Бюджет 2010: ручне управління, подачка бюджетникам і життя не по кишені

Команда Юлії Тимошенко вклалася в строк – у вівторок, 15 вересня, до парламенту передано проект головного фінансового кошторису країни на наступний рік. Саме до цієї дати згідно з Бюджетним кодексом уряд і має направляти документ до Верховної Ради. Утім, його затвердження і підписання навряд чи будуть такими ж стрімкими. Політичні опоненти вже вщент розкритикували напрацювання уряду, охрестивши бюджетний законопроект нереальним. Та в останні роки усі бюджетні розрахунки виявлялися далекими від дійсності.

Завищувані очікування

У наступному році вітчизняна економіка остаточно вийде з кризи (ВВП має зрости на 3,7%, тоді як за результатами поточного року прогнозується його падіння щонайменше на 12%), забезпечуючи збільшення надходжень до держскарбниці, а національна валюта зміцниться (до 7,5 грн/$). Саме таким райдужним сценарієм керувалася урядова команда при розрахунках бюджетних показників.

Це й не дивно: пророкувати економічні негаразди Юлія Тимошенко, яка на

кожному кроці намагається переконати українців у результативності власної господарської стратегії, просто не мала права. До того ж, основні бюджетні параметри заздалегідь були погоджені з МВФ, на вимогу якого, до речі, уряд мав дотриматися й строків підготовки бюджетного законопроекту.

Та політична ангажованість його розробників не залишила шансів на те, що запропонований фінансовий кошторис країни у наступному році буде виконано. «Видатки зведеного бюджету, у тому числі і місцевих, оцінюються у 410,8 млрд грн, тобто 34,9% ВВП, оскільки уряд очікує, що національний продукт у 2010 році складе 1178,6 млрд грн. Враховуючи ж нашу оцінку номінального ВВП у наступному році у розмірі 1118 млрд грн, (різниця 60 млрд. - ред.) видатки зведеного бюджету досягнуть 36,7% ВВП», - вважає економіст Astrum Investment Management Олексій Блінов.

Та у будь-якому випадку власних доходів держскарбниці все одне не вистачить, аби профінансувати всі заплановані видатки: у наступному році бюджетний дефіцит, за урядовими підрахунками, має скласти 3,97%.

Реальний касовий розрив може виявитися ще більшим. Оскільки, як вважають експерти, Кабмін суттєво завищив планові доходи бюджету. Але давайте порахуємо: план доходів держбюджету складає 285 млрд грн, що на 19% більше запланованого на поточний рік. Фактично ж бюджет-2009 по доходах не буде виконаний на 25-28 млрд грн. тобто уряд планує у 2010 році зростання доходів більш ніж на 40% фактично отриманих у 2009 році. Але не пояснює, звідки візьмуться таки доходи.

Продамо все. Позичимо в усіх

Та, як показує практика, недоотримання очікуваних доходів для уряду не проблема. По-перше, Юлія Тимошенко, задля фінансування бюджетного дефіциту, планує таки у наступному році відновити велику приватизацію.

У наступному році ФДМУ планує зібрати від продажу державного майна 10 млрд грн. Інвесторам збираються запропонувати 150 пакетів акцій держпідприємств, у тому числі ВАТ "Укртелеком", енергогенеруючих компаній "Дніпроенерго", "Донбасенерго", "Західенерго", ДЕК "Центроенерго".

Та вірогіднішим джерелом покриття бюджетного дефіциту, як і у нинішньому році, вочевидь стануть подальші запозичення (у першу чергу, у Міжнародного валютного фонду, хочу Мінфін також планує у 2010 році повернутися на міжнародні боргові майданчики), а також невпинна робота друкарського верстату.

Особливо, якщо зважити на те, що бюджетний законопроект надає уряду широкі можливості ручного керування державними фінансами. Так, він передбачає, що Кабмін без внесення змін до закону про держбюджет може збільшувати граничний розмір держборгу, надавати безвідсоткові кредити місцевим бюджетам, списувати борги Пенсійного фонду.

