Загроза зберігається. Коли чекати наступної ескалації від Росії?

Росія після кількох тижнів напруги відводить війська від українського кордону. Солдатів планують повернути в постійні місця дислокації до 1 травня. Та водночас переміщена за останній час техніка й озброєння залишаться в одному з польових таборів поблизу Воронежа щонайменше до вересня – до наступних масштабних навчань.

Британський військовий експерт: Путін багато досяг, стягуючи війська до українських кордонів. 12 пунктів

Чи означає це, що загроза повномасштабного вторгнення зберігається? Яка мета була в останнього раптового перекидання військ? Чи досягнув її Кремль? І чому у своєму щорічному посланні президент РФ Путін жодного разу не згадав про Україну?

Про це йдеться в матеріалі Радіо Свобода.

«Війна не могла бути ні маленькою, ні переможною, а тому навіщо її починати. Мені здавалося, що це з самого початку був блеф», – зазначає російський політолог Дмитро Орєшкін.

Справді, демонстративність, з якою військові колони рухалися в бік України, багато хто вважав радше політичним тиском, ніж реальною загрозою – своєрідним тестом для нового глави Білого дому Джо Байдена.

«Сполучені Штати дуже сфокусовані на Китаї, і Володимир Путін схожий на непримітного міського хулігана. Він хоче уваги, хоче бути частиною міжнародного клубу. Це найлегший шлях для нього отримати міжнародну увагу і нагадати Байдену, що він справжній гравець. Я також думаю, що він тестував Зеленського. Путін вважав, що з ним буде легко. Зеленський – недосвідчений політик, він актор. Думаю, Путін, помішуючи мартіні, вважав, що буде легко втягнути Зеленського в якусь угоду. Але Зеленський виявився набагато розумнішим, ніж він очікував», – вважає заступник директора Євразійського центру Atlantic Council Мелінда Герінґ.

Перед початком відведення військ Володимир Путін виголосив промову перед Федеральними зборами. Від цього послання чекали якоїсь сенсації – аж до визнання так званих «ДНР» та «ЛНР», чи хоча б пояснення російських маневрів біля українського кордону. Але за 78 хвилин виступу президент Росії не сказав жодного слова про Україну.

«Саме тому, що Україна була готова, Путін не ризикнув застосувати силовий сценарій. Саме тому він нічого не сказав у посланні, тому що нічого хорошого сказати не можна. За нього ці слова промовив Володимир Жириновський. Мовляв, Україна хотіла розбомбити Донбас, Путін їй не дозволив і Україна злякалася, підняла лапки догори. І багато хто в Росії, що смішно, в це дійсно вірить, що Україна хотіла розбомбити Донбас. Байден Путіна злякався, запросив його на переговори – все, справу зроблено, Путін може з перемогою відступати від рубежів України», – каже Дмитро Орєшкін.

Солдатів відводять, але техніка залишається

Та хоча Росія офіційно і відводить війська, але військову техніку біля українського кордону все одно залишає. Йдеться про вже відомий на весь світ полігон «Погоново» біля Воронежа. За наказом російського міністра оборони Шойгу озброєння буде там щонайменше до вересня, коли заплановані стратегічні навчання «Захід-2021».

«Це свідчить про те, що Росія будь-коли зможе повернути особовий склад, який може задіяти цю техніку. Ми маємо розуміти, що такий прецедент уже був у новітній історії. Йдеться про навчання «Кавказ-2008». Тоді, по-моєму, 23 липня, навчання були завершені, теж було оголошено про повернення військових частин у пункти постійної дислокації, а вже фактично через два тижні, 8 серпня 2008 року, розпочались активні дії російських військ щодо Грузії», – розповідає начальник Генерального штабу ЗСУ (2014–2019 років) Віктор Муженко.

Генерал армії впевнений, що під час маневрів біля українського кордону російське командування на практиці відпрацювало можливі сценарії бойових дій. Попри заявлений оборонний характер навчань, Росія готувалась до наступу, зокрема продемонструвала можливості атакувати на півдні України, зосередивши велику кількість десантних підрозділів у Криму.

