Білий дім робить помилку, не надаючи Україні ракетні системи великої дальності й не допомагаючи прорвати блокаду зерна – WSJ
Іноді важко сказати, чи прагнуть президент Байден і його стратеги, щоб Україна виграла свою оборонну війну проти Росії. Чи вони лише хочуть, щоб вона просто вижила і підписала перемир'я, після якого ще більше її територій залишиться під контролем Росії, пише The Wall Street Journal. Ця неоднозначність стає проблемою, тоді як російські війська досягають нових військових успіхів на Донбасі, наголошує видання. Наводимо переклад статті.
У понеділок, 30 травня, російські війська увійшли до центру Сєвєродонецька, одного з останніх великих українських оплотів на Луганщині. Наступ почався після безперервних артилерійських і ракетних обстрілів міста, яке вже починає нагадувати руїни Маріуполя.
Українські захисники багато тижнів тримали оборону Маріуполя, але були змушені здатися. Їхня доля невідома, і лишається тільки сподіватися, що їх буде звільнено під час обміну полоненими. Але ця перемога звільнила російські сили для наступу на Сєвєродонецьк. Якщо і тут російські війська переможуть, це дасть їм змогу посилити й розширити свої атаки на інших ділянках фронту.
Росіяни мають перевагу в артилерії та ракетах, і через дальність і вогневу міць цієї зброї можуть завдавати українським військам великих втрат. Українські війська отримали від США гаубиці, але їм також потрібні ракетні системи, здатні вести вогонь на великій відстані. Найкращий захист від артилерії – це артилерійські та повітряні потужності, включно з ракетами. Американські ракетні системи могли б зменшити артилерійську перевагу Росії та уповільнити її просування.
З Пентагону просочилася інформація про те, що США незабаром можуть надати Україні деякі ракетні системи середньої дальності, але Байден заявив у неділю, що "ми не збираємося посилати Україні ракетні системи, здатні завдати удару по Росії". Президент Байден вкотре заспокоює Володимира Путіна щодо того, чого США не робитимуть.
Небажання надавати Україні ракетні системи відповідає підходу Білого дому до України перед широкомасштабною війною й впродовж неї. Інший приклад – відмова згуртувати коаліцію охочих, щоб прорвати російську блокаду експорту українського зерна через Чорне море. Україна забезпечує велику частину світу пшеницею та олією, і світові лідери попереджають про дефіцит та зростання цін. У багатьох країнах можливі заворушення через голод.
"Чимало країн світу залежать від українського зерна, – заявив минулого тижня голова об’єднаних штабів США генерал Марк Міллі. – Щодо того, як ми можемо розв'язати цю проблему, то зараз у нас немає жодного військово-морського судна США в Чорному морі. Комерційні судна теж там зараз не можуть пройти".
І знову США пропонують превентивну поступку, яка дозволяє Росії не побоюватися дій у відповідь і чинити ще більший економічний тиск на Україну і Захід. Так виграти війну або досягти перемир'я на вигідних для України умовах не вдасться.
Путін не відмовився від своїх планів повалити владу в Києві та безпосередньо загрожувати НАТО, а неоднозначність намірів Байдена у допомозі Україні спонукає росіянин вірити, що вони все ще можуть досягти стратегічної перемоги.
