Між РФ і Заходом росте напруга, зокрема через російську агресію щодо України: «Найбільший ризик війни за десятиліття»

Радіо Свобода зібрало тези, які були озвучені останнім часом Україною, керівниками країн Заходу, а також президентом Росії Володимиром Путіним.

Президент України Володимир Зеленський заявив 10 листопада, що біля кордону з Україною перебувають майже 100 000 російських солдатів і що західні країни передають офіційному Києву інформацію про активні пересування російських військ поблизу українського кордону.

«Я сподіваюся, що весь світ тепер може ясно бачити, хто дійсно хоче миру і хто концентрує майже 100 000 солдатів на нашому кордоні», – сказав Зеленський у відеозверненні, опублікованому на сайті президента України.

14 листопада міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у телефонній розмові з Верховним представником Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем обговорив ситуацію на Донбасі та поблизу українських кордонів.

Міністр Кулеба відзначив деструктивний підхід Російської Федерації до переговорів у нормандському форматі та закликав Євросоюз вжити політичних та інших заходів для стримування Росії від подальших агресивних дій, а «Жозеп Боррель запевнив у підтримці ЄС суверенітету та територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах» — повідомляє сайт МЗС України.

14 листопада нещодавно призначений міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Україна «вийде на свої кордони у Криму та на Донбасі», зустрічаючись із військовослужбовцями під час робочої поїздки до Миколаївської області.

«Україна має дуже професійні Збройні сили, які можуть забезпечити оборону держави. Ми разом робитимемо все, щоб Україна була вільною та незалежною. Ми вийдемо на наші кордони, визнані міжнародною спільнотою, і в Криму, і на Донбасі», – цитує міністра сайт Міноборони. ​

12 листопада головнокомандувач Збройних сил України генерал-лейтенант Валерій Залужний заявив, що Росія зібрала близько 2 100 військовослужбовців на підконтрольних російським гібридним силам територіях.

Залужний також наголосив, що російські військові займають усі командні посади в незаконних збройних угрупованнях на Донбасі.

3 листопада Міністерство оборони України повідомляло, що чисельність російського угрупування, сконцентрованого біля кордону з Україною, становить 90 тисяч військовослужбовців збройних сил Росії.

ЄС

Європейський союз уважно стежить за ситуацією навколо України та продовженням нарощування Росією своїх збройних потуг поблизу українських кордонів, сказав речник ЄС Пітер Стано на брифінгу 12 листопада у Брюсселі.

«Інформація, яку ми отримали на цей час, є доволі тривожною. Ми також проводимо обговорення та інформаційні обміни з партнерами, такими, наприклад, як трансатлантичні партнери, Сполучені Штати, але також з Великою Британією та іншими, щоб бачити, як розвивається ця ситуація. У світлі цього ми розглядаємо, які подальші кроки можуть бути потрібні», – сказав Стано.

Він також уточнив, що теперішнє переміщення російських військ неподалік кордонів України не має ознак, характерних для «звичайних» навчань, що викликає занепокоєння.

За словами Стано, блок із 27 країн спостерігає за ситуацією й обмінюється інформацією із партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами та Великою Британією.

Євросоюз «відкритий для того, щоб розглянути подальші кроки у разі потреби», – озвучив позицію офіційного Брюсселя речник ЄС.

Свою позицію також озвучили міністерка оборони Франції та міністр закордонних справ Флоренс Парлі та Жан-Ів Ле Дріан під час зустрічі з очільниками Міноборони РФ і МЗС Росії Сергієм Шойгу та Сергієм Лавровим.

Згідно з заявою французьких урядовців, вони нагадали російським колегам про зобов’язання Москви щодо «прозорості військових дій» біля кордонів з Україною.

Велика Британія

• Начальник Генерального штабу Великої Британії генерал Нік Картер в інтерв’ю, яке вийшло в ефір Times Radio 14 листопада, висловив побоювання, що ризик «прорахунку і випадкового початку війни» між Росією і Заходом зараз найбільший за десятиліття.

«Традиційні дипломатичні інструменти та механізми», доступні під час «холодної війни» між СРСР і Заходом зараз зникли, а натомість в умовах багатополярного світу, коли уряди мають свої цілі, «є більший ризик, що ескалація може призвести до прорахунків» і початку війни.

