"Путін уже розуміє, що програв". Польський генерал про переваги України у війні на виснаження

Польський генерал Мечислав Бенек, який у 2010-2013 роках був заступником командувача Стратегічних сил НАТО проаналізував в інтерв'ю Gazeta Wyborcza останні події на фронті й описав ключові переваги України у боротьбі з російським агресором.

Мечислав Бенек каже, що, попри те, що ще після виведення російських військ з півночі України було зрозуміло, що Путін програв війну, російський диктатор, вочевидь, на той момент цього ще не усвідомлював. Але зараз, вважає польський генерал, Путін уже розуміє, що програв війну і йому вкрай потрібна пауза для того, щоб "підготувати ще два угруповання на Сході і ще одне, третє, можливо, в Білорусі".

Коментуючи відступ російських окупантів з Херсона, польський генерал зауважив, що те, що росіяни змогли вивести особовий склад – не означає якісь підкилимні домовленості між Україною та Росією, як дехто вважає.

"Звичайно, можна було підтягнути артилерію і розправитися з росіянами за те, що вони зробили під Бучею та Ірпенем. Але, я вважаю, Україна дуже дбає про свій імідж. Не знаю, чи гарно б виглядали в очах світу артилерійські обстріли й розправа над підрозділами, які заявили про відхід. Яка взагалі була альтернатива? Якби росіяни не відійшли безпечно, вони б оборонялися в місті.

Для українців важливо, що вони захопили єдиний обласний центр, який окупували росіяни, дуже велике місто. Щоправда, росіяни там все викрали, навіть карети швидкої допомоги, але місто непошкоджене. Важливо, що Володимир Зеленський міг приїхати до нього практично відразу після деокупації, показавши контраст між ним і Путіним, який постійно ховається в бункері", – каже Бенек.

Він додає, що, вочевидь, під тиском ЗСУ російський штаб бачив безперспективність утримання дедалі меншого плацдарму на правому березі Дніпра. Шансів розвинути наступ на Миколаїв і Одесу, який на початку війни здавався їм майже безсумнівним, уже для них не було, тож відступ був раціональним рішенням.

На думку Бенека, у Росії наразі немає наступального потенціалу. "Можливо, атака з боку Білорусі ще попереду, але Зеленський дав зрозуміти, що якщо це станеться, то об'єкти в Білорусі будуть атаковані. Зрозуміло, що росіяни готуються до оборони, причому по всьому фронту. Вони будують укріплення, збирають сили. Говорять про 20-30 тисяч російських військових з Херсона, які змогли вийти, але в українців там діє 30-40 бригад. Це майже 100 000 військовослужбовців. Нагадаю також, що близько 30 тис. українських військовослужбовців проходять підготовку та тренування до зимового періоду в країнах ЄС, головним чином у Німеччині та Польщі. Вони будуть готові до боротьби", – каже він.

315966485_460200886292995_403506775665554254_n.jpg

Фото: Генштаб ЗСУ

На думку Бенека, найімовірнішим варіантом розвитку подальшого контрнаступу ЗСУ є наступ із Запоріжжя на Мелітополь і, можливо, пізніше на Маріуполь. "Але в цій війні українці зазвичай наступають не там, де здавалося б. Адже восени генерал Валерій Залужний оголосив великий наступ на Херсон, а армія рушила у напрямку Куп'янська та Ізюма. Справді, українці мають чудову розвідку і приймуть те рішення, яке буде найбільш вигідним з тактичної та стратегічної точки зору", – зазначає ексзаступник командувача Стратегічних сил НАТО.

Бенек вважає, що Росія нині не може ефективно оборонятися по всій лінії фронту. "Суровікіну загрожує синдром короткої ковдри. Якщо він десь щось посилить, то десь недоотримає. Найскладніша ситуація, з його точки зору, на Азовському напрямку. Російські війська стоять на височині, але мають за спиною Азовське море. Для цієї зони постачання може здійснюватися залізницею з Донбасу, поромом по воді або Керченським мостом, який стає все більш ненадійним. І все ж таки це зона бойових дій, стволи танків і гармат замінюються після кількох тисяч пострілів. Для більшості видів озброєнь росіяни не можуть зробити це на місці. Потрібне постійне постачання боєприпасів, а поки що Україна веде вогонь на більші відстані і точніше, знищує склади боєприпасів і пального", – пояснює експерт.

Мечислав Бенек зауважує ключові зміни у військових підходах на прикладі російсько-української війни. Він каже, що часи масштабних бронетанкових битв на великому відкритому просторі давно минули.

Читайте також: Чи вбила війна в Україні штурмову авіацію як явище? – The Economist

"Зрозуміло, що в нинішній ситуації важко говорити про застосування бронетехніки без потужної підтримки протиповітряної оборони. І що для мене дивно: літаки підтримки бронетанкових військ зникли з поля бою – штурмова авіація зазнала величезних втрат. Українці масово збивають літаки Су-24 і Су-25, а також вертольоти, зокрема четвертого покоління – Ка-52 "Алігатор". Навіщо нам 500 танків, якщо ми не можемо їх захистити? Це все одно дилема.

Не менш важливо, що сила Української держави заявила про себе останніми днями в умовах повітряних атак Росії. Наслідки цих обстрілів ліквідовуються досить швидко. Працює пошта, працює громадський транспорт, це дійсно вражає. Швидко з'являються ремонтні бригади, електрогенератори. Те, що ми маємо відбудовувати – це насамперед цивільна оборона, тому що це те, що служить людям у воєнний час. Адже мислення про війну не повинно зводитися лише до збройних сил, це й економіка, і організація держави, і дипломатія, і, найголовніше, лідерство", – пояснює Бенек.

стратегія хід війни контрнаступ зсу тактика

Знак гривні
Знак гривні