Закон про депутатське рабство. Депутатам пропонують дозволити партійним босам забирати у них мандати
Внесені правлячою партією законопроекти №№ 1038 і 1045-1 прямо передбачають механізм, за яким партія може позбавити депутата мандата будь-коли і з будь-якої причини. Голосування за ці законопроекти може відбутися в найближчі дні й стане визначальним тестом на здоровий глузд, елементарну гідність та інстинкт самозбереження для депутатів правлячої більшості. Якщо вони слухняно натиснуть кнопки «за», про жоден парламент і парламентаризм в Україні не може бути й мови.
Автор: Богдан Антоненко
Ми вже писали про небезпечні зміни до Конституції, голосуючи за які, Верховна Рада знищує парламентаризм і демократію. Але це була лише перша серія серіалу під назвою «вбити парламентаризм».
Президент визначив його, як невідкладний. Законопроект №1038 має цинічно-знущальну назву «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо приведення Закону України «Про статус народного депутата України» у відповідність із Конституцією України)». Насправді, все з точністю до навпаки – проект містить відверто антиконституційні норми, просто немислимі в будь-якій демократичній країні. Їхня суть зводиться до того, щоб депутат був не представником народу, а слухняним кріпаком партійних вождів.
Йдеться про так званий імперативний мандат, за спробу запровадити який Україну не раз критикували західні демократії й міжнародні інституції, такі як Венеційська Комісія. У підсумку, незважаючи на цю критику, у статті 81 Конституції України в 2004 році було закріплено норму, яка дозволяє позбавити депутата мандата в разі «невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України зі складу такої фракції».
Ця норма Конституції, яка діє й зараз, поширюється лише на депутатів-списочників, причому позбавити їх мандатів можна лише якщо вони самі добровільно вийдуть із фракції. Саме так позбавили мандатів депутатів попереднього скликання Миколу Томенка та Єгора Фірсова після їх виходу з фракції БПП.
Законопроект 1038 іде значно далі й робить імперативний мандат абсолютним. Згідно з цим проектом, депутат втрачає мандат у разі «невходження його до депутатської фракції політичної партії, за списками якої його було обрано народним депутатом України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, чи яка була суб’єктом його висування в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, АБО ПРИПИНЕННЯ ЙОГО ЧЛЕНСТВА У ФРАКЦІЇ».
Виявляється, навіть депутата можна зробити кріпаком. Можливо, коли це розуміння прийде до багатьох новообраних "Слуг", буде вже пізно
Як бачимо, проект не лише поширює імперативний мандат на мажоритарників, але й – і це найголовніше – дозволяє позбавляти депутатства не лише в разі виходу з фракції, а й у разі будь-якого припинення членства. А отже – й у разі виключення людини з фракції. А виключити з фракції можуть за будь-що, це регулюється самою фракцією і партією.
Інший законопроект від «слуг», №1045-1, передбачає, що повновження такого депутата «припиняються з дня ухвалення рішення вищим керівним органом відповідної політичної партії в порядку, визначеному статутом політичної партії», про що «Голова Верховної Ради України робить повідомлення на пленарному засіданні Верховної Ради».
Очевидно, що ці новації вожді «Слуги народу» спрямовують не проти якихось зовнішніх опонентів, а проти депутатів власної фракції. Останні й так демонструють дивовижну здатність тиснути зелені кнопки за всі спущені згори проекти, навіть не намагаючись зрозуміти, що там написано, і чи корисно це для країни.
Але, вочевидь, президент і партійна верхівка розуміють, що рано чи пізно розумніша частина «слуг» почне бунтувати, не бажаючи голосувати за відверто диктаторські чи антидержавні речі.
Власне, деякі депутати від правлячої партії вже почали прозрівати, заявляючи, щоправда анонімно, що з ними «не рахуються» і хочуть з них зробити «абсолютно ручних тваринок».
Тож питання тепер у тому, що відбудеться швидше: прозріє критична маси «слуг» – чи Зеленський їх залякає і зажене у стійло. Не дивно, що президент і верхівка його партії надають такого значення законопроекту 1038. Його формальними співавторами є понад 20 депутатів від правлячої фракції на чолі з її головою і головами комітетів, що має надавати документу більшої ваги.
Якщо законопроект ухвалять, то кожен «слуга», в якому прокинеться почуття гідності і небажання голосувати за різну єресь, постане перед простою дилемою: попри все, мовчки тиснути зелену кнопку – чи діяти згідно з совістю й законом. І бути виключеним з фракції й позбавленим мандата (щоб на зміну прийшов слухняніший списочник або був обраний слухняніший мажоритарник).
В обох випадках, у підсумку Зеленський і його оточення отримають голоси за все, чого захочуть. Парламент в Україні стане просто декорацією, як колишня Верховна Рада УРСР або сьогоднішні парламенти Росії чи Білорусі.
І хоча законопроект 1038 відверто суперечить Конституції, яка визначає вичерпний перелік підстав для втрати мандата, жодних ілюзій про визнання його неконституційним бути не може. Історія з розпуском Ради 8 скликання засвідчила, що Конституційний Суд навіть улітку виявився неготовим захищати Конституцію. Тепер же й поготів, тим більше, що невдовзі «слуги» оберуть кількох нових суддів замість тих, чиї повноваження закінчуються.
Тож саме голосування за цей проект стане точкою неповернення. І для парламентаризму в цілому, і для майбутнього тих депутатів, від яких хочуть натискання кнопок, це політичне самогубство. Якщо, всупереч здоровому глузду й інстинкту самозбереження, ці люди здатні проголосувати за таке, то вони, вочевидь, проголосують за що завгодно.
Коли цей матеріал готувався до друку
Cтало відомо, що фракція «Слуга народу» вирішила відкласти розгляд законопроекту 1038 і доопрацювати його. "Ми ухвалили рішення зняти законопроєкт зараз, оскільки, на наш погляд, він не доопрацьований», - заявив голова фракції Давид Арахамія, додавши, що проект викликав у фракції "дуже бурхливі дискусії". "Нам не потрібні ці дискусії, у нас є проста домовленість фракцій, як ми це хочемо зробити, щоб це не сприймали як закон про інакомислення, це має бути закон про зраду внутрішню партійну. Тобто, така була спочатку думка, а потім люди почали сприймати це неправильно, і ми вирішили взагалі це питання зараз зняти. Взяти людей і з ними разом зробити колективну інтелектуальну роботу".
Як випливає зі слів Арахамії, правляча партія не відмовилася зовсім від ідеї цього законопроекту, а просто хоче його переробити. І зовсім не факт, що взята пауза не буде використана для «пресування» депутатів. Втім, сам факт, що проект 1038 не вдалося провести з наскоку, є добрим симптомом.
