У Колонщині селяни не здали окупантам старосту
Світлана Павленко, староста села Колонщина поблизу Києва (близько 20 км по трасі Київ – Чоп) та ще кількох навколишніх сіл, з початком війни залишилася вдома – в неї господарство, корова.
Вона розповіла ТЕКСТАМ, що російські військові, окупувавши село, спалили кабінет у сільраді, шукали старосту. Але місцеві її не викрили. Хтось промовчав, хтось сказав, що вона виїхала до Польщі ще у перший день війни.
Після звільнення села, поки не всі односельці повернулися додому, староста розподіляє гуманітарну допомогу, розносить її тим, хто потребує. А ще годує собак і котів ледь не з усього села.
- Я корову дою і молоко їм роздаю, – розповідає вона. – Коли наливаю, нові збігаються з усіх сторін і просять”.
Жінкам з дітьми повертатися до села староста поки не радить, хоча й радісно каже, що місцевий дитсадок практично вцілів: “Лампи там попадали від вибухової хвилі, двері повилітали. Але це, я думаю, можна полагодити. Люди живі, слава Богу”.
