Війна всередині ДНР: Ахметов проти Януковичів

Ось тільки слова їх так і залишилися словами. У всякому разі, ніяких радикальних змін після жорстких заяв на Донбасі не сталося. Все обмежилося гудками і сиренами, в той час, як міліція і СБУ, на активність яких була надія після публікації відеозвернення Ахметовим, знову не бажають наводити порядок. Нинішній начальник міліції Донецька Юрій Седнєв, який в минулому з задоволенням нацьковував своїх берсерков на беззбройних протестувальників, зараз бандитів ліквідувати не поспішає. У 2011 році його бійці жорстоко розігнали в центрі міста наметове містечко чорнобильців, забивши до смерті одного з протестуючих Геннадія Конопльова, але воювати з інвалідами - зовсім не те ж саме, що воювати з підготовленими терористами. Тому тепер Седнєв та його хлопці вирішили «бути з народом», тобто, кажучи просто, не працювати.

Останні заяви донецьких олігархів та спікерів сепаратистського табору вказують на те, що в середовищі ДНР остаточно відбувся розкол на угруповання Ахметова і Януковича, які переслідують різні цілі. Якщо перша спочатку замислювалася для того , щоб налагодити зв'язки Ріната Леонідовича з новою владою і забезпечити йому та його бізнесу максимальну недоторканність, то друга налаштована суто на відрив від України контрольованих територій. Якась домовленість між Ахметовим і Києвом в даний час очевидно вже є, а ось досягти домовленості з людьми Януковича неможливо, бо в їх плани не входить сам факт існування України в її теперішніх кордонах.

У гостру фазу протистояння двох угруповань увійшло після формування в Донецьку уряду ДНР, який виглядав явною бутафорією на тлі того, що відбувається на півночі області. Для людей, що мало розуміються в донецьких реаліях, карикатурна верхівка ДНР в Донецьку може і виглядала страхітливо, але для жителів Донецька її фальш була занадто очевидною. У той час, як в Слов'янську і Краматорську лютували безжальні вбивці і головорізи з бойовим досвідом, у кабінетах захопленої ОДА засідали міські божевільні.

Про «народного губернатора» Дениса Пушиліна, якого оголосив самозванцем інший «народний губернатор» Павло Губарєв, написано вже предостатньо. За свою участь у фінансовій піраміді МММ, Пушилін отримав серед слов'янських сепаратистів, що представляють крило Януковича, презирливе прізвисько Льоня Голубков. Ясна річ, що серед людей з бойовим досвідом, Пушилін авторитетом, м'яко кажучи, користуватися не міг. Тому всерйоз говорити про те, що «міністр оборони ДНР» Ігор Гіркін буде підкорятися наказам такого «губернатора» звісно неможливо. Недавнє інтерв'ю слов'янського терориста Пономарьова тільки підтвердило ці припущення - останній пообіцяв прийти в Донецьк і покарати маріонетковий псевдоуряд Пушиліна.

Інші діячі ДНР в Донецьку виглядають під стать своєму шефу. Першим віце-прем'єром ДНР став досвічений провокатор Андрій Пургін. Він працював на Партію регіонів ще з середини 2000 -х, старанно зображуючи видимість донецького сепаратизму в період президентства Віктора Ющенка.

Разом з ним на тій же ниві підробляв і ще один нинішній «міністр» - Олександр Хряков на прізвисько «Дядюшка Хрю», який ще в 2005 році за гроші регіоналів створив громадську організацію «Україна без Ющенка» і збирав мітинги в підтримку арештованого в той час Бориса Колеснікова. У Донецьку Хряков має репутацію агресивного хама, через те, що багато разів кидався на журналістів, зривав прес-конференції опозицийних політиків та лаявся на жінок.

Є в їх компанії і ще один провокатор регіоналів - Роман Лягін, він же «міністр праці» ДНР. Останній ніколи не приховував своєї діяльності і завжди відкрито казав, що готовий виконати за гроші будь-яку роботу. Достатньо почитати його інтерв'ю, щоб зрозуміти, що це за фрукт. Також, до речі, в інтерв'ю Лягін згадує ще одного міністра ДНР - Олексія Грановського. Той, за його словами, під час зимового протистояння займався підвозом до Києва тітушок.

Загалом, далі перераховувати склад путчистів не варто. Серед них немає самостійних і помітних фігур, всі «міністри» в минулому грали роль хлопчиків на побігеньках і всерйоз вірити в те, що ці маріонетки нарешті повстали проти страшного Карабаса-Барабаса, який смикав їх за нитки всі попередні 10 років, може тільки дуже наївна людина. Цікаво також, що в новому уряді не знайшлося місця першому «народному губернатору» Павлу Губарєву, про якого в Донецьку усі якось швидко забули. Характерно, що після свого звільнення Губарєв подався в Слов'янськ, а не в Донецьк. У місто, яке оголосили столицею ДНР Пономарьов та Гіркін.

Слов'янські терористи - це, звичайно, не просто група дрібних провокаторів. Збройні загони місцевих сепаратистів і найманців з Росії ведуть зовсім іншу гру. У їх завдання входить створення Українського Придністров'я, яке поки обмежується територією Донбасу, але диверсанти вже заявили, що планують відірвати половину України. Ці хлопці є професіоналами, і поки переграють українську армію, яка не має досвіду участі у військових діях. На стороні терористів воюють кавказці, які пройшли чеченську, абхазьку і осетинську війни, колишні і чинні співробітники російських спецслужб. Вони майстерно встановлюють засідки і холоднокровно розстрілюють українських бійців. І звісно вони й чути не хочуть про якийсь там уряд Льоні Голубкова з МММ з його оперетковими міністрами.

- Це агенти впливу. Ми їх частково знаємо. Це не тільки агенти Ахметова, там і Тарута цим займався. Ми озвучували, хто це. Спецбатальйон «Схід», який формується, за нашими даними - утворення Ахметова. Я не розумію завдань, які цей батальйон повинен виконувати. Чому він не в Слов'янську, де йдуть бої, а в Донецьку? Тому що повинен захищати інтереси товариша Ахметова? Так це ніякого відношення до нас не має. Тим більше, було прийнято рішення, що центр ДНР знаходиться в Слов'янську. І вирішення цього ніхто не відміняв. І що найголовніше, всі ці питання ніяк не узгоджувалися з Павлом Губарєвим, народно обраним губернатором, - розповів Пономарьов в одному зі своїх інтерв'ю.

Говорив про зв'язки Ахметова з донецьким представництвом ДНР і сам Павло Губарєв. В інтерв'ю російським ЗМІ він заявляв, що Ахметов перекупив 2 \ 3 його активістів. Як випливає з його інтерв'ю, не підкоряється Ахметову тільки слов'янське угруповання ДНР, що веде бої проти українських військових на півночі області .

Цікаво, що гучні проукраїнські заяви Ахметова по суті не призвели ніяких серйозних наслідків ані з