"Нам потрібна повна поразка Росії": як воюють українські військові на передовій – The Guardian
Британське видання The Guardian опублікувало репортаж з передової. ТЕКСТИ наводять ключові фрагменти перекладеного матеріалу.
З відстані близько 5 км камера безпілотника наблизила групу російських солдатів. Троє з них вийшли з автомобіля. Вони підійшли до котеджу і зникли всередині. "Ми поки що не будемо їх бити. Краще поспостерігаємо, – сказав український оператор безпілотника з позивним "Гаррі". "Як тільки ми їх знищимо, перейдемо до наступної цілі".
На екрані перед ним відкривався панорамний вид на театр воєнних дій на півдні України. Там були зелені поля, поцятковані вирвами від артилерійських ударів. На дорозі стояла розбита бронемашина. Прифронтове село Урожайне, де зупинилися росіяни, являло собою лабіринт руїн. У блакитне небо здійнявся клубок сірого диму від української ракети.
Відколи місяць тому розпочався український контрнаступ, підрозділ повітряної розвідки Гаррі виявляє ворожі цілі. Це повільна, кропітка робота. Росіяни розгортають електронні засоби протидії. За словами Гаррі, безпілотник стає "глухим". Це означає, що його доводиться вручну повертати до місця старту.
Українські оператори безпілотників працюють у тінистому лісі неподалік від лінії фронту. Фото: Алессіо Мамо / The Guardian
Києву вдалося звільнити чотири покинутих села на південь від невеликого містечка Велика Новосілка, що на кордоні Донецької та Запорізької областей. Поки що просування було скромним: близько 5 км. Мета на цій ділянці фронту – відвоювати окупований Росією порт Бердянська і вийти до Азовського моря. Невідомо, коли це станеться і чи станеться взагалі.
У п'ятницю бої продовжилися. Сили оборони України вийшли на північну околицю Старомайорського. Вони просунулися в напрямку Керменчика та села Новодонецьке, що міститься в "сірій зоні". Проти них окопалася 5-а загальновійськова армія Росії. Зазвичай вона базується на далекому сході Тихоокеанського регіону, за понад 4 000 миль звідси, і її відправили "захищати" те, що Москва називає російською територією.
Цього тижня Володимир Зеленський виступив проти критиків, які стверджують, що контрнаступ України слабкий і повільний. Український президент зазначив, що успіх його країни на полі бою безпосередньо залежить від постачання західного важкого озброєння. Винищувачі F-16, які могли б розчистити шлях для української піхоти, навряд чи прибудуть до осені. Для військового наступу цього сезону буде вже запізно.
"У росіян багато техніки. У цьому і проблема", – каже Гаррі, сидячи на зеленому похідному стільці, встановленому перед пультом і захованому в посадці. Обидві сторони ховають свої машини під кронами дерев. Іноді пізно ввечері можна було побачити тінь, яка видавала місцеперебування, сказав він. Його безпілотник українського виробництва літав на висоті 1 км. Він був оснащений нічною тепловізійною камерою, яка виявляла великі об'єкти, пояснив солдат.
У лютому новостворена бригада Гаррі, 37-ма окрема бригада морської піхоти, проходила навчання на півдні Англії. "Ми вчилися штурмувати ворожі окопи, окопуватися під вогнем і влаштовувати засідки. Вони були хорошими інструкторами. Серед них були ірландці та австралійці", – розповідає він.
Українські солдати сказали, що вони вдячні за підтримку західних країн, але підкреслили, що для перемоги над росіянами потрібно більше. На іншому полі, засадженому соняшниками, старший лейтенант на псевдо "Куба" розмовляв з екіпажем з чотирьох осіб. Вони сиділи на колісному легкому танку AMX, нещодавно подарованому Францією. Британські піхотні машини "Хаскі" причаїлися під листям неподалік.
"Російська армія має перевагу в кількості людей, танків і артилерії", – сказав Куба. – Розрив не такий великий, як рік тому. Але він усе ще є. Ми рухаємося вперед, крок за кроком. Це нелегке завдання".
Він додав: "Ми хочемо більше важкої техніки, щоб провести успішну наступальну операцію. Нам потрібна перевага у важких танках – не лише легких – і артилерії".
Куба зазначив, що росіяни мали багато часу на підготовку своєї оборони. Вони побудували масштабні укріплення і встановили багато мін. Коли його бригада штурмувала ворожу позицію минулого місяця, вони виявили кілька підземних камер, укріплених бетоном.
Куба висловив розчарування деякими іноземними політиками. "Я вважаю, що підтримка з боку Заходу занадто мала і запізніла. Ви маєте проаналізувати ситуацію, в якій забагато зацікавлених сторін. Ви реагуєте на вчорашні реалії, а не на сьогоднішні". Що б він сказав тим, хто вважає, що контрнаступ провалився? "Приходьте сюди та допоможіть", – сказав він. "Нам потрібна повна поразка Росії, щоб це не повторилося через 10–15 років".
Попри повільний прогрес, українські солдати не втрачають оптимізму. Вони впевнені, що врешті-решт переможуть росіян. 57-річний доброволець на прізвисько "Філін" сказав, що він та інші члени його бригади знають, за що вони воюють, на відміну від їхніх мобілізованих ворогів. Україна дбає про своїх солдатів і уникає тактики м'ясорубки, яку використовує Москва, що призводить до великої кількості російських втрат.
"Звичайно, ми переможемо, – сказав Філін. – У нас є національна ідея. Ми на своїй землі. Ми віримо в себе".
