Пролетіли. Як українська ракета запустила ангольський супутник, а росіяни його угробили
Успішний запуск супутника "Ангосат-1" став наочним доказом потужного потенціалу України в галузі ракетобудування. А його наступна аварія - свідченням катастрофічного провалу космічної галузі в Росії.
ОНОВЛЕНО. 16 січня російські ЗМІ повідомили про неконтрольований дрейф супутника Ангосат-1. Попри повідомлення про відновлення зв'язку і штатну роботу бортових систем, космічний апарат не зміг увімкнути двигуни на гальмування, "проскочивши" відповідну точку на траєкторії. У Роскосмосі визнали проблеми з бортовими енергосистемами супутника. Ангосат 1 був переведений в режим енергозбереження - з вимкненням бортових систем. Наприкінці січня 2018-го зв'язок з ним перервався - супутник вийшов із зони радіоконтакту з території Росії. Оператори заявили, що операції з відовлення зв'язку продовжаться у квітні, коли Ангосат-1 знову пролітатиме над Росією. Втім, з наявної наразі інформації можна зробити попередні висновки, що грудневі повідомлення про відновлення роботи Ангосат-1 були дезінформацією. У російських форумах на космічну тематику обговорюють версію, що супутник вже втрачений, і про це не повідомляють лише тому, щоб не додавати негативу перед виборами президента Росії.
ОНОВЛЕНО. 29 грудня ракетно-космічна корпорація "Енергія" заявила про відновлення зв'язку з супутником "Ангосат-1". За попередніми даними, з супутника отримана телеметрична інформація про стан його бортових систем.
Автор: Сергій Лук’янчук
Пуск ракети з «Байконура» 26 грудня мав стати останнім космічним польотом у році, що минає. І першим для космічної галузі африканської країни Анголи: на геостаціонарну орбіту летів супутник номер один в історії країни. Він так і називався - «Ангосат-1». Апарат мав забезпечувати супутниковим зв’язком і цифровим телебаченням не лише Анголу, але й увесь африканський континент. Партнером у цьому технологічному прориві виступила Росія: ракетно-космічна корпорація «Енергія» виготовила супутник, а «Роскосмос» забезпечував його виведення на орбіту.
Ангола підписала контракт на створення цього супутника ще в 2009 році. Прикметно, що замовила вона його на російські ж гроші: Росія дала кредит на 300 мільйонів доларів, з якого Ангола оплатила розробку супутника і послуги з його запуску на орбіту.
Російські офіційні джерела описували цю угоду як видатний успіх космічної галузі федерації: мовляв, створюється апарат нового покоління, який за порівняно невеликої маси (1647 кг) має значну потужність передавачів і великий ресурс роботи - не менше 15 років. Окремо наголошувалося, що для супутника використовувалися компоненти виключно російського виробництва.
Втім, роботи над супутником затягнулися. А коли його все ж виготовили, почалися проблеми з виведенням на орбіту. Спочатку апарат планували запустити в рамках проекту "Морський старт": за допомогою української ракети Зеніт-3SL", яка стартувала з платформи в океані. Втім, у 2014 році "Морський старт" збанкрутував. Виникла ідея запустити "Ангосат-1" на новій російській ракеті "Ангара". Втім, проект "Ангара" (теж гучно розпіарений російськими ЗМІ) завершився провалом: були виконані лише два пуски ракет сімейства "Ангара", із них жодного - з корисним вантажем. Ракета виявилася астрономічно дорогою, а на доведення її до рівня надійності, придатного для комерційних пусків, у Росії не було ні часу, ні грошей, ні кваліфікації.
Ситуація зрушила з мертвої точки після того, як проект "Морський старт" придбав приватний російськийхолдинг S7 (формально він оформив це на дочірню міжнародну компанію S7 Sea Launch Limited, хоча фактично вона є російською). Завдяки цьому він отримав право на комерційні пуски українських ракет "Зеніт". Її й вирішили використати для пуску "Ангосат-1". Сама ракета перебувала на "Байконурі" ще з 2014 року: її планували використати для запуску російського наукового супутника Спектр-РГ". Але цей супутник Росія не може виготовити вже 30 років: востаннє його пуск перенесли на кінець 2018-го.
