Том Купер: українці продовжують наступати на Херсон широким фронтом

Австрійський військовий аналітик, експерт із застосування бойової авіації Томас Купер уважно стежить за воєнними діями в Україні від самого початку вторгнення Росії. Публікуємо головні тези його чергового аналізу про війну в Україні.

Аналіз опубліковано 13 червня.

БИТВА ЗА ДОНБАС

Останнім часом багато читаю про те, що російські війська, мовляв, «тепер уже» ведуть значно краще організований і підготовлений наступ. Набагато частіше натрапляю на повідомлення про використання росіянами безпілотників. Зазвичай армія рф починає наступ ближче до полудня: артилерійські коригувальники намагаються визначити українські позиції, а потім їх (позиції ЗСУ) починають поливати вогнем з артилерії — дуже активно, і за потреби обстріли тривають годинами. Шквал артилерійських обстрілів надзвичайно інтенсивний: хтось з українського боку підрахував, що по їхніх позиціях за 1-2 хвилини можуть випустити до 500 снарядів із «Градів» (БМ-21). Для підсилення ефекту в українців летять десятки тактичних балістичних ракет, серед них є й ракети з касетними боєголовками (взагалі-то, їх було заборонено міжнародною угодою 2010 року, але росія вслід за США її не ратифікувала, тож заборона на збройні сили рф не поширюється). Після цього починається наступ танків, а вслід — піхоти...

Харків… Сюди дворніков знову направив недовідновлені батальйонно-тактичні групи з росії, щоб підсилити війська сепаратистів із «днр/лнр»: ті щосили намагаються утримати залишки російського «плацдарму» на території України, на півночі від Харкова. За минулі два дні ці сили спробували захопити Рубіжне і Старицю (тиждень тому росіяни вже повідомляли, що нібито «відновили контроль» над цими селами), але успіху не досягли. Ну що, як не вдалося це, чому б не гепнути кілька разів із «Ураганів» чи «Смерчів» по Харкову?.. Тепер росіяни стверджують, що обидві атаки «мали на меті стабілізувати фронт». Так а для чого його стабілізувати, якщо все добре? (Знову я скрізь пхаю носа зі своїми дурними запитаннями...)

Ізюм… Схоже, ЗСУ тут просунулися вперед у ліс на захід від міста, тепер їхні позиції за 5 кілометрів від Ізюма. Ці території «уславилися» тим, що українці майже місяць їх обстрілювали, від чого зайнялося чимало пожеж. Є звіти про звільнення Заводів і Співаківки. Операцію проводить, найімовірніше, 81-ша аеромобільна бригада.

Святогірськ-Слов’янськ… 10 червня керівництво «днр» оголосило початок «битви за Слов’янськ». Це місто дуже важливе для «днр», адже ще у 2014 році воно стало колискою «повстання», тож і зараз чимала частина тамтешнього населення, поза сумнівом, не проти була б увійти в «рускій мір». На Слов’янськ було спрямовано одну БТГр «вагнерівців», а також підрозділи 20-ої, 29-ої та 35-ої загальновійськових російських армій, і тепер Слов’янськ, разом із Сєвєродонецьком, став головною ціллю атак рф. У результаті, два дні тому ЗСУ зрештою відступили з Довгенького. Після цього росіяни гордо рушили на Мазанівку та Долину (південно-східний напрям), але ЗСУ зупинили їх на підступах до Краснопілля. Росіяни скаржаться на міни та... «опір ворога».

Далі на схід: армія рф два дні з двох боків (з північного сходу з-поза Сіверського Дінця і з заходу від Долини) атакувала Богородичне, і вчора змогла його захопити. Друга спроба перетнути Сіверський Донець у Тетянівці виявилася... ну, росіяни стверджують, нібито перейшли річку, але вирішили не розгортати плацдарм... словом, так: ту їхню атаку було відбито.

Сєвєродонецьк… Що поробиш, ніяк не можу погодитися з численними західними коментаторами та різними експертами: так, українці (найперше 79-та окрема десантно-штурмова бригада та Іноземний легіон (до складу якого входять британці, бразильці та інші) окопалися у промзоні заводу Азот, але коли росіяни починають цитувати західні звіти з твердженнями про «контроль над 70% міста», треба робити серйозну поправку на те, що насправді ніхто достеменно не знає, що там відбувається насправді. Той факт, що українці окопалися в одній частині міста, не означає, що росіяни «автоматично контролюють решту території». Тим більше, що Метьолкіне (принаймні) північна частина аеропорту та північний край Сиротиного залишаються під контролем ЗСУ. Центр міста і південну частину аеропорту не контролює поки ні одна, ні друга сторона, росіяни активно обстрілюють ці території (схоже, їх не хвилює, що там досі чимало цивільних, серед яких колись були їхні прихильники).

Попаснянський клин... Кілька днів тому росіяни атакували Врубівку, Миколаївку і Василівку, усі ці атаки було відбито; ба більше, військам рф довелося відступити до Липового, а отже, відсунутися (бодай на кількасот метрів) від траси Т1302. Учора було відбито ще кілька млявих атак на Врубівку. росіяни хіба частково контролюють Комишуваху, а всі їхні спроби захопити решту території Тошківки і просунутися звідти на захід провалилися (росіян навіть відкинули до Нижнього). Отже, Гірське і Золоте перебувають під надійним контролем ЗСУ.

Далі на південь росіяни обстріляли Вуглегірську ТЕС і знищили її адміністративну будівлю.

Загалом, очевидним знову стає той факт, що російській армії бракує людських ресурсів: дворніков і жидко зігнали під Слов’янськ і Сєвєродонецьк усі сили, що мали, а решту захоплених територій залишили майже без оборони. Враховуючи наслідки обстрілу українцями стадіону в Стаханові, де було знищено цілу БТГр ПК «вагнер» (10 червня руїни стадіону відвідав євгєній прігожин, колишній «кухар путіна» і «хазяїн» «вагнера»), росіянам знадобиться не менше кількох днів на те, щоб відновити сили на продовження свого наступу.

До речі, українці заявляють, що в такий самий спосіб два дні тому обстріляли передову базу кадировців у Рубіжному. Кількість загиблих там ще не відома…

ПІВДЕНЬ

Українці продовжують наступати на Херсон широким фронтом. Північніше вони вичищають залишки росіян у Брускинському. Південніше вони звільнили Таврійське та дійшли до Киселівки (хоч поки до неї не зайшли) і, як видається, дісталися Олександрівки, що на узбережжі [Дніпровської затоки] біля Херсона…

Росіяни повідомляють про локальні відступи, “з метою кращого утримання широкого фронту із використанням приток Дніпра”. Певна річ, всі українські атаки “закінчуються розгромом”, бо «відкрита місцевість», а «російський контрнаступ сягнув передмістя Миколаєва». Але, знаєте, здобуті території – вони ж нічого не варті, важливо те, що знищується українська армія… направду: з огляду на те, наскільки суперечливі звіти надходять із російського боку про ситуацію на полі бою… зітхає… на біса їм взагалі приділяти увагу…

З оригіналом можна ознайомитись за цим посиланням, а повний переклад розміщено на фейсбук-сторінці Ростислава Семківа.

стратегія хід війни битва за донбас тактика

Знак гривні
Знак гривні