Які з країн-членів ЄС є найбільш і найменш залежними від російських енергоносіїв, – розбір ЕП

У статті Спонсори війни: хто у ЄС підтримує, а хто блокує заборону нафти та газу з РФ "Європейська правда" детально розглянула, які з країн-членів ЄС є найбільш і найменш залежними від російських енергоносіїв. Публікуємо ключові фрагменти матеріалу.

ЄС імпортує 90% природного газу, який він споживає, з яких 45% надходить з РФ. Окрім того, країна-агресор також постачає до ЄС 25% нафти, 45% вугілля та 20% урану із загального імпорту.

Як зазначає агентство Bloomberg, якщо країни-імпортери не введуть повне нафтогазове ембарго, то цьогоріч РФ може заробити майже $321 млрд на експорті енергоносіїв – на 30% більше, ніж у 2021 році.

Польща та країни Балтії виступають за повний пакет санкцій проти країни-агресора, включно з повним ембарго на викопне паливо та блокуванням портів.

Польща, яка активно допомагає українцям з перших днів війни, вже оголосила радикальний бойкот російським енергоносіям. За нещодавно опублікованими даними Міжнародного енергетичного агентства, частка російського імпорту енергоносіїв в країні складає 37%. Зокрема, Польща отримує з РФ 46% газу, 77% нафти та 15% вугілля. Проте вже у квітні-травні Варшава запровадить повне ембарго на імпорт російського вугілля, а скорочення імпорту природного газу заплановано на травень. Остаточно припинити імпорт російської нафти, газу та вугілля Польща планує до кінця 2022 року та закликає уряди інших країн Євросоюзу наслідувати цей приклад.

Литва стала першою з країн Європейського Союзу, яка повністю припинила імпорт російського газу, частка якого становить близько 50% у структурі споживання країни. Попри надзвичайну залежність від російських енергоресурсів, Міністерство енергетики Литви повідомило, що з початку квітня газотранспортна система країни працює без російського блакитного палива. Окрім того, президент Гітанас Науседа висловив наміри зупинити імпорт російської нафти, частка якого станом на 2021 склала 83%, та прискорити синхронізацію енергосистеми країни з ENTSO-E, що дозволить Литві від’єднатися від енергосистеми РФ раніше запланованого 2025 року. Втім, попри прогресивну позицію Литви та підтримку України, невідомо як ця країна буде скорочувати імпорт російського вугілля, частка якого становить 71%.

Латвія та Естонія також підтримують енергетичні санкції, хоча значною мірою залежать від імпортованого російського газу та вугілля. 3 квітня латвійський газовий оператор JSC Conexus Baltic Grid повідомив, що газотранспортні системи усіх трьох балтійських країн працюють без постачання палива з РФ. У найближчі місяці потреби у природному газі будуть задовольнятися завдяки резерву.

Бельгія не є повністю залежною від російського газу, проте наразі закриває від 4% до 6% своїх газових потреб із російського імпорту. Проте Королівство споживає значну частку інших видів російського викопного палива – 30% нафти та 20% урану. Через це у березні міністр енергетики Бельгії створив робочу групу для пошуку альтернатив викопному паливу з країни-агресора.

На початку квітня Данія також наклала мораторій на купівлю російської нафти. У 2020 році залежність країни від постачання з Росії складала майже 32%. Країна не імпортує російський газ, однак постачання вугілля на 94% забезпечується російським імпортом.

Ще до початку російського вторгнення Іспанія озвучувала готовність підтримати санкції проти Росії у випадку атаки на Україну. Економіка країни не надто залежить від російських вуглеводнів, імпорт яких у 2020 році склав лише 8%.

У середині березня уряд Болгарії заявив, що не планує продовжувати чинний контракт на купівлю російського газу, який добігає кінця у липні, та шукатиме альтернативні джерела постачання палива з Катару та Алжиру. Окрім того, країна має наміри використати наявну інфраструктуру Греції та Туреччини для закупівлі зрідженого природного газу, що дозволить збільшити постачання з Азербайджану.