Генерал Картер вказав, що для досягнення мети тепер опоненти Заходу використовують будь-які засоби, включно з мігрантами, цінами на газ, проксі-силами, кібератаками та дезінформацією.

• 8 листопада оборонно-розвідувальна організація Janes, яка базується у Лондоні, надала виданню Bloomberg інформацію про те, що Росія переміщує більше танків до кордону з Україною.

Зокрема, йдеться про переміщення 7 листопада батальйону бойових танків Т-80 у районі залізничної станції у Воронезькій області Росії. За даними Janes, танки, ймовірно, перекидають на полігон Погоново, нарощування російських військових сил на якому навесні 2021 року викликало занепокоєння Заходу.

На відміну від тієї ситуації, пише Bloomberg із посиланням на звіт Janes, зараз Росія намагається приховати переміщення своїх сил ближче до кордону з Україною.

• Пізно увечері 13 листопада британське видання The Mirror повідомило, що Велика Британія створила групу з висококваліфікованих військових, щоб у разі потреби оперативно спрямувати її в Україну.

Група сформована з членів Спеціальної повітряної служби (SAS) головного підрозділу Сил спеціальних операцій британських збройних сил, спеціального розвідувального полку, медиків, інженерів, зв’язківців і до 400 десантників із 16-ї десантно-штурмової бригади. Чисельність групи загалом може становити понад 600 британських військовослужбовців.

За повідомленнями видання, підготовка цієї групи розпочалася після того, як представники оборонних відомств і голова британської зовнішньої розвідки МІ-6 поінформували уряд Британії, що зараз Росія, керована Володимиром Путіним, становить «явну і реальну небезпеку» для України та Заходу.

США

• Президент США Джо Байден 12 листопада заявив про «велике занепокоєння» ситуацією, яка розгортається на кордонах ЄС.

«Ми повідомили про нашу стурбованість Росії, ми повідомили про нашу стурбованість Білорусі. Ми вважаємо, що це проблема», – сказав Байден.

• Перед цим Білий дім та Пентагон заявляли, що стурбовані перекиданням російських військ до українського кордону.
• Держсекретар США Ентоні Блінкен 12 листопада, спілкуючись із журналістами, підтвердив стурбованість Вашингтона «переміщеннями» російських сил і застеріг Москву від вторгнення в Україну.

«Було б серйозною помилкою для Росії повторити те, що вона зробила в 2014 році», – сказав держсекретар США.

Тож Блінкен вдруге повторив застереження, зроблене на початку тижня під час зустрічі у Вашингтоні з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.

• Також 13 листопада посольство США в Україні відповіло на негативну реакцію Росії щодо нещодавніх спільних тренувань українських ВМС із кораблями США, Туреччини та Румунії в акваторії Чорного моря.

«Усі кораблі мають право мирного проходу через іноземні територіальні моря, включно з Чорним морем. ВМС США, України, Туреччини та Румунії продемонстрували нашу спільну відданість безпеці та стабільності шляхом успішного планового проходження Чорного моря», – йдеться у повідомленні посольства у твіттері.

«Жодній країні не можна дозволити незаконно обмежувати свободу судноплавства, яка життєво важлива для глобальної торгівлі та економічної безпеки», – додали в посольстві США.

• 2 листопада директор Центрального розвідувального управління Вільям Бернс за дорученням президента США Джо Байдена прибув до Москви.

Протягом двох днів Бернс зустрічався із секретарем російської Ради безпеки Миколою Патрушевим і головою Служби зовнішньої розвідки Сергієм Наришкіним. Як повідомило CNN, Байден відправив голову ЦРУ для того, щоб «попередити Кремль про те, що США уважно стежать за стягуванням військ до українського кордону та хочуть спробувати зрозуміти, що підштовхує Росію до таких дій». В останні дні спочатку американські ЗМІ, потім Білий дім та Пентагон заявили, що стурбовані перекиданням російських військ до українського кордону.

Росія

Президент РФ Володимир Путін 13 листопада своєю чергою звинуватив Захід у нагнітанні напруження і заявив, що діяльність США та НАТО в Чорному морі становить «серйозний виклик» для Росії.

Також Путін вкотре наголосив, що Росія ніколи не погодиться з тим, що вона є однією зі сторін конфлікту на сході України.

