ТЕКСТИ представили у Варшаві свої дослідження російської пропаганди і дезінформації

“Як достукатися родичів, що залишилися в Маріуполі і вірять російській пропаганді?” – запитувала одна зі слухачок після презентації, організованої командою ТЕКСТІВ в Українському домі у Варшаві 4 липня.

Питання, певне, риторичне. Це вкрай важко на окупованих територіях, де російська пропаганда використовує усі можливі платформи, щоб донести свої меседжі та обмежує доступ до будь-яких альтернативних джерел. За український контент у смартфонах росіяни можуть катувати.

— Російська пропаганда – це ретельно вибудована екосистема, що працює на усіх платформах. – зазначає Юлія Дукач з ТЕКСТІВ, керівниця групи моніторингу російської дезінформації.

Напевно, одним з найпродуктивніших способів боротьби є розкриття схем, алгоритмів та дій на кожній окремій платформі (Телеграм, Твіттер, Фейсбук, Інстаграм, ТікТок), удосконалення в системі модерації платформ у взаємодії з їхніми власниками і зменшувати шкідливий вплив бодай на одній платформі.

Щоб продемонструвати, чому залучення власників платформ до боротьби з пропагандою і дезінформацією – вкрай важливо, як і їхня особиста позиція у цьому питанні, Юлія згадала про соцмережу Твіттер, яка за участі її власника Ілона Маска за лічені місяці перетворився у розсадник російської та китайської дезінформації.

Саме викриттям алгоритмів і схем і займаються ТЕКСТИ упродовж кількох років.

Наприклад, однією з ключових інформаційних платформ під час повномасштабного вторгнення став Телеграм, зокрема численні локальні телеграм-канали, і росіяни спробували максимально це використати, створивши цілу мережу таких каналів наприкінці лютого 2022 року на новоокупованих територіях, намагаючись цілковито монополізувати інформаційний простір.

ТЕКСТИ дослідили, як ці канали з’явилися, яким контентом росіяни їх наповнювали і як вони припиняли активність у міру відступу російської армії.

Докладніше про це – у матеріалі “Телеграм-окупація. Як Росія вибудовувала медіамережу, а вийшло потьомкінське село”.

– Загалом системне дослідження російської дезінформації, яким з 2019 року займаються ТЕКСТИ – заняття досить нудне, бо вони багаторазово повторюють однакові меседжі на різних платформах, – зазначив головний редактор ТЕКСТІВ Роман Кульчинський. – Наприклад, характерний прийом, який постійно використовують росіяни: знайти реальну проблему, яка відгукнеться аудиторії, і створити у соцмережах навколо неї багато шарів брехні. І це робиться дуже емоційно – зокрема для того, щоб розсварити людей. Аби щось спростувати чи довести, вони часто створюють багато різних неправдивих версій, але всі просувають один і той самий меседж.

Щотижневі звіти про висвітлення російсько-української війни у російських медіа публікуються у розділі #інфовійна на сайті Texty.org.ua.

Упродовж 2022-23 років ТЕКСТИ досліджували також російські впливи в Європі – на рівні окремих осіб і організацій в політиці, бізнесі та гуманітарній сфері.

Ознайомитися з цими проєктами можна тут:

Атлас лобізму. 250+ людей і компаній, пов’язаних з бізнес-інтересами Росії в Європі.
Бактерії “руского міра”. Хто і як підтримує Росію в Європі.

тексти дезінформація російська пропаганда

Знак гривні
Знак гривні