Ракетні атаки – частина «стратегічних операцій» для підтримки наступу Росії на сході
Активізація ракетних ударів Росії по стратегічних військових та інфраструктурних об’єктах України може бути частиною цілого комплексу «стратегічних операцій», спрямованих на підрив боєздатності та підтримку цілей основного напрямку атаки – на Донбасі.
На відміну від заяв деяких чиновників та публічних експертів про «безсистемність», «хаотичність» обстрілів через нездатність отримати перевагу в «реальних» битвах – генерал-майор армії Австралії у відставці, залучений експерт американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Мік Раян вважає, що причину ракетних ударів слід шукати у воєнній доктрині Росії, у розділі про «стратегічні операції». «Тексти» наводять основні тези його думок.
Протягом минулого тижня російські військові завдали серію стратегічних ударів по об’єктах по всій Україні. Вони є частиною ширшої російської стратегії придушення обороноздатності України. За останні десять тижнів росіяни виявили, що перемогти українську армію в бою дуже важко. Тому вони перейшли до стратегічної кампанії з підтримки своїх тактичних зусиль на сході та півдні.
Російська доктрина містить детальні концепції щодо таких «стратегічних операцій». Ідея таких операцій спочатку полягала у детальній підготовці перед запланованим боєм, однак сьогодні йдеться про те, що такі операції виходять за межі конкретного театру бойових дій і дають змогу взагалі розвернути хід всього бою.
В російсько-українській війні мета цих операцій полягає в тому, щоб погіршити спроможність України виробляти військову техніку та постачання, зменшити поточні запаси військово-важливих товарів (паливо тощо), а також зменшити потік західної допомоги на шляху від її точок входу в Україні до безпосереднього поля бою.
Зараз ми бачимо п’ять елементів російських стратегічних операцій, спрямованих на досягнення цієї мети, що, в результаті, погіршує загальні стратегічні оборонні можливості України.
Перший елемент – інформаційні операції. Більшість аналітиків припускають, що Україна виграє битву за стратегічний вплив. Але росіяни активні і в інших частинах світу зі своїми стратегічними повідомленнями. Зокрема, йдеться про насичення проросійськими месиджами соцмереж Азії, Африки, Латинської Америки.
Другий аспект – це стратегічне введення в оману, операції з чужим прапором (false flag operations). Провокації Російської Федерації під фальшивим прапором у Придністров’ї та висвітлення навчань підрозділів у Білорусі мають на меті змусити Україну утримувати сили на заході та півночі, які інакше могли б бути використані на сході.
Третім елементом цієї російської стратегічної програми є її спроби зірвати західну допомогу, яка надходить до країни. Російський уряд надіслав дипломатичні демарші уряду США та інших країн щодо надання військової допомоги Україні. (крім того, йдеться про ракетні атаки на транспортні артерії, якими ймовірно постачається зброя – прим. ред.)
Четвертий компонент – постійні погрози Росії застосувати ядерну зброю в Україні. Загалом, поки що це було ефективно. Жоден західний солдат [регулярної армії] не ступив в Україну воювати, «безпольотну зону» і «закрите небо» ніхто не надав.
Наслідки удару по Краматорську. Фото: Донецька ОВА
Нарешті, Росія застосовує повітряні та ракетні удари великої дальності по тих об'єктах, які вона вважає стратегічною військовою інфраструктурою – складах, збройових заводах тощо – щоб погіршити загальну здатність українських військових підтримувати та відновлювати свої сили. Також атаковано залізничні маршрути, станції та мости. Попри те, що це суттєво впливає на оперативну та стратегічну логістику, залізничні лінії досить швидко ремонтуються. Чого не скажеш про зруйновані мости.
("Тексти" детально писали про типи ракет, які прилітають в Україну якраз напередодні активізації обстрілів інфраструктури)
Ці атаки дають сигнал від Росії західним країнам, що їхньою військовою підтримкою України в Кремлі не задоволені. Хоча навряд чи це матиме значний вплив на рішення таких країн надавати Києву допомогу.
Момент обстрілу моста у Дніпрі
Нарешті, ці атаки покликані тероризувати український народ і сигналізувати його уряду, що росіяни можуть і будуть нападати на них будь-де по всій території України.
Утім, росіяни не єдині, хто розбирається в стратегічних операціях. Недарма українські чиновники навмисне залишають атмосферу невизначеності довкола вибухів всередині Росії. Ці атаки залишаються одними із найбільш інтригуючих і непрозорих нових елементів останніх бойових дій. Але коли справа доходить до підтвердження їх походження, українці говорять: «ми не кажемо так і не кажемо ні».