«У Мінських угодах не сказано, що Росія є стороною конфлікту, ми ніколи з цим не погоджувалися і не погодимося, ми не є такими», – сказав Володимир Путін в інтерв'ю на телеканалі «Росія 24».

Щодо закликів провести саміт «нормандської четвірки», на якому проблему врегулювання ситуації на Донбасі могли б обговорити Україна, Німеччина, Франція та Росія, Путін запевнив, що «останніх наполегливих пропозицій щодо цього не чув, хоча ми це обговорюємо» і що, на його думку, інших механізмів немає.

«І ці механізми, хоч би як важко було сьогодні, хоч би як важко було розв'язувати цю проблему, але ці механізми потрібно використовувати для того, щоб хоча б наблизитися до вирішення тих проблем, про які ми зараз говоримо», – сказав президент Росії.

При цьому Путін згадав про застосування Україною «Байрактарів» на Донбасі, сказавши, що президент України Володимир Зеленський «бадьоро рапортує про те, що вони застосовують безпілотні літальні апарати».

Росія заперечує, що має будь-які агресивні наміри, а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва «нікому не становить загрози», але їй потрібно забезпечити свою безпеку у відповідь на нібито «провокаційні дії» НАТО.

Президент Росії Володимир Путін, попри висадку у Білорусі російського десанту, наголосив, що Москва «не має нічого спільного» з прикордонною кризою на білорусько-польському кордоні.

Він висловив сподівання на проведення німецько-білоруських переговорів на високому рівні щодо цього, хоча Німеччина та Євросоюз загалом не визнають легітимності Олександра Лукашенка після виборів 2020 року.

Влада Білорусі звинувачує Євросоюз в «озброєнні мігрантів» для розпалювання кризи, водночас наказавши відправити харчові намети та допомогу дітям в імпровізованих таборах.

Які можна зробити висновки?

Олександр Краутер, професор Міжнародного університету Флориди та експерт Центру аналізу європейської політики (Alexander Crowther, Florida International University, CEPA), у коментарі російській службі «Голосу Америки» висловив думку, що відкрите вторгнення Росії в Україну – не на користь президента Путіна.

«Путін знає, що не може перемогти у відкритому військовому протистоянні із Заходом, тому він діє у «сірій зоні», що не підпадає під визначення збройного вторгнення. Він продовжуватиме руйнувати основи міжнародного порядку, вести кампанію дезінформації, проводити кібероперації, що дозволить йому заперечувати: це не ми», – зазначає Олександр Краутер.

Ситуація на кордоні України та Росії 11 листопада обговорювалася на засіданні Ради безпеки ООН, хоча спочатку зустріч була присвячена міграційній кризі на кордоні Євросоюзу з Білоруссю.

Росія, за словами першого заступника постійного представника Російської Федерації при ООН Дмитра Полянського, «ніколи не планувала [вторгнення в Україну] і не буде, якщо нас не спровокує Україна чи хтось ще, і це не буде питанням захисту нашого національного суверенітету».

Російський представник додав, що влада РФ має право концентрувати свої війська будь-де на своїй території. Росія повідомила, що її десантники висадяться на заході Білорусі в межах спільних тактичних навчань.

«Стратегічні бомбардувальники, десантники, зосередження військ на кордоні з Україною – це частина політичної війни Росії. Це використання кожного елементу національної сили для досягнення цілей, одна з яких – дестабілізувати Захід. Парашутисти та бомбардувальники задіяні у цих військових маневрах, щоб залякати людей. Путін хоче, щоб Захід його боявся. Він не може заслужити повагу Європи, тому він вважає за краще, щоб вона його боялася», – зазначає експерт.

У Києві, на думку Краутера, мають розуміти, що «з одного боку, Вашингтон хоче висловити підтримку Києву, але з іншого боку, Україна не є членом Європейського Союзу та НАТО. Це означає, що ні ЄС, ні Північноатлантичний альянс не воюватимуть за Україну, – наголошує експерт. – Так, Захід її підтримуватиме, але направляти бронетанкову дивізію для її оборони ніхто не буде. Не забуваймо, що німці, французи, британці, американці, канадці та інші вже перебувають на території України, допомагаючи українським силам стати професійнішими. І це частина тієї «тонкої риски», яку Захід має дуже обережно проводити в Україні: «так, ми вас підтримуємо, але ні, ми не підемо воювати за вас».