Екологи розвінчали "страшилки" про екоцид через підрив КГЕС: адекватна оцінка наслідків для довкілля

Екологічна група "Печеніги" зазначає, що українські посадовці й ЗМІ роздули масштаби наслідків руйнування Каховської ГЕС для довкілля й надає достовірні факти та адекватні прогнози щодо цієї катастрофи. Нижче пряма мова екологів.

Дивні висновки й прогнози щодо впливу війни на довкілля трапляються постійно – і чим більш кричуща подія, тим таких висновків більше. Тому, звісно, найбільше їх з’явилося після підриву Каховської ГЕС.

Президент у зверненні до "міжнародних інституцій" заявив, що через затоплення території, яке сталося від підриву Каховської греблі, було знищено "тисячі екосистем".

Внаслідок цього теракту була затоплена заплава понизь Дніпра і, частково – його борові тераси.

Водотоки формують навколо себе особливі умови, тому екосистеми вздовж них є інтерзональними – вздовж таких великих водотоків, яким є Дніпро, вони тягнуться через різні природні зони. Одне це унеможливлює знищення затопленням "тисяч екосистем" – їх тут просто на три порядки менше: власне річище, стариці, очеретяні й вербові зарості, болота, заплавні діброви, вільхові, березові та осикові ліси, піскові "пустелі" і бори на річних терасах – затоплених екосистем трохи більше десятка.

Не може йти мова і про їхнє знищення. Більшість з цих екосистем відчувала на собі вплив щорічних весняних повеней – коли вода підіймалася хай не на шість, але до 1,5-2 метрів. Тому вони пристосовані до такого негативного (негативного через його масштаби) впливу, і зруйновані ним бути не можуть.

Зрозуміло, що це твердження придумав не Президент – екологічну частину його виступу готувало Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Екологічний міністр Руслан Стрілець фактично повторив цю тезу: "Велика вода, по суті, просто змиває все наше біорізноманіття. Під загрозою зникнення 9 об'єктів Смарагдової мережі, 5 – Рамсарських угідь площею понад 76 тис. га". Лишається тільки додати, що "Рамсарські угіддя" – це водно-болотні угіддя міжнародного значення, які охороняються згідно з Конвенцією про водно-болотні угіддя. Пан міністр серйозно вважає, що затоплення болота – хай і на пару тижнів – знищить його?

Страшилками лякає й Укргідроенерго: на своїй інфографіці воно зазначило, що обміління Каховського водосховища призведе до знищення біорізноманіття не тільки самої водойми, а й прилеглих до неї територій.

З "біорізноманіттям" (в цьому випадку точнішим було б – "тваринним і рослинним світом") водосховища все дійсно так – незначна його частка збережеться в ділянці річища Дніпра, яке проходить по водосховищу, частка лишиться на ложі водосховища, обсохне і загине, основну частину винесе в низов’я ріки й далі в море.

З водних організмів, які залишаться в низов’ях, так саме, як і на території водосховища – хтось укриється в річищі, хтось обсохне і загине, коли наводнення спаде. Винесені в Чорне море потраплять в непритаманну їм солону воду і, скоріш за все, загинуть (до речі, аналогічна шкода буде завдана і морським організмам пригирлової ділянки моря – бо цим скидом вода на цій ділянці буде опріснена). Ці наслідки, до речі, є одними з найбільших негативних впливів цього теракту як на екосистеми, так і на біорізноманіття.

Але повернемось до біорізноманіття навколо Каховського водосховища. Як на нього може вплинути спуск водойми – фактичне її знищення – тільки через зниження рівня ґрунтових вод? Вода в Каховському водосховищі впала з 16 до 12,7 метра – так само впаде і рівень ґрунтових вод навколо нього. Каховське водосховище оточують піскові тераси та степові ділянки. І ті, і інші містяться значно вище рівня ґрунтових вод, тому падіння рівня водосховища ніяк не вплине на ці екосистеми - вони і так були "над ними", і "напувалися" не ґрунтовою, а дощовою водою.

Підрив Каховської дамби створив низку проблем, для вирішення яких Укргідроенерго має і відповідні компетенції, і які зобов'язане вирішувати – з тим же водозабезпеченням населених пунктів – чому воно при цьому лізе в питання, в яких некомпетентне?

Дивують і принципи, за якими шукають експертів наші ЗМІ. Так, для УНІАН цю ситуацію прокоментував голова Ради з урбаністики Києва Віталій Селик: "відкриється піщане дно, і ми отримаємо нову пустелю з усіма кліматичними наслідками: як-то зменшення опадів, пилові бурі, підйом температури у регіоні. А відповідно, більший ризик посухи на полях центру і півдня України".

Пісок відкладається в водоймах, де течія вимиває дрібніші частки. У водосховищах течії практично нема, тому їх дно вкривається мулом (що, до речі, є однією з екологічних проблем, які створюють такі водойми). Після знищення водосховища рівень ґрунтових вод на його території відповідатиме рівню води в річищі Дніпра, а оскільки рельєф дна цього водосховища переважно пологий, ґрунтові води на більшості його території надходитимуть близько до поверхні. Тому після спуску дно водосховища не перетвориться на пустелю, а укриється водно-болотною і, вірогідно, лучною рослинністю.

Для прикладу – дивіться фото: дно спущеного рашистами минулого року Оскільського водосховища у квітні цього року вже вкрилося очеретом.

354032676_742623197865772_2928673269278247606_n.jpg

У вишах України є чимало кафедр, які займаються проблемами гідрогеології, є цілий Інститут гідромеханіки, купа спеціалізованих підприємств – що заважало УНІАН знайти компетентного коментатора для свого матеріалу?

У сухому залишку: згідно зі статтею 441 Кримінального кодексу України, екоцидом є "Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу".

У міжнародному праві подібним до екоциду є передбачення відповідальності за "порушення заборони навмисного спричинення шкоди природному середовищу із широкими, довготривалими й серйозними наслідками". Вона передбачена Додатковим протоколом І до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р. і Конвенцією про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого застосування засобів впливу на природне середовище 1976 р.

Отже, мова має йти про дії, що можуть спричинити екологічну катастрофу, іншими словами – завдати шкоди природному середовищу із широкими, довготривалими та серйозними наслідками. З наслідків підриву Каховської греблі під ці визначення підпадають:

Безумовною шкодою довкіллю, яка може призвести до екоциду є:

Чому для нас вкрай важливою є така конкретизація наслідків? Якщо ми хочемо адекватної реакції на цей злочин міжнародної екологічної спільноти, ми маємо навести для неї достовірні факти та прогнози. Поширюючи ж «страшилки», ми приводимо її до думки, що «не фсьо так однозначно»… Перед експертним середовищем Україна має виглядати серйозно.

Не зрозуміло і чому в ЗМІ зараз робиться акцент саме на екологічних наслідках цієї катастрофи. Внаслідок цього складається враження, що більш шкідливі за своїми масштабами впливи – загибель людей, знищення людського майна і руйнування водозабору для величезного регіону – забуваються. Нас цікавить реакція на цей теракт тільки екологічної міжнародної спільноти? Від неекологічної ми реакції не чекаємо?

екоцид підрив каховської гес дніпро екологія

Знак гривні
Знак гривні