Кремль почав деескалацію ядерної риторики: у чому причина, – ISW

На початку листопада ключові кремлівські чиновники почали деескалацію своєї риторики щодо застосування ядерної зброї.

Про це пише у своєму звіті Інститут вивчення війни (ISW).

Зазначається, що міністерство закордонних справ Росії 2 листопада оприлюднило заяву про "запобігання ядерній війні", заявивши, що Росія "суворо і послідовно керується постулатом про неприпустимість ядерної війни, в якій не може бути переможців, і яка ніколи не повинна бути розв'язана". МЗС Росії також заявило, що воно прихильне до скорочення й обмеження ядерних озброєнь. Путін і Мєдвєдєв в останніх заявах теж значно зменшили полум'яну ядерну риторику, яку вони використовували протягом жовтня.

"Путін і ключові кремлівські чиновники посилили меседжі про застосування ядерної зброї, починаючи з промови Путіна 30 вересня про анексію Криму і протягом жовтня, ймовірно, з метою тиску на Україну для проведення переговорів і зменшення підтримки Києва з боку Заходу.

Пік ядерної риторики Кремля прийшовся на період провалів російських військових у Харківській області та під час українських контрнаступів у Лимані та на півночі Херсонської області на початку жовтня. Кремль, ймовірно, продовжував свої погано завуальовані ядерні погрози, щоб відвернути увагу від військових і мобілізаційних проблем Росії та залякати західних партнерів України", – зазначають аналітики інституту.

Аналітики ISW зауважують, що зміна риторики Кремля вказує на те, що російське військове керівництво та окремі представники Кремля, ймовірно, певною мірою усвідомлюють величезні витрати, які Росія може понести за невеликий оперативний виграш у разі застосування ядерної зброї проти України або НАТО, за умови незначних оперативних переваг.

"Кремль, ймовірно, в приватному порядку роз'яснив свою ядерну політику з метою деескалації відносин зі Сполученими Штатами та їхніми союзниками. Радник з національної безпеки США Джейк Салліван контактував з радником Путіна з питань зовнішньої політики Юрієм Ушаковим та секретарем Ради Безпеки Ніколаєм Патрушевим, намагаючись зменшити ризик застосування ядерної зброї.

Посол Росії у Великій Британії Андрєй Келін також зазначив 26 жовтня, що міністр оборони Росії Сєргєй Шойгу зробив кілька дзвінків своїм колегам, запевняючи їх, що Росія не зацікавлена у використанні ядерної зброї у війні", – йдеться в огляді.

Експерти вказують на те, що Китай також міг зіграти певну роль у тиску на Кремль, щоб той зменшив свої ядерні погрози.

«Президент Китаю Сі Цзіньпін 4 листопада заявив, що «міжнародне співтовариство має спільно протистояти використанню або загрозам застосування ядерної зброї, виступати за те, що ядерну зброю не можна використовувати та не можна вести ядерні війни, щоб запобігти ядерній кризі в Євразії». Міністр оборони Китаю Вей Фенхе, ймовірно, висловив подібну думку Шойгу під час телефонної розмови 26 жовтня», – пише ISW.

Аналітики інституту прогнозують, що Кремль може в майбутньому проводити риторичні ядерні ігри на межі, щоб спонукати Сполучені Штати та їхніх союзників тиснути на Україну для проведення переговорів. Утім, Кремль не зможе безпосередньо примусити Київ до переговорів за допомогою ядерних погроз.

За оцінками ISW, застосування Росією ядерної зброї в Україні залишається малоймовірним, і Кремль наразі вживає заходів для деескалації своєї ядерної риторики.

"Ядерні погрози Кремля не змогли підірвати політичну та суспільну волю України продовжувати протистояти російському вторгненню. Україна та її міжнародні прихильники чітко дали зрозуміти, що вони не погодяться на переговори під дулом пістолета і не відмовляться від суверенного права України на свої території. Сполучені Штати та їхні союзники не повинні підривати незмінну відданість України поверненню всієї окупованої Росією території та припиненню російського геноцидного вторгнення", – підсумовують в ISW.

кремль путін деескалація союзники україни ядерний шантаж рф

Знак гривні
Знак гривні