Що відбувалося в «Аграрному фонді» й інших держпідприємствах у 2019 році? Відповідь на нашу публікацію

Я виконував обов’язки голови правління ПАТ «Аграрний фонд» у період із кінця листопада 2019 по травень 2020 року, й моє прізвище згадано в цій статті.

По-перше, дякую, що навіть не отримавши відповіді на свої запити від ПАТ «Аграрний фонд», автори статті намагаються здійснити аналіз причин виникнення такого катастрофічного збитку за 2019 рік й не списують все одразу на керівника, який відобразив у звітності компанії такий шокуючий результат.

По-друге. Коли я приступив до виконання обов’язків голови правління, Міністерство економіки поставило два основних завдання:

– проаналізувати реальний стан справ на підприємстві;

– за результатами аналізу запропонувати подальші дії щодо організації роботи або ліквідації ПАТ «Аграрний фонд».

Звідки у міністерства виникли підозри щодо приховування реального стану справ у компанії? Все доволі просто.

Ще на початку літа 2019 року ПАТ «Аграрний фонд» при прибутку на папері та при балансі в 8 млрд грн припинив сплачувати кредити на суму понад 1 млрд грн. Тому банки-кредитори порушили питання щодо арешту майна ПАТ «Аграрний фонд» й його примусового продажу.

Десь у середині січня ми завершили аналіз стану справ, й в подальшому це відображено у фінансовій звітності за 2019 рік.

Достовірність цифр підтвердив незалежний аудитор. Фактично станом на кінець 2019 року ПАТ «Аграрний фонд» був таким собі «потьомкінським селом», де за фасадом щорічного прибутку, дивідендів та податків ховалися збитки, маніпуляції зі звітністю, прострочені кредити та сотні мільйонів штрафів за ними, мільйонні зарплати та премії керівництва, роздутий штат тощо.

Додатково результати нашого аналізу підтвердила фінансова перевірка діяльності та комплексна оцінка ризиків безпеки (форензік), проведена на моє прохання компанією ТОВ «Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі» (представник Kreston International в Україні).

Далі я запропонував міністерству стратегію виходу з наявної кризи та розвитку підприємства до 2022 року, яка дозволяла вже до кінця 2020 року вирівняти ситуацію й вийти за результатами року на прибуток. Якщо коротко, то, зокрема, я пропонував:

• термінову пролонгацію та подальше погашення протягом 2020 року прострочених кредитів;
• значне скорочення витратної частини й кількості персоналу;
• переорієнтацію роботи підприємства з великого на малого та середнього аграрія;
• залучення до співпраці в форвардних програмах на партнерських умовах іноземних компаній;
• розширення діяльності ПАТ «Аграрний фонд» шляхом його участі у спільному з об’єднаннями малих та середніх аграріїв будівництві сільськогосподарської інфраструктури за рахунок залучених іноземних інвестицій тощо.

Частину з цієї стратегії вдалося реалізувати. Зокрема:

• гривневий кредит від ПАТ «Укргазбанк» погашено відповідно до узгодженого графіку в березні 2020-го, 100 млн грн виставлених штрафних санкцій вдалося зменшити до 7 млн грн;
• валютний кредит від Укрексімбанку пролонговано до кінця 2020 року. Ми почали його сплачувати в квітні й планували погасити достроково вже в серпні 2020 року. Причина такого поспіху – банк застосував доволі жорсткі санкції з контролю за діяльністю підприємства. Це могло сповільнити або навіть зупинити наші подальші дії із залучення інвестицій та оздоровлення компанії;
• у середньому втричі зменшилися виплати обслуговуючим компаніям (страхування, сюрвей, логістика, зберігання продукції тощо);
• із 320 працівників станом на листопад 2019, у травні 2020-го залишилось 170;
• виплати на оплату праці з 31 млн грн у листопаді 2019 скоротилися до 9 млн грн у лютому 2020-го;
• середній форвардний контракт на постачання зернових станом на квітень 2020 року становив 500 т (у попередні роки – десятки тисяч тонн);
• отримали попередню згоду від іноземних інвесторів (Катар, Китай, Азербайджан, Чехія) щодо співпраці у рамках фінансування форвардних програм та розбудови сільськогосподарської інфраструктури тощо.

Я намагався створити ринкову компанію, зрозумілу й прогнозовану як для власників, так і для партнерів. Основний принцип при прийнятті рішень, яким керувався я й вимагав від співробітників – «що б зробили Ви в цій ситуації, якби це була Ваша власна компанія». Й ринок нам повірив.

Повірили як аграрії, так і страховики та транспортники, зберігачі та переробники. З нами почали працювати як з «комерами», які вигризають кожну копійчину саме для прибутку компанії, а не вимагають для себе «неофіційну складову».

По-третє. В більшості державних підприємств, які наведено в статті Текстів, керівників також змінили наприкінці 2019 року, й вважати, що саме завдяки їхній діяльності в 2019 році державі нанесено збитки – є доволі некоректним. На мою думку, більш показовим був би аналіз за 2018–2020 роки (ми розглядали цей варіант, але відкинули через можливий вплив пандемії, – ред.).

Я у своїй практиці неодноразово стикався з ситуацією, коли міністерства задля своєї статистики змушують керівників маніпулювати зі звітністю й показувати позитивну динаміку. В жодному випадку не виправдовую таких керівників та вважаю для себе, що краще звільнитися, ніж «грати на таких умовах». Я не можу казати за інші міністерства та відомства, але керівництво Мінекономіки в кінці 2019 році чітко дало зрозуміти, що хоче бачити справжню ситуацію по підприємствах, що перебувають в його управлінні.

Вважаю це бажання правильним та доречним – кожен власник, приватник чи держава, має володіти достовірною інформацією про стан справ у своїх компаніях. На жаль, заголовок статті дає підстави вважати, що саме новопризначені керівники завдали державі таких збитків.

Четверте. Стовідсотково підтримую зазначену авторами ідею незалежних наглядових рад із іноземцями у складі. Така рада потрібна самому керівнику підприємства, оскільки вирішує для нього як мінімум два завдання: контроль й захист. Але рада має працювати. В ПАТ «Аграрний фонд» з 2015 року була призначена наглядова рада. До її складу включили представників міністерств та відомств. Жодного засідання, жодного рішення.

Що зараз відбувається в фонді, я знаю виключно із засобів масової інформації та офіційних документів, що оприлюднює сама компанія. До керівництва ПАТ «Аграрний фонд» повернули команду попереднього керівника Андрія Радченко, а всіх працівників, що допомогли мені рятувати компанію, звільнили.

Іван Баришев, в.о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» із кінця листопада 2019 по травень 2020 року