Саудівська Аравія і ОАЕ під час війни підтримали Путіна. Чому США їм це дозволяють?
Зусилля США із протидії президенту Росії Володимиру Путіну активно підривають союзники Америки в Перській затоці: Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати. Диктатори, які керують цими нафтодержавами, отримують прибутки від продажу нафти, тоді як захмарні ціни наповнюють казну Путіна і завдають шкоди економіці США та Європи. Колумніст The Washington Post Джош Рогін вважає, що з такими «друзями» Америці й вороги не потрібні. «Тексти» переклали його свіжу колонку.
Тоді як Путін використовує енергоресурси Росії як для шантажу, так і для покарання Заходу за допомогу Україні, фактичний правитель Саудівської Аравії, спадковий принц Мохаммед бін Салман (відомий як MBS) і спадковий принц ОАЕ Мохамед бін Заїд аль-Нахайян (відомий як MBZ) відкидають будь-які заклики до рішень, які лише їм під силу: качати більше нафти. Водночас MBS використовує кризу в Україні, аби тиснути на адміністрацію Байдена, щоб вона відкинула передвиборчий намір президента й охолодити відносини між США та Саудівською Аравією.
Таємна поїздка директора ЦРУ Вільяма Дж. Бернса до Саудівської Аравії минулого місяця, про яку стало відомо цього тижня, є лише останнім прикладом того, як адміністрація Байдена збиралася благати MBS «відкрити крани». Звідси виникає очевидне запитання: кого ці монархи Перської затоки вважають своїм справжнім союзником — США чи Росію?
"Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати сьогодні є союзниками Росії в Перській затоці через відмивання російських грошей і через категоричну і свідому відмову від збільшення видобутку нафти", — каже член палати представників США Том Маліновський.
Фото: Alexander Zemlianichenko/AP
Ще до початку війни в Україні адміністрація Байдена відступила від своєї обіцянки зайняти більш жорстку позицію щодо Саудівської Аравії, відновивши продаж зброї та відправивши минулої осені інших високопосадовців на зустріч з MBS, людиною, яка, за даними ЦРУ, наказала вбити оглядача Post Джамаля Хашоггі у 2018 році. Але українська криза відкрила для MBS «золоті» можливості.
MBS із задоволенням спілкується з Путіним. Але як повідомляється, і саудівський правитель, і його колега з Еміратів відмовилися поговорити в березні з Байденом, хоча обидві країни живуть під парасолькою безпеки США. MBS просить Байдена зустрітися з ним в Ер-Ріяді або запросити його до Білого дому. Як повідомляється, Байден чинить опір, знаючи, що така демонстрація буде публічним приниженням, після того, як Байден пообіцяв зробити саудівський режим «парією».
Тим часом MBS активно «фліртує» з республіканцями. Він передав зятю Дональда Трампа, Джареду Кушнеру, 2 мільярди доларів у фонд прямих інвестицій з нульовою прозорістю — фактично це «військова скриня», яку Трамп і його команда можуть використати проти Байдена у 2024 році.
Апологети монархій Перської затоки наводять уже відомі аргументи. Вони кажуть, що Саудівська Аравія та ОАЕ представляють стабільність і реформи в регіоні, якому загрожують тероризм та Іран. Вони кажуть, що Сполучені Штати не можуть змінити ці режими, а жорсткіша лінія поведінки просто штовхне їх у розкриті обійми Росії та Китаю.
Але чи хтось справді вірить, що регіональна політика MBS стабілізується? Чи можна чесно назвати реформатором будь-якого диктатора, який займається жорстокими внутрішніми репресіями та військовими злочинами в Ємені? Чи справді Саудівська Аравія хоче купувати російську зброю і залежить від Китаю у питаннях своєї безпеки? Якщо так, то удачі їм у цьому.
Хтось сумнівається, що жорсткий підхід до MBS спрацює, але Трамп (за іронією долі) довів, що ця думка хибна, коли був президентом. У 2020 році, коли саудівці навмисно знижували ціни на нафту, Трамп погрожував вивести американські війська з Саудівської Аравії — і MBS поступився. Хоча Трамп загалом був занадто лояльним до Саудівської Аравії, він знав, що MBS є головорізом і що аби впоратися з головорізами, треба показати силу, а не слабкість.
Новий фактичний альянс між Путіним, MBS і MBZ зрозумілий: усі три диктатори бачать поширення свободи, демократії та прав людини як екзистенційну загрозу своїй владі. Але вся раціоналізація партнерських відносин США з цими країнами Перської затоки заснована на їхній ролі як важливих гравців у підтримці енергетичної стабільності. Якщо вони цього не роблять, що саме ми отримуємо в обмін на наші інвестиції?
Захисники MBS часто вказують на те, що його 86-річний батько не надовго на цьому світі — це означає, що MBS, ймовірно, буде правити Саудівською Аравією протягом кількох десятиліть, подобається нам це чи ні. Насправді це найкращий аргумент для того, щоб прийняти більш жорстку позицію щодо нього. Якщо Саудівська Аравія все ще хоче бути союзником США, вона повинна почати діяти так само.