Місцевим громадам уряд дає на гривню, забирає на десять

Справжньою новацією в бюджетному законопроекті стала історія із зміною міжбюджетних відносин. Аби підлеститися до регіональної еліти, Юлія Тимошенко виконала свою обіцянку щодо істотного збільшення доходів місцевих бюджетів за рахунок нових джерел надходжень.

Зокрема, у наступному році до місцевих бюджетів (окрім столичного) буде зараховуватись 10% податку на прибуток, а також частина надходжень від збору за спеціальне водокористування, плати за ліцензії, за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, плати за використання інших природних ресурсів, а також збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Варто відзначити, що цим кроком уряд перевищив свої повноваження. Оскільки відповідний перерозподіл доходів між бюджетами різних рівнів спочатку має бути закріплений у Бюджетному кодексі. Але на сьогоднішній день нову редакцію документу із згадуваними нормами заветовано президентом.

Юлія Володимирівна щиро пообіцяла, що після виборів підпис голови держави під ним з’явиться обов’язково. Але при цьому прем’єр не згадала, що новий Бюджетний кодекс, окрім додаткових джерел фінансування місцевих бюджетів, передбачає для них і додаткові витрати, які зараз фінансуються із держбюджету.

Зокрема, виключно власним коштом місцева влада муситиме утримувати професійно-технічні училища (за підрахунками Міністерства фінансів, загалом це збільшить навантаження на місцеві бюджети на 2,5 млрд грн), виплачувати компенсації «чорнобильцям» і виділяти гроші на їх оздоровлення (ще 1 млрд грн), фінансувати позашкільну освіту (1 млрд грн), утримувати центри реабілітації інвалідів (100 млн грн), виплачувати грошову компенсацію фізособам, що надають соціальні послуги (100 млн грн), а також утримувати зоопарки (50 млн. грн).

Надбавка до зарплати бюджетникам: до виборів даю, після - забираю

Вельми сумнівною видається і задекларована урядом політика щодо підтримки соціальних стандартів. «Ми соціальні стандарти забезпечуємо на рівні поточного року і даємо додаткове зростання на рівень інфляції», - повідомив в.о. міністра фінансів Ігор Уманський.

Мінімальна зарплата має збільшитись протягом року з 681 до 734 грн, прожитковий мінімум для непрацездатних осіб – з 507 до 546 грн, максимальний розмір допомоги по догляду за дитиною до трьох років складе 700 грн, середня пенсія – 1,11 тис грн. Та якщо зважити на те, що прогнозована урядом річна інфляція складе 9,7%, мінімальний прожитковий мінімум проіндексовано тільки на 4,7%.

Не плануючи значного збільшення мінімальної зарплатні, уряд у той же час ініціює 20-відсоткову щомісячну надбавку до заплат освітян, медпрацівників і персоналу інших соціальних секторів, що слід розглядати не інакше як перевиборчий хабар. До речі таким прийомчиком на виборах 2004 року користувався Віктор Янукович. Ці доплати завжди можна скасувати після виборів. Бо ж згідно із бюджетним законопроектом Кабмін може самостійно скорочувати визначені у ньому соціальні стандарти, якщо план по доходах казни не виконується.

Традиційно перед виборами влада активно заграє з аграріями. На підтримку аграрного сектору у наступному році планують витратити загалом 25,8 млрд. грн, що майже на 15% більше ніж у поточному році.

Фінансування Міноборони збільшено на 3,5 млрд грн., і складає лише 12 млрд. грн. хоча це не вирішує проблему підтримки обороноздатності армії і не дозволить провести жодного повномасштабного навчання.

От тільки шанси бути ухваленим до виборів у документа надто малі. Завалити його вже пообіцяли «регіонали», не підпише у разі ухвалення урядовий кошторис і Президент. Що мало чим зашкодить Юлії Тимошенко. У такому випадку вона керуватиме бюджетом кабмінівськими постановами. Бо ж і в бюджеті нинішнього року на підставі якого і здійснюватиметься фінансування у разі відсутності бюджет-2010, Кабміну також надані суттєві повноваження щодо ручного керування бюджетними грошима.

бюджет вибори уряд тимошенко