Дані щодо вакцинації. Немає, ховають чи не вміють працювати?
– Доброго дня! Скажіть, Олена ще не зʼявилась? – Ні. Я Вам казала, телефонуйте до її начальника. – Я б з радістю, та він теж не відповідає. Це виглядає так, ніби Ви навмисно саботуєте надання інформації? – Нічого ми не саботуємо, – обурюється голос в телефоні. – Ми тут чи не єдині, хто відповідає на дзвінки, всі тільки нам і телефонують, працювати ніколи, – скаржиться співрозмовниця. Цілими днями телефонують... Начальник точно є, я сьогодні його бачила. Будь ласка, не дзвоніть сюди більше, я вам нічим допомогти не зможу.
Шукала: Євгенія Дроздова
За два с половиною місяці до цієї розмови ми направили в МОЗ запит для отримання даних стосовно дитячих щеплень.
Про актуальність інформації годі й казати – в. о. міністра Уляна Супрун ще на початку 2017 року заявила, що вакцинація – питання національної безпеки України. Популярний серед українських матусь доктор Комаровський постійно наголошує на тому, що в Україні катастрофічна ситуація із вакцинацією. Але це все слова. А нам, як data-редакції, хотілося бачити цифри.
Відкриті дані, які можна проаналізувати, знайти в них підтвердження чи спростування таких заяв, пошукати цікаві кореляції.
22 серпня 2017 року. Ми попросили в МОЗ максимально детальну інформацію за останні роки: скільки всього є дітей певної вікової групи, скільки вакцин на цю групу закупили і скільки препаратів залишилися невикористаними. До цього можна додати охоплення, кількість офіційних відмов по кожній вакцині, дані по наявності/ нестачі з розбивкою по роках і вакцинах, скільки дітей отримують щеплення вчасно, а скільки із запізненням.
Поки ми чекали відповідь, ЗМІ повідомляли про спалах кору і заборону дітям, що не мають щеплення, відвідувати садочки і школи в Одеській, Івано-Франківській та Тернопільській областях. Кожного тижня збільшувалась кількість повідомлень про розповсюдження кору в країні.
11 жовтня 2017 року. Прийшла відповідь із приміткою «Додаток на 79 аркушів».
Отримати від чиновників відповідь без відмови – рідкісна удача в роботі data-журналіста. А якщо це не просто якийсь прес-реліз або набір юридичних термінів, а цілих 79 аркушів даних – то вже майже щастя.
Тобто, усе виглядало надто добре, аби бути правдою. І дійсно, примітка про надання аркушів була, а от самих аркушів не було.
Ми зателефонували за вказаним у відповіді телефоном, але безрезультатно. Людина на лікарняному, а крім неї ніхто не знає, що там і як.
25 жовтня 2017 року. Нам таки вдалось «виловити» Олену.
Представниця МОЗ вибачилась, сказала, що в міністерстві проблема з поштовим сервером, тому, мабуть, відповідь не прикріпилась. Вона також пообіцяла, що надішле додаток зі своєї особистої пошти.
Того ж вечора прийшла повторна відповідь, але на цей раз виявилось, що файли биті – цифри розміром на сторінку, жодні маніпуляції з документом не допомогли привести це до нормального вигляду.
Всі наступні спроби поговорити з Оленою були невдалими. «Вона на лікарняному. Ні, ще не вийшла. Вибачте, я не знаю, коли вона буде», – подібні відповіді доводилось чути по кілька разів на тиждень. Десь на другому тижні голос в слухавці дав телефон начальника Олени і попросив телефонувати йому. Але телефон начальника теж не відповідав.
Подавати в суд за ненадання інформації не хотілось, адже інформацію нам начебто відправили. Просто через якийсь дивний збіг в МОЗ не працюють телефони, е-мейли й деякі спеціалісти…
13 листопада 2017 року, втративши надію отримати необхідні дані офіційним шляхом, ми вирішили звернутися до знайомих з команди реформаторів, які працюють в МОЗ. Телефонували різним людям близько місяця.
Усі, до кого ми писали чи телефонували з проханням допомогти, обіцяли зробити, що зможуть, посприяти в наданні інформації. Але могли вони, напевно, небагато, адже на контакт більше не виходили.
Тим часом ЗМІ повідомляли про загрозу реальної епідемії кору: В Запорізькій області вже 220 осіб захворіли на кір, Десять учнів з Прикарпаття потрапили в лікарню, В Луцьку зафіксували спалах кору серед дітей, На кір в Україні захворіла 2381 людина, двоє дітей померли.
В. о. міністра Уляна Супрун в численних інтерв'ю та коментарях наголошувала на необхідності вчасної імунізації.
13 грудня 2017 року нам повідомили, що в МОЗ нарешті запрацювала електронна пошта, а також сервіс посилання запитів через сайт. Тож ми вирішили направити повторний запит. Бо повертатися до розмови про невчасно відправлену нечитабельну відповідь, яку начебто треба просто переслати, вже немає сенсу.
На цей раз нам відповіли вчасно, протягом 5 днів, проте повідомили, що МОЗ не є розпорядником інформації, тому запит буде перенаправлений в регіони.
З 21 грудня 2017 почали приходити відповіді з обласних департаментів охорони здоровʼя (далі ДОЗ), але тут на нас чекала нова проблема. Зв’язати їх в якусь єдину вичерпну базу даних по країні неможливо. Адже більшість областей відповіла лише на ті питання із запиту, які були для них більш-менш зручними.
