Історичне рішення. Хто і як голосував за ринок землі, що передбачає остаточна редакція закону?

У кризових (щоб не сказати драматичних) умовах, посеред ночі таки прийнято історичний закон про ринок землі. Ми багато писали, чому це важливо зробити. І дякуємо всім депутатам, котрі проголосували "за". Хто ж і як голосував?

У ніч із 30-го на 31 березня, о 00:42, Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон про ринок землі (“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”).

Законопроєкт №2178-10, який є однією з ключових умов для надання Україні кредитної програми МВФ, зрештою підтримали 259 народних депутатів.

Закон не був би ухвалений без голосів двох “майданівських” фракцій – “Європейська солідарність” і “Голос”, – пише Новинарня.

Голосування по фракціях:

“Слуга народу”
За: 206. Проти: 2 (Воронько, Яцик)
Утрималися: 2. Не голосували: 3 (Дубінський…). Відсутні: 35 (Бужанський…)

“ОПЗЖ”
За: 0. Проти: 2. Утрималися: 0. Не голосували: 23. Відсутні: 19.

“Європейська солідарність”
За: 23 (Порошенко…). Проти: 1 (Гончаренко). Утрималися: 0. Не голосували: 0. Відсутні: 3

“Батьківщина”
За: 0. Проти: 12. Утрималися: 0. Не голосували: 0. Відсутні: 12.

“За майбутнє”
За: 0. Проти: 12. Утрималися: 0. Не голосували: 0. Відсутні: 12.

“Голос”
За: 13. Проти: 0. Утрималися: 0. Не голосували: 0. Відсутні: 7 (Вакарчук, Рахманін, Устінова…)

“Довіра”
За: 12. Проти: 1. Утрималися: 0. Не голосували: 0. Відсутні: 4.

Позафракційні
За: 5. Проти: 4. Утрималися: 0. Не голосували: 2. Відсутні: 10.

Перед фінальним голосуванням Рада 261-268 голосами затвердила додаткові сім узгоджених правок. Зокрема, що ринок землі має запрацювати 1 липня 2021 року замість 1 жовтня 2020 року.

Дещо про контекст цього голосування

Криза, в якій опинився Зеленський та його фракція "Слуга народу", пішла їм на користь. Тепер вони прислухалися до пропозицій проукраїнських опозиційних фракцій "Голосу" і "ЄС", врахувавши їхні правки. Досі їх показово ігнорували.

Криза у "Слугах" сталася через різні інтереси Зеленського та Коломойського. Перший зацікавлений у тому, щоб Україна існувала, а люди не опинилися на межі існування в прямому сенсі. Коломойському ж потрібно повернути "Приват", все інше його не цікавить.

Каталізатором протистояння стала епідемія. Щоб безпечно пережити коронавірус, країні потрібно ще більше грошей, яких і так не вистачає у бюджеті. Гроші можна взяти у МВФ, який виставив дві умови: 1) "антиколомойський" закон, що забороняє поверенння банків колишнім власникам; 2) запуск ринку землі.

Коломойський, спікери якого пропагували дефолт (відмову платити по боргах), зробив усе, щоб частина "слуг" не голосувала за потрібні країні закони. Тому Зеленський був змушений дослуховуватися до проукраїнської опозиції.

Загалом підтримуючи прагнення Зеленського отримати кредит МВФ, мусимо зазначити, що він нині розрулює проблему, яку сам і створив. Це нинішній президент дозволив Коломойському наростити вплив і можливість працювати над поверненням "Привату". Також нагадаємо, що збереження банку у власності держави ще не є кінцем історії – олігарх має повернути державі близько 5 млрд доларів, що були виведені з "Привату" до його націоналізації.

Тепер повернімося до драматичних подій минулої ночі та історичного голосування за впровадження ринку землі.

Депутати в сесійній залі були переважно в масках, респіраторах, рукавичках і медичних окулярах, щоби захиститися від коронавірусу.

У момент голосування у залі з’явився президент Володимир Зеленський. Він приєднався до овацій разом із більшістю присутніх нардепів, поки фракція “ОПЗЖ” стояла біля трибуни з плакатом: “Ні продажу землі!”

Останні кілька годин перетворилися на бенефіс нардепів від фракцій “Опозиційна платформа – За життя” і “Батьківщина”, які в обмін на можливість голосувати за п’ять чи десять їхніх поправок поспіль брали по кілька хвилин на пропагандистські виступи. Ювілейною, 4000-ю, незадовго до завершення дійства була відхилена поправка Нестора Шуфрича.

