївка й зумів також прорватися до цих селищ. Таким чином, свій початковий прорив на с. Новоєгорівку противнику вдалося розширити...
Зі сторони виглядає – саме так, що командування противника оцінивши розвиток ситуації дійшло до висновку про "досягнення вирішального успіху" в прориві ВСІЄЇ системи української оборони у напрямку на м. Борова й тому варто вводити у справу - "ешелон розвитку успіху".
Але чи це так і є насправді...?
Як бачимо, противник діє "строго" вздовж дороги на м. Борову. У цьому сенсі варто оцінити, чи вже втратило українське командування на цьому напрямку спроможності до організованого СИСТЕМНОГО опору передовим підрозділам противника, чи він поступово "загрузає" в українській обороні?
Поки що, я схиляюся до думки, яка більше відповідає другому твердженню. Чому?
А тому, що протягом останніх двох діб, передові підрозділи ЗСУ, які обороняються на цьому напрямку, принаймні, два рази контратакували наступаючи підрозділи противника.
Причому, в одному випадку навіть мали успіх...Зокрема, підрозділи противника, які взяли під контроль с.Новоєгорівка, спробували після цього просунутись у північно-західному напрямку від села (очевидно, щоб сприяти просуванню своїх "колег" західніше рубежу Надія - Сергіївка). Але тут же наштовхнулися на контратаку ЗСУ й навіть були вимушені відійти на відстань близько 1 км безпосередньо до села...
Також, на користь саме другого твердження служить й той факт, що західну частину с. Новоселівське противнику так й не вдалося взяти під контроль, його просування по обох флангах цього селища – поки мінімальні.
Підтягування у смугу наступу 4-ї тд 752-го мотострілецького полку (мсп) противника зі складу 3-ї мотострілецької дивізії (мсд), також явно свідчить, що командування противника прагне "наростити зусилля" у наступі, щоб "допрорвати" систему української оборони, а не "ввести у бій ешелон розвитку успіху" (інакше, танкові та мотострілецький полки просто помінялись би місцями). Взагалі-то, введення у бій саме танкових полків у першому ешелоні для прориву оборони противника у даних умовах, як на мене, є, скажімо так – не найкращим рішенням з боку російського командування.
Ймовірно, у разі подальшого просування військ противника у західному напрямку, по рубежу Першотравневе – Копанки – Новосергіївка – Чернещина він явно зустріне "возрастающие трудности"...
Бо на даному етапі "додати" до свого наступу швидко (у добовій готовності) противник зможе лише 752-й мсп, 30-у омсбр (та й то, не всю). Тому, чим і як його командування збирається "брать Боровую", мабуть, є загадкою для нього самого...