Більшість відповідей – скани з програми «Укрвакцина» (у форматі jpeg), без необхідних пояснень стосовно змісту тих чи інших колонок.
Черкаські чиновники прислали кілька аркушів картинками у такій низькій якості, що «пливуть» при збільшенні.
Чернігів продовжив термін відповіді до 20 робочих днів через те, що «...відповідь потребує пошуку інформації серед великої кількості даних та залучення до його опрацювання спеціалістів медичних закладів...».
Ну, що ж, почекаємо.
Закарпатська область надіслала статистику щодо кількості вакцинованих дітей без зазначення інформації щодо загальної кількості дітей різних вікових категорій, без кількості відмов, без інформації щодо наявності/ нестачі вакцин.
(Від редакції: Після виходу публкації до нас зврнувся директор департаменту інформаційної діяльності Закарпатської ОДА Ярослав Галас і пообіцяв посприяти в наданні максимально повної інформації з зазначеного питання. В той же день, 2 лютого, ми отримали детальні дані по Закарпатській області за 2013-2017 рр., а саме - плани щеплень, звіти про фактично проведені щеплення, узагальнені звіти по кількості відмов, інформацію про охоплення, випадки захворювання, а також інформацію про використання і залишки вакцин на кінець кожного року і заявки регіону на отримання вакцин. Інформація надіслана у форматі word).
Запорізька область підготувала прес-реліз з трьома цифрами.
Івано-Франківська область прислала детальну інформацію про щеплення. З указанням відмов по кожній вакцині за 2013-2017 рр. із розбивкою по місяцях, зазначила планові та реальні дані з вакцинації.
Хоч хтось! Дякуємо!
Тернопіль написав, що «... запитувана інформація потребує збору, уточнення і узагальнення, розпорядниками якої є лікарі загальної практики – сімейної медицини», і пообіцяв надати інформацію у визначені Законом терміни.
Детальні дані від Миколаївського ДОЗ. До того ж, всі дані у форматах word або excel. Дякуємо!
Суми вирішили обмежитись прес-релізом на півтори сторінки, змістовна частина якої зводиться до двох абзаців: «Станом на 20.12.2017 забезпеченість вакцинами лікувально-профілактичних закладів області від річної потреби становить БЦЖ - 97,9%, вакциною проти гепатиту В - 57,2%, ІПВ 31,6%, ОПВ 95,6%, НІВ 54,9%, АКДП 76%, АДП - 128,0%, АДП-м - 110,5%, КПК - 106,6%. Обсяги планової імунізації щорічно виконуються відповідно до кількості отриманих централізовано імунобіологічних препаратів та з врахуванням рівномірності їх поставок».
Кіровоградська область надала дані тільки щодо кількості дітей різних вікових категорій. А от дані по щепленнях директор департаменту охорони здоровʼя стиснув до кількох речень: «Відсоток щеплення дітей до 1 року (вакцинація) проти поліомієліту становить 48,6. Щеплення вакциною АКДП (проти дифтерії, кашлюку та правцю) дітей до 1 року виконано на 61,5%, дітей у 18 місяців на 54,8%, відмови від щеплення даною вакциною складають кожного місяця від 60 до 266 відмов».
Чернівецька область дала інформацію у вигляді величезного прес-релізу з різним змістом даних по кожному року, детально вирішили описати лише 2017 рік.
Одеська область надала дані про охоплення і забезпечення вакцинами тільки за 2014-2016 рр. Дійсно, кому потрібен той 2017 рік - він же щойно закінчився.
Департамент охорони здоровʼя Київської ОДА прислав дані тільки за 11 місяців 2017 року, а також проігнорував прохання надати інформацію щодо кількості відмов.
Не вичерпні, але інформативні відповіді надали Хмельницька і Вінницька, Дніпропетровська, Львівська, Рівненська та інші області.
Станом на 27 січня ми не отримали відповіді від Полтавської, Херсонської, Харківської, Донецької та Луганської областей. Також не надійшли обіцяні дані від Чернігівської і Тернопільської областей.
На наше запитання, чи можна отримати доступ до даних деперсоніфікованої бази Укрвакцини, аби провести їхній якісний аналіз, наш знайомий реформатор з МОЗ коротко відповів: “Нереально. Там совок”.
Цікаво, наприклад, те, що Євростат публікує дані про охоплення населення вакцинами не тільки в залежності від віку, але й залежно від статі і навіть рівня освіти.
На сьогодні в Україні вкрай мало якісних даних стосовно здоровʼя українців. Єдиною базою даних з вакцинації є Інформація щодо залишків імунобіологічних препаратів в регіонах України, закуплених за кошти Державного бюджету. «Українська База Медико-Статистичної Інформації» не містить даних щодо щеплень, лише щодо випадків захворювання.
В наших попередніх публікаціях ми неодноразово писали про важливість медичної реформи, яку проводить Уляна Супрун. Ось одна з наших статей.
Без адекватно зібраних даних неможливо чітко визначити, що ж насправді відбувається, і доводиться приймати рішення, керуючись своєю інтуїцією або напучуваннями радників. Але такі рішення не завжди вдалі. Зараз у МОЗ чимало роботи, ми це розуміємо, але для того, щоб правильно рухатися, потрібна карта місцевості. А такою картою є правильно зібрані дані. До того ж, відсутність офіційних цифр породжує паніку і дикі чутки, як це відбувається у випадку із вакцинацією. Тож налагодити систему збору і публікації у відкритому доступі даних, пов'язаних із вакцинацією і медициною в цілому, не менш важливо, ніж змусити лікарів працювати за новими медичними протоколами.