Ракета " Зеніт-3SLБ" - це "сухопутна" версія "Зеніта", який використовувався в "Морському старті". Її вважають однією з найкращих ракет у своєму класі: так, Ілон Маск, власник космічної компанії SpaceX, назвав "Зеніт" другою в світі після своєї Falcon 9. Експлуатаційний досвід Зеніт-3SLБФ" бездоганний - всі шість пусків були успішними. Конструктором цієї ракети є Дніпровське КБ "Південне", а виробником - "Південмаш".
Пуск початково планувався на 7 грудня 2017 року, але й тут не обійшлося без проблем: 20 листопада під час заправки розгінного блоку "Фрегат" (цей блок російського виробництва виводить супутник на фінальну орбіту) сталася нештатна ситуація. Через це пуск перенесли на кінець місяця.
Зрештою, пізно ввечері 26 грудня Зеніт-3SLБ вивела на орбіту супутник "Ангосат-1" з казахського космодрому "Байконур". Пуск пройшов штатно, центр управління польотом підтвердив вихід апарату на розрахункову орбіту, він "відгукнувся" на команди і передавав телеметрію. Російські ЗМІ дружно відрапортували про черговий тріумф російської космонавтики. І при цьому традиційно забули згадати, що забезпечила цей тріумф виготовлена в Україні ракета, та ще й після майже трьох років зберігання. А коли хтось згадував про цей факт у коментарях до повідомлень про пуск на російських сайтах, місцева «вата» тут же ставила такого «укропа» на місце: яка ще Україна, це російська ракета і російський успіх.
І тут знову щось пішло не так. Коли "Ангосат-1" отримав команду на розкриття сонячних панелей, сигнал від нього обірвався. Станом на пізній вечір 27 грудня зв’язок із супутником не був відновлений. А кожна година на цьому етапі польоту має критичне значення: без енергії від сонячних панелей апарат пропрацює недовго. Більше того, його орбіта не є остаточною: до фінального місцезнаходження супутник мав "добиратися своїм ходом", за допомогою бортових двигунів.
Цей супутник коштував кількасот мільйонів доларів, зараз це просто сміття на орбіті
Через добу після аварії зв’язок із «Ангосат-1» так і не відновився. Перебіг подій, який передував аварії, дозволяє з високим ступенем імовірності вважати, що причиною збою стало коротке замикання – «коротнуло» після того, як сонячні батареї розкрилися, і на апарат почав надходити струм від них. Не виключено, що якийсь співробітник «Енергії» просто переплутав у схемі плюс із мінусом. Схожі випадки вже траплялися: свого часу на ракеті «Протон» аналогічний «кулібін» встановив датчик кутових швидкостей догори ногами, що призвело до епічної аварії.
І дуже кумедно було спостерігати, як та ж російська «вата», яка кілька годин тому кричала «АнгосатНаш", почала звалювати провину за аварію на будь-кого, крім Росії. «Ми вивели супутник на орбіту, а що він не працює, так це вже не наші проблеми.» «Це ж ангольський супутник, Ангола там щось зіпсувала». «Це диверсія України – ракета ж їхня». І так далі і тому подібне.
Станом на ранок 28 грудня можна з 99-відсотковою імовірністю стверджувати: Ангола залишилася без супутника, він перетворився на космічне сміття. Так само на сміття перетворилися позиції Росії в комерційній космонавтиці: два підряд аварійні пуски «цивільних» супутників їй не забудуть, і охочі платити гроші за черговий провал навряд чи знайдуться.
Що ж до українських «Зенітів», то для них пуск «Ангосат-1» став наочним підтвердженням надійності й ефективності цієї ракети. І схоже, що не останнім – хоча перед тим вважалося, що більше замовлень на «Зеніти» не буде взагалі. Зараз на «Південмаші» виготовляють для S7 дві нові ракети.
