Як Зеленський намагався дотиснути непоступливих прагматиків НАТО, розлютивши американців – WP
Американське видання The Washington Post описує, як Володимир Зеленський намагався переконати нерішучих функціонерів НАТО у більшій підтримці України, застосовуючи тактику гнівних твітів. ТЕКСТИ наводять скорочений переклад статті.
Президент України Володимир Зеленський у вівторок сколихнув саміт лідерів НАТО, розкритикувавши їхню спільну заяву щодо перспективного членства своєї країни, назвавши відсутність у ній конкретних часових рамок «безпрецедентною та абсурдною».
У полум'яному твіті Зеленський розчарував прихильників України в Альянсі, які вважали, що забезпечили перемогу Києва, підштовхнувши Сполучені Штати, Німеччину та інші країни, які не хотіли цього робити, до згоди "направити Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли союзники погодяться і будуть виконані умови", як сказано в декларації, ретельно розробленій в ході переговорів між 31 членом НАТО.
Зеленський і Столтенберг. Фото: НАТО
Україна вимагала надати їй чіткий графік членства в НАТО, який включав би конкретні кроки та етапи. Але багато країн НАТО з обережністю ставляться до ризику прямої війни з Росією і шукають спосіб збалансувати сподівання України з прагматичними розрахунками безпеки.
Гнівне втручання Зеленського, яке відбулося до остаточної угоди у вівторок, але вже після того, як формулювання почали поширюватися, свідчить про те, що Альянс ще не знайшов способу задовольнити обидві сторони. Дипломати НАТО сподівалися оприлюднити єдину декларацію про перспективи членства України у вівторок як тріумфальний момент напередодні візиту Зеленського на саміт.
Ця різка заява стала останньою авантюрою українського президента, який, не вагаючись, критикував своїх прихильників, коли відчував момент, щоб отримати більше підтримки для України. Дипломати НАТО, які, як і інші, говорили на умовах анонімності, щоб відверто говорити про напружені переговори, заявили, що підозрюють, що він використовував твіт як тактику переговорів.
Зеленський, схоже, був особливо засмучений думкою про те, що умови ще не дозріли навіть для запрошення до вступу, не кажучи вже про повноправне членство.
"Зараз по дорозі до Вільнюса ми отримали сигнали, що певні формулювання обговорюються без України», – написав Зеленський у Twitter. «І я хотів би наголосити, що це формулювання стосується запрошення стати членом НАТО, а не членства України. Це безпрецедентно і абсурдно, коли не встановлюються часові рамки ні для запрошення, ні для членства України".
Він стверджував, що лідери НАТО несерйозно ставляться до запрошення України приєднатися до Альянсу, і скаржився, що їхній підхід свідчить про те, що вони хочуть зберегти її членство як розмінну монету на можливих переговорах з Росією.
"Невизначеність – це слабкість", – написав він, готуючись приєднатися до союзників на зустрічі у Вільнюсі. "І я відкрито обговорюватиму це на саміті".
Саміт НАТО у Вільнюсі. Фото: сайт президента України
Прямолінійне послання Зеленського у твіттері здивувало політиків на саміті, де Байден сподівався очолити демонстрацію єдності проти Росії і підкреслити свою здатність згуртувати глобальних партнерів – ключовий компонент його передвиборчої кампанії на переобрання.
Хоча Зеленський не згадав Байдена у своєму твіті, український лідер назвав президента США головною "особою, яка приймає рішення" в НАТО, і спрямував свої заклики до членства в Альянсі до Білого дому.
Зі свого боку, Байден був більш нерішучим, ніж лідери багатьох інших країн-членів НАТО, щодо заявки України, заявивши, що на додаток до врегулювання війни з Росією, що триває, Києву потрібно буде здійснити внутрішні реформи, щоб отримати право на вступ. НАТО заохочує своїх членів до демократії та ринкової економіки.
Українські офіційні особи заявили, що вони розуміють, що Київ не отримає запрошення приєднатися до Альянсу на цьому саміті, але сподіваються, що чіткий шлях або графік буде встановлений у письмовій формі, що дасть їм впевненість у тому, що країна незабаром отримає запрошення.
Члени американської делегації були розлючені твітом Зеленського, за словами чиновника, знайомого з ситуацією, який говорив на умовах анонімності через делікатні дипломатичні міркування.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг намагався згладити ситуацію.