Попри значну частку (майже 45% у 2020 році) російських вуглеводнів у енергетичному міксі країни, Фінляндія закликає держави ЄС якнайшвидше відмовитися від імпорту енергоносіїв з РФ. І це в ситуації, коли 68% природного газу, 80% нафти та 30% спожитого вугілля було імпортовано з країни-агресора (дані 2020 року).

Уряд Словенії ще поки не озвучив радикальних планів відмови від російського викопного палива, але висловив готовність підтримати дії ЄС у цьому напрямку. 91% спожитого газу Словенія закуповує через Центральноєвропейський газовий хаб (Баумгартен, Австрія), де переважає російський газ. Однак, за офіційною статистикою, у 2019 році імпорт природного газу з РФ тут склав 12%, а нафти – 28%.

Одна з найбільших європейських економік, Німеччина, опиняється чи не в найбільш скрутному становищі. Частка російського імпорту в газопостачанні Німеччини складає 46%, у постачанні нафти – 37%. Окрім того, у 2021 році 53% вугілля, необхідного для енергетичного сектора та промисловості, було закуплено також у Москви. Таким чином, цього року Німеччина вже заплатила росіянам $23,1 млрд, принісши їм 8,8% річної енергетичної виручки. З них $11 млрд – за газ.

Італія доповнює список країн, які, ймовірно, відчують вплив жорстких санкцій проти РФ, оскільки вона є другим після Німеччини найбільшим імпортером російського газу з-поміж країн ЄС. Наразі Італія використовує природний газ для генерації 40% електроенергії. На 90% потреби у газі задовольняються імпортом, і 41% блакитного палива надходить саме із РФ. Окрім того, приблизно 52% вугілля та 18% нафти Італія також закуповує у Москви. Проте італійський уряд вже заявив про підтримку ембарго на російську нафту. Він вже розпочав пошуки альтернатив і нових джерел, зокрема активізував переговори з Катаром щодо постачання зрідженого газу.

Прогнозованими є і позиції урядів Нідерландів, Австрії, Угорщини, які побоюються економічних наслідків для власних країн. Нідерланди імпортують приблизно 36% природного газу з Росії. Залежність країни від російських нафтопродуктів складає 23%, а частка РФ в імпорті вугілля – 44%.

Будучи одним із лідерів "зеленої" електрогенерації, Австрія все ще покладається на природний газ та не підтримує ембарго енергоносіїв окупантів. Російський імпорт складає майже 90% поставок газу в країну, що необхідно для забезпечення стабільної роботи енергетичного та промислового комплексів. Проте частка постачання московського вугілля та нафтопродуктів є доволі низькою – лише 9,1% та 7,5% відповідно.

Натомість з табору противників санкцій поступово виходить Франція. Залежність від російського імпорту тут складає приблизно 20% у споживанні природного газу, 13% — нафти та 24% — вугілля. За оцінками Conseil DʼAnalyse Economique, зупинка імпорту російських енергоресурсів матиме "помірний" вплив на економіку Франції, спровокувавши падіння на 0.3%.

Угорщина не підтримала ЄС у питаннях надання військової допомоги Україні, а також ініціативу Польщі щодо негайної відмови від російського викопного палива. На думку чинного прем’єра Віктора Орбана, партія якого вчетверте перемогла на виборах до парламенту, європейські санкції не повинні торкнутися імпорту газу та нафтопродуктів. Така позиція в першу чергу обумовлена повною залежністю енергетичного сектора країни від поставок російського природного газу та високою часткою імпортованої нафти – 43%.

Надзвичайно залежною від постачання російського газу є і Словаччина. У 2020 році 88% потреб у природному газі та 71% у вугіллі було закрито завдяки контрактам із країною-агресором. Понад те, уся імпортована нафта була російською.

Чехія доповнює список найбільш залежних від російського газу країн ЄС. Країна має власні запаси вугілля, а незакриті потреби закриває імпортом з Польщі. До війни в Україні частка російського газового імпорту становила 86%, а нафти – 36%. Уряд Чехії підтримав попередні пакети санкцій ЄС проти РФ, однак готовність країни до повної відмови від російських вуглеводнів під питанням.

ЄС-Росія енергетика війна ембарго

Знак гривні
Знак гривні