Оцініть глибину дна «антиолігархічного» ЗЕзаконопроєкту. Коротко висновки науково-експертного управління Ради

«Читаю висновок ГНЕУ про антиолігархічний законопроєкт Зеленського і перед очима працівники управління, які плакали, нервово сміялися та говорили одне одному: «Здавалося, що ми бачили все. Проте знизу таки постукали».

Про це на своїй сторінці у Facebook написала колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету України (2015–2019) і співзасновниця проєкту "Ліга антитрасту" Агія Загребельська, передає Цензор.

Читаю висновок ГНЕУ по антиолігархічному законопроєкту Зеленського і перед очами працівники управління, які плакали,...

Posted by Агія Загребельська on Tuesday, June 29, 2021

«У кого немає часу оцінити терпіння та толерантність Головного науково-експертного управління парламенту, яке вимушено не просто читати цей треш, а й давати на нього свої висновки, наведу короткі тези, щоб ви могли оцінити "глибину дна"», – написала вона.

Отже, Загребельська навела такі тези з висновків ГНЕУ і пояснила, що все це означає насправді:

  1. Проєкт не містить запобіжників від можливого вибіркового застосування процедури визнання олігархом тієї чи іншої особи.
    Тобто ГНЕУ пише, що «нелюбимого» олігарха Банкової за законопроєктом можна визнати олігархом, а «любимого» – ні. І це жодним чином не порушуватиме вимог цього закону.


2. Дія положень проєкту потенційно може бути поширена на осіб, кількість яких є в десятки, а, можливо, й у сотні разів більшою, аніж коло тих осіб, які нині асоціюються у громадський думці та в уявленнях суспільства зі словом «олігарх». На нашу думку, оголошення «олігархами» такої кількості осіб не відповідає задекларованій меті законопроєкту.
Тобто ГНЕУ каже, що за цим законом олігархами в Україні можуть стати тисячі. Та серед них може не бути того, кого ми всі вважаємо олігархом.


3. Встановлення заборони олігархам фінансувати політичні партії реально не усуває ризиків їх фінансування олігархами через третіх осіб або підконтрольні юридичні особи.
Тут ГНЕУ кричить: «Зеленський, ти щиро віриш, що Коломойський фінансує «За майбутнє» зі своєї банківської картки?!»


4. Не зрозуміло, чому не віднесено до категорії контактів, про які треба звітувати, спілкування олігарха з чиновником, за допомогою телефона чи інших засобів електронного зв’язку, адже нині це найбільш поширені способи спілкування.
Ага, зустрічатися з олігархом без звіту не можна, а ось телефонувати одне одному – залюбки без обмежень.


5. З положень законопроєкту незрозуміло, чи несе відповідальність публічний службовець за неподання декларації про контакти у разі, якщо представник олігарха не повідомив його, що він представляє згадану особу.
Тобто, приходить до чиновника «представник Ахметова», не повідомляє чиновника офіційно, що він саме його представник і що Ахметов олігарх – і все, можна не звітувати.


6. У разі надання окремим народним депутатам України статусу «олігарха», їхні колеги по парламенту повинні будуть декларувати всі зустрічі на засіданні фракції, партійні зустрічі та навіть побіжні зустрічі у кулуарах.
Важко далось ГНЕУ, мабуть, написати цей коментар, не вдаючись до ненормативної лексики.


7. Стосовно окремих службовців проєктом не передбачено будь-яких заходів впливу за незадекларовані зустрічі з олігархами.
До них, наприклад, віднесені секретар РНБО та його заступники й все керівництво Антимонопольного комітету. Розумієте логіку? Ні. ГНЕУ теж не зрозуміло, чому саме РНБО та АМКУ з олігархами можуть безперешкодно «терти».


8. Олігархи не будуть нести ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності за невиконання вимог закону та неподання щорічної декларації про свої фінанси.
Уявляєте Ахметова чи Коломойського, що подають добровільно декларацію? ГНЕУ теж уявити, на відміну від Зеленського, цього не може.


9. Зі змісту законопроєкту незрозуміло, хто і як буде перевіряти, фіксувати та доводити випадки контактування публічних службовців з олігархами. Без запровадження відповідного механізму фіксування та доведення контактів публічних службовців з олігархами вказаний припис матиме декларативний характер.
За цим законом, навіть якщо він зафіксує візити в "Міленіум" чи в заміський будинок олігарха – це не вважатиметься достатнім доказом контакту.


10. І насамкінець ГНЕУ нагадує, що боротися з олігархами потрібно демонополізацією та створенням економічної конкуренції, а не оцим ось незрозуміло чим.
Там ще багато сторінок аналізу президентського законодавчого спаму. З хорошого лише одне – хоча б у ГНЕУ досі залишилися притомні та фахові люди, хоча після цього висновку не здивуюся, якщо і їх Зеленський вирішить «пореформувати» як таких, що втратили його довіру.

Як відомо, Рада національної безпеки та оборони (РНБО) визначатиме, хто в Україні є олігархом. Про це йдеться у внесеному до Верховної Ради президентом Володимиром Зеленським законопроєкті "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)".

зеленський законопроєкт олігархи маразм

Знак гривні
Знак гривні