"Ніколи ще не було сильнішого послання від НАТО, як коли йдеться про політичні заяви щодо шляху до членства, так і про конкретну підтримку з боку союзників по НАТО", – сказав він.
Зеленський взяв більш примирливий тон після прибуття до Вільнюса, де він заявив багатотисячному натовпу, що продовжує "вірити" в сильне НАТО, яке може стати сильнішим разом з Україною.
"Я хотів би, щоб ця віра перетворилася на впевненість – впевненість у рішеннях, на які ми заслуговуємо, всі ми заслуговуємо, і яких очікує кожен воїн, кожен громадянин, кожна мати, кожна дитина", – сказав він у своєму Twitter.
Але попередні слова Зеленського, в яких він критикував Альянс, різко контрастували з образом західної гармонії, який створювали Байден і його помічники, приписуючи президенту США допомогу у виході з глухого кута, що гальмував вступ Швеції до НАТО.
Деякі політики НАТО заявили, що Зеленський намагався чинити якомога більший тиск до того, як формулювання буде формалізовано.
"Твіт чинить тиск на Альянс, – сказав високопоставлений чиновник НАТО з питань оборони на умовах анонімності, щоб обговорити внутрішні дискусії. І це допомагає надіслати повідомлення внутрішній аудиторії Зеленського, додав чиновник, "щоб сказати: "Я буду боротися до кінця".
У відповідь на твіт Зеленського високопоставлений чиновник ЄС заявив, що українські посадовці намагаються "витягнути з союзників трохи більше", зокрема щодо того, які конкретні умови Україна повинна виконати, щоб рухатися вперед.
Саміт НАТО у Вільнюсі. Фото: сайт президента України
Вже кілька тижнів дипломати НАТО намагаються знайти спосіб продемонструвати підтримку Україні, не пропонуючи Києву членства – це делікатний і складний баланс.
У фінальному комюніке союзники підтвердили, що "майбутнє України – в НАТО", хоча й відмовилися сказати, коли це майбутнє може настати.
Навіть тоді, коли Зеленський посилив свої заклики до членства, Байден заявляв, що країна повинна вдосконалити свою демократичну систему, перш ніж набути права на членство.
"Я не думаю, що вона готова до членства в НАТО", – сказав Байден 9 липня в інтерв'ю CNN.
Різкий коментар Зеленського означає, що його зустріч з Байденом у середу стане однією з найгучніших подій саміту.
У міру того, як розгорталися переговори, більш яструбині члени альянсу - країни Балтії, Польща та інші країни Центральної та Східної Європи з неприємними спогадами про комунізм – наполягали на чітких формулюваннях, щоб продемонструвати, що шлях України до членства в НАТО стає все коротшим.
За словами дипломатів, розмови були гострими, і багато "яструбів" були розчаровані Сполученими Штатами і Німеччиною, двома найбільш обережними членами Альянсу в цьому питанні.
Саміт НАТО у Вільнюсі. Фото: сайт президента України
Українці особливо наполягали на включенні слова "запрошення" до декларації саміту, кажуть дипломати. І коли у вівторок вранці вони домоглися цієї поступки, найближчі союзники України по НАТО висловлювали полегшення і задоволення.
"Ми цілком задоволені", – сказав один високопоставлений дипломат НАТО ще до твіту Зеленського. "Сподіваюся, це залишиться в тексті".
Деякі дипломати стверджують, що нереально надати Україні членство в НАТО, поки вона перебуває у стані війни, оскільки це миттєво втягне альянс у військові дії. Але інші стверджують, що очікування закінчення війни лише дасть російському президенту Володимиру Путіну стимул для її продовження.
Сенатор Том Тілліс (республіканець, штат Північна Кароліна) відкинув цей аргумент. "Путін не може продовжувати інвестувати у війну, яку він програє в довгостроковій перспективі", – сказав Тілліс. "Меседж цього саміту, і кожного саміту, поки він перебуває в Україні, полягає в тому, що ми тут, ми тут масово, і ми будемо продовжувати підтримувати Україну".
Помічники Білого дому заявили, що Байдену є що розповісти про об'єднання союзників у відповідь на російську агресію, і обурилися критиці, що будь-яке відчуття дисгармонії сигналізує про ширшу дезінтеграцію солідарності Заходу з Києвом.