Росія продемонструвала спроможність атакувати Україну з півдня
Росія продемонструвала спроможність атакувати Україну з півдня

«Там є підрозділи двох дивізій десантно-штурмових, які можуть бути застосовані до виконання завдань на невелику глибину, припустимо, на території Херсонської, Запорізької областей. Але там ще було масове десантування військовослужбовців 98-ї повітряно-десантної дивізії. Відпрацьовувалось питання десанту комбінованим способом, повітряного і морського, для захоплення узбережжя. Виникає питання, що таку дивізію, як 98-у, застосовувати на невелику глибину, припустимо, для десантування на Херсонщині, немає сенсу. А от десь у районі Одеси чи Миколаєва, через 200–250 кілометрів, отака ситуація можлива», – вважає Віктор Муженко.

Інтеграція Росії та Білорусі

Але крім військових завдань щодо України та політичних щодо США, Кремль, на думку аналітиків, також відвернув увагу від Білорусі. Олександр Лукашенко прибув у Москву наступного дня після послання Путіна. Сторони узгодили вже майже три десятки дорожніх карт щодо інтеграції, залишилось усього декілька, зокрема щодо оподаткування. І цього разу, схоже, Кремль вже до осені може взяти Мінськ повністю під контроль.

«Це в тому числі сигнал і самому Лукашенку, щоб він не сильно вагався – підписувати ці карти інтеграції чи ні. Це однозначно сигнал і опозиції білоруській, і Заходу про те, що якщо будуть спроби якісь завадити інтеграції Білорусі в склад Росії, санкціями чи якимись іншими заходами, то Росія готова в принципі ввести війська. Тому що ті війська, які концентрувалися на північному сході України, вони ж одночасно – і на південному сході Білорусі», – зазначає директор програми «Російські та білоруські студії» Ради зовнішньої політики «Українська призма» Максим Хилько.

У своєму посланні президент Росії заявив про червоні лінії, які для себе буде визначати РФ і які не дозволить перейти. Ці слова, зокрема, стосувались України як сфери інтересів, які для себе визначив Кремль, вважає Максим Хилько. Але прямо про це Путін поки говорити не готовий.

«Думаю, що тут Путін не хоче розкривати карти до зустрічі з Байденом і залишити тримати в напрузі ситуацію доти, поки не проведе переговори. Йому хотілося б поговорити про Україну без України безпосередньо з Байденом, тому він залишає це питання на паузі», – вважає Максим Хилько.

«Це шовінізм. Росія не сприймає Україну як справжню державу, і це велика проблема. Це не шлях США, і не шлях, згідно з яким Байден планує укласти якусь угоду з Путіним, що шкодитиме інтересам України. Цього не буде, не буде якоїсь великої гри, обміну на Крим – це неможливо в адміністрації Байдена, в жодному разі», – переконана Мелінда Герінґ.

Наступне загострення від Росії

У військовій ситуації навколо України Віктор Муженко прогнозує певну циклічність. Наступне загострення може бути також у липні, серпні та вересні. На початку осені відбудуться масштабні навчання «Захід-2021». Заплановані вони на території Білорусі, а це означає, що потенційно небезпечною стає ще тисяча кілометрів українського кордону.

«Буде створено, я так думаю, певні загрози й для Балтійських країн, і уже акцент уваги буде перенесено, можливо, з півдня України на питання можливих загроз і реалізації цих загроз щодо балтійських країн. Це створює певні умови, позитивні умови, для проведення всіх тих заходів, які були відпрацьовані під час цієї, як назвав Шойгу, весняної перевірки. Тому загроза збільшується практично по всьому периметру кордонів України», – вважає Віктор Муженко.

Варто сказати, що на пропозицію українського президента зустрітися на Донбасі Володимир Путін традиційно заявив, що Росія не учасник конфлікту, і запропонував Володимиру Зеленському поговорити з лідерами угруповань «ЛДНР». А щодо двосторонніх питань, мовляв, чекає його в Москві. На що відмовою відповіла Україна (устами Кравчука).

агресія ескалація україна росія аналітика

Знак гривні
Знак гривні