Україна має перемогти у 2023 році. Заходу слід показати Росії, Китаю та Ірану силу своєї рішучості, – The Telegraph

Звернення президента Володимира Зеленського 21 грудня у Вашингтоні до обох палат Конгресу стало драматичним нагадуванням про те, наскільки критично важливою найбільша з 1945 року сухопутна війна в Європі є для США, Великої Британії та альянсу НАТО.

Підсумовуючи 10 місяців безперервної боротьби з моменту повномасштабного вторгнення Кремля 24 лютого, подякувавши Заходу і (як кмітливий політик) особливо Конгресу за допомогу, Зеленський дав зрозуміти, що потрібно більше. Він завершив свою промову словами: "Щасливого переможного Нового року!"

Будемо сподіватися, що побажання Зеленського здійсниться, тому що 2023-ий, вочевидь, стане для України визначальним роком. Якщо Вашингтон і Лондон не допоможуть Україні перемогти протягом 2023-го, негативні наслідки будуть відчутні далеко за межами нинішнього поля бою. Усе полетить шкереберть у відносинах з Китаєм, Іраном, Північною Кореєю та іншими країнами, для яких будь-яка інша ситуація, окрім однозначної перемоги Києва, буде свідчити про слабкість Заходу, чим вони не забаряться скористатися.

У той час як ядерні амбіції Тегерана і Пхеньяна становлять величезну загрозу, а протистояння екзистенційній загрозі з боку Китаю буде головним зусиллям Заходу в цьому столітті, не можна ігнорувати нагальність долі України.

Зараз не час поплескувати себе по плечу. Попри значні переваги, включно з бойовим духом українського населення; значною допомогою зброєю та розвідкою, особливо з боку Лондона, Вашингтона та країн Східної Європи; а також жахливо низькою ефективністю російських військ – сухопутних, повітряних та морських – війна зараз зайшла в глухий кут. Економічні санкції підірвали економіку Росії, але економіка України перебуває в гіршому стані, а значна частина її фізичного капіталу буквально перетворена на порох.

Справжнє питання полягає в єдності та рішучості Заходу. Ні те, ні інше не гарантовано. Почніть з Німеччини. Канцлер Олаф Шольц оголосив Zeitenwende ("поворотний момент") у зовнішній політиці Берліна незабаром після вторгнення Росії. Він оголосив, що Німеччина у 2023 році більш ніж виконає зобов'язання НАТО, прийняте в Кардіффі у 2014 році, щодо витрачання членами Альянсу 2 відсотків ВВП на оборонні потреби, та створив фонд для закупівлі озброєнь у розмірі 100 мільярдів євро.

Однак насправді у практичній площині мало що відбулося, а обіцянки Шольца викликають сумніви. Регулярний оборонний бюджет Німеччини на 2023 рік буде меншим, ніж на 2022 рік. Цільовий показник у 2 відсотки тепер є ціллю, можливо, на 2025 рік, що не набагато краще за те, що обіцяла Ангела Меркель, коли вона була канцлером.

Для порівняння: Японія нещодавно оголосила, що протягом наступних п'яти років збільшить свій оборонний бюджет більш ніж удвічі, щоб досягти встановленого НАТО 2-відсоткового показника, і таким чином стане третьою за величиною армією у світі після США і Китаю. Такі показники підкріплюють пропозицію колишнього прем'єр-міністра Іспанії Хосе Марії Азнара, зроблену понад 15 років тому, зробити НАТО глобальною організацією, прийнявши до неї такі країни, як Японія, Австралія, Сінгапур і Ізраїль.

А що ж Франція? Еммануель Макрон переймається, що "дати" Росії для досягнення дипломатичного врегулювання. 4 грудня Макрон заявив, що "одним з істотних моментів, які ми повинні вирішити, як завжди говорив президент Путін, є страх, що НАТО приходить прямо до його дверей", що вже давно є темою для розмов у Кремлі. Звичайно, немає жодних доказів того, що Україна коли-небудь становила загрозу російській безпеці, або що НАТО коли-небудь був чимось іншим, ніж оборонним альянсом. Однак, що ще гірше, Макрон також сказав, що "ми повинні підготуватися... як надати гарантії Росії в той день, коли вона повернеться за стіл переговорів".

Агресор не заслуговує на жодні гарантії безпеки лише за те, що з'явився на переговорах про припинення своєї агресії, замість того, щоб зробити щось конкретне, наприклад, вивести свої загарбницькі війська на російську територію.

Проблеми є й у США. Оскільки американські ЗМІ більше люблять критикувати внутрішньополітичні розколи серед республіканців, ніж серед демократів, вони висвітлюють ознаки опозиції до продовження допомоги Україні з боку невеликої кількості правих ізоляціоністів, ігноруючи набагато серйознішу загрозу з боку лівих "прогресистів".

Кілька республіканців, відображаючи свою зневагу до серйозної геостратегічної роботи, дійсно пропустили виступ Зеленського. Прогресисти, однак, довго нарікали на Україну, востаннє в листі до президента Байдена від 24 жовтня 2022 року. Тридцять демократів Палати представників закликали його "поєднати військову та економічну підтримку, яку Сполучені Штати надають Україні, з активним дипломатичним поштовхом".

Запропоновані ними умови були музикою для вух Москви, хоча викликана ними буря критики призвела до швидкого відкликання листа. Однак співавтори послання перепросили лише за те, що припустилися часової помилки при його оприлюдненні (через наближення проміжних виборів). Вони не висловили жодної критики по суті листа. З початком роботи нового Конгресу, який скликається сьогодні, очікується, що ми почуємо більше від прогресистів. На щастя, ні Росія, ні Україна не виявляють бажання вести переговори.

З боку Москви продовжують надходити тривожні новини про Білорусь. З моменту повномасштабного вторгнення Путін залучив свого союзника Лукашенка до інтенсивної особистої дипломатії, зустрічаючись, наприклад, двічі протягом тижня наприкінці року в Мінську, а потім у Санкт-Петербурзі. У публічних повідомленнях про ці зустрічі Україна не згадується, але немає сумнівів, що вона була основним предметом обговорення. Нещодавно Білорусь поскаржилася на те, що українська ракета потрапила на її територію, що є класичним приводом для подальших воєнних дій.

Жахливі військові показники Росії можуть продовжитися у 2023 році, політична позиція Путіна може бути слабшою, а економічні обмеження можуть зростати. Але кожен день, що минає без виведення московських військ з України, ризикує посилити напруженість у відносинах на Заході. Лідерам США і Великої Британії все ще потрібна стратегія, щоб привітати український народ з цим "щасливим переможним Новим роком!"

західна підтримка протидія рф перемога україни