Представники “ОПЗЖ” заявили, що розгляд на позачерговій (третій за день) сесії законопроєкту, який від початку лютого місяця розглядався на “звичайній” сесії, є незаконним. Також фракція Медведчука наводила інші аргументи “проти”, заявляючи, що вже підготувала подання до Конституційного Суду.

У пресслужбі фракції “Слуга народу” заявили, що “документ встановлює багато запобіжників”:

✅ реформа НЕ запускається одразу ж, під час кризи, а набуває чинності з 1 липня 2021 року;
✅ державні та комунальні землі сільськогосподарського призначення НЕ продаються;
✅ до 2023 року землю можуть купувати лише фізичні особи-українці, не більше 100 га землі в одні руки;
✅ чи продавати землю іноземцям – вирішить народ на референдумі;
✅ продаж землі росіянам – заборонений за будь-яких умов;
✅ розрахунок за землю – лиш безготівковий;
✅ ділянки в 50-кілометровій прикордонній зоні не продаються;
✅ юридичні особи-українці зможуть купувати землю лише з 2023 року – по 10 тисяч га в одні руки;
✅ банки не купуватимуть землю – але зможуть брати її в заставу.

“Ще раз хочемо наголосити: ми НЕ продаватимемо землю під час кризи. Реформа упроваджуватиметься поступово, допоможе уникнути занепаду економіки та поверне українцям право власноруч розпоряджатися своєю власністю”, – зазначили в монобільшості.

Як інформує пресслужба парламенту, новим законом статті 130 і 131 Земельного кодексу України викладено в новій редакції.

Згідно з новою редакцією ст. 130, набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

а) громадяни України;

б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

в) територіальні громади;

г) держава.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років із дня набуття права власності.

Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного в абзаці восьмому частини першої цієї статті.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення цього на референдумі.

За будь-яких умов, у тому числі у випадку схвалення на референдумі рішення, визначеного в абзаці восьмому частини першої цієї статті, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:

1) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які не є громадянами України, – на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), і які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);

2) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;

3) особами, які належать або належали до терористичних організацій;

4) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;

5) юридичними особами, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);

6) юридичними особами, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон Кабінетом Міністрів України;

7) фізичними та юридичними особами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України “Про санкції” у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;

8) юридичними особами, створеним за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Важливо також зауважити, що:

  1. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не може перевищувати 10 тисяч гектарів. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше 10 тисяч гектарів. При цьому, якщо громадянину належить право власності на частку в статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або на лише окремі акції, паї, для цілей цієї статті вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.
  2. Порушення вимог частин першої і другої цієї статті є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, недійсним, а також для конфіскації земельної ділянки.
  3. Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.
  4. Розрахунки, пов’язані зі сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться в безготівковій формі.
  5. Не допускається набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.
  6. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності забороняється.

Законом у статті 131 “Набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод” Земельного кодексу встановлено, що:

  1. Укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.
  2. Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.

Законом у статті 145 Земельного кодексу визначено припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності та/або у зв’язку з порушенням обов’язку щодо її відчуження протягом встановленого законом строку.

Законом розділ Х “Перехідні положення” Земельного кодексу доповнено пунктом 6-1 такого змісту:

“6-1. Громадяни, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу. Вимоги частини сьомої статті 130 цього Кодексу не розповсюджуються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту”.

Законом також доповнено розділ Х “Перехідні положення” Земельного кодексу пунктом 141 такого змісту:

“Забороняється відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, в частині їх купівлі-продажу, та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення)”.

Законом встановлено, що до 1 січня 2024 року:

а) громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим абзацом;

б) забороняється купівля-продаж або іншим способом відчуження на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (зміни) відповідно до частини другої статті 371 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів) є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення)”.

Згідно із Законом, “до 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку”.

Законом встановлено, що “Програмне забезпечення Державного земельного кадастру забезпечує інформаційну взаємодію між Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань з метою одержання інформації про загальну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності фізичної особи, а також юридичних осіб, учасником (акціонером, членом) яких вона є”.

Відповідні зміни внесено до статті 30 Закону України “Про Державний земельний кадастр”.

Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2021 року, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.

Нагадаємо, 30 березня Верховна Рада зрештою підтримала в першому читанні інший ключовий законопроєкт “під кредит МВФ” – про неможливість повернення “Приватбанку” від держави колишньому власникові.

ринок земля закон

Знак гривні
Знак гривні