У Китаю закінчується вода. Це страшно для половини Азії
А найбільше – для Індії, Таїланду та В'єтнаму.
З усіх проблем Китаю – старіння нації, задушливий політичний клімат, занепад економічних реформ – найбільш нагальною може бути погіршення екологічної ситуації й закінчення природних ресурсів.
Про це пише Bloomberg.
Природа й геополітика можуть взаємодіяти гидким чином.
Китай, схоже, готовий міняти всю міжнародну систему через те, що у нього закінчується вода. Й це може спричинити конфлікти як усередині країни, так і з сусідами.
Природні ресурси завжди були критично важливими для економічної та світової влади. Так, у XIX столітті маленька Велика Британія стала світовою імперією, бо вугілля дала їй змогу вирватися вперед у Промисловій революції. Зрештою її витіснила значно багатша на ресурси країна – США з її велетенськими запасами землі, нафти тощо.
Те саме стосується й Китаю: капіталістичні реформи та добра демографія дозволили країні стати світовим економічним гігантом. Той факт, що Китай був самодостатнім у природних ресурсах і водночас міг експортувати товари за допомогою дешевої робочої сили, дав країні зомгу агресивно просуватися й агресивно експлуатувати свої ресурси.
Однак ресурси Китаю теж не нескінченні. Так, Пекін уже десятиліття є найбільшим у світі імпортером їжі.
Дивіться:
Китай накопичує їжу на роки вперед. Знає щось?
Сільськогосподарські землі в Китаї деградують. Швидкісний розвиток також змусив країну купувати три чверті нафти з-за кордону.
Але найгірша ситуація з водою. Китай має 20% усього населення землі – однак лише 7% прісної води.
Цілі регіони, особливо на півночі, потерпають від гіршого браку води, ніж на Близькому Сході.
Тисячі рік уже зникли, а решта забруднені через індустріалізацію.
80–90% підземних вод Китаю та половина річкової води надто брудні, щоб їх можна було очистити для пиття. Половина підземних вод і чверть річковою навіть неможливо використовувати у сільському господарстві.
Й це дуже дорога проблема.
Китай мусить переводити воду з порівняно вогких регіонів на північ, яка потерпає від посухи. Через це країна втрачає щороку понад 100 мільярдів доларів.
У січні 2022 року влада оголосила, що Гуанчжоу та Шеньчжень – два регіони в порівняно вогкому регіоні – зазнають серйозної посухи.
Й наслідки цього всього можуть стосуватися не самого лише Китаю.
Ще у 2005 році Вень Цзябао, тодішній прем'єр, заявив, що брак води загрожує "самому виживанню китайського народу", а міністр водних ресурсів, що Китай має "боротися за кожну краплину води або померти". Перебільшення чи ні, а брак ресурсів часто супроводжується політичною нестабільністю.
Якщо Компартія КНР почувається непевно вдома, вона може почати відігруватися на міжнародних суперниках.
Значна частина прісних запасів Китаю розташована, наприклад, в окупованому Тибеті.
А збудувавши серію велетенських дамб на річці Меконг, Китай спричинив кліматичні проблеми в Таїланді й Лаосі.
Зміна річищ рік у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі вже спричинила посухи у країнах Центральної Азії.
Пригадуєте сутички в Гімалаях? Значна частина конфлікту з Індією пов'язана з планом Китаю збудувати дамби, затримуючи воду до того, як вона дійде до Індії. Від цього програє як Індія, так і Бангладеш.
