Захід різко збільшив військову допомогу Україні, бо непокоїться, що Росія може виграти у затяжній війні,– WSJ
За рішенням різко збільшити військову допомогу Україні криється занепокоєння Заходу, що час може бути на боці Росії, пише The Wall Street Journal. Наводимо дещо скорочений переклад тексту.
Це занепокоєння свідчить про те, що вікно для України не є нескінченним і вона потребує потужного західного озброєння вже найближчим часом, щоб посилити імпульс, якого вона досягла торік під час контрнаступу на Київщині, Харківщині та Херсонщині.
Це контрастує з настроями, поширеними минулої весни, коли російські війська відступали з Києва. Оскільки початковий військовий план президента Росії Владіміра Путіна зазнав поразки, західні уряди тоді сподівалися, що чим довше триватимуть бойові дії, тим більша ймовірність того, що Україна здобуде перемогу.
Західні чиновники говорили, що якщо Європа і США будуть об'єднаними після важкої зими, то економічні проблеми й воєнні невдачі Росії, поглиблені санкціями, можуть змусити Москву шукати вихід з конфлікту або домагатися мирної угоди.
З наближенням першої річниці російського вторгнення в Україну ця впевненість зникає. Натомість чиновники в деяких столицях тепер побоюються, що Кремль, який готовий продовжувати кидати людей і техніку на війну, може взяти гору в будь-якій тривалій війні на виснаження.
Тоді краще надати Україні більш сучасне озброєння, яке могло б допомогти їй змінити динаміку війни та підірвати боєздатність Росії.
Військові ЗСУ в рамках міжнародної навчальної операції на території Великої Британії. Фото: Генштаб ЗСУ
Російська армія зазнала значних втрат серед своїх найкращих людей і техніки, і є ознаки того, що вона відчуває нестачу важливих військових можливостей, зокрема високоточних ракет.
Деякі з найжорсткіших західних санкцій як-от нафтове ембарго та обмеження цін на експорт російської сирої нафти – також лише зараз починають діяти. Прогнозується, що цього року російська економіка зазнає значної рецесії, і її потенціал, ймовірно, залишатиметься обмеженим протягом наступних років.
Однак немає жодних ознак того, що санкції зупинять російську армію або спричинять такий економічний тиск на Кремль, що це підірве внутрішню підтримку війни. Натомість Росія прагне розпочати новий наступ у найближчі місяці, поповнивши свої лави краще підготовленими призовниками, готовими до таких запеклих боїв, які, схоже, нещодавно принесли Москві перемогу в боях навколо Бахмута.
Зміна в західному підході щодо необхідності прискорення постачання в Україну публічно проявилася останніми днями в рішеннях США, Великої Британії та Німеччини відправити в Україну основні бойові танки західної розробки.
Разом з іншою бронетехнікою і системами протиповітряної оборони ця зброя має допомогти Україні не лише відбити будь-який російський наступ, а й забезпечити Київ засобами для подальшого просування вглиб окупованої Росією території.
Є ще один фактор, який може вплинути на пришвидшення надання військової допомоги. Наразі, за словами офіційних осіб, громадська думка в Європі та США залишається непохитною у підтримці військової та фінансової допомоги. Але Путін може сподіватися, що така підтримка не буде стійкою протягом років війни та змін адміністрацій у США й інших країнах.
Деякі посадовці також занепокоєні тим, наскільки реалістичною є головна мета, сформульована прихильниками посилення військової підтримки – швидке завершення конфлікту.
Хоча українські військові значно перевершили очікування щодо того, як швидко вони зможуть навчитися керувати та інтегрувати складну західну військову техніку, немає впевненості в тому, що Україна зможе знову розпочати такі ж успішні наступальні операції, яких вона досягла минулої осені.
У західних столицях також не вірять, що Путін коли-небудь розглядатиме перспективу завершення конфлікту без підкорення України.
Анна Вісландер, директорка з питань Північної Європи вашингтонського аналітичного центру Atlantic Council, каже, що скептично ставиться до того, що західні союзники визначилися з чіткою стратегією нарощування постачання зброї, щоб допомогти Україні досягти чіткого набору воєнних цілей. "Це дуже трансформаційний період у конфлікті. Але, як на мене, реакція західних столиць поки що була суто тактичною, – сказала вона. – Нам бракує спільного бачення того, як має закінчитися війна, і як ці постачання вписуються в це бачення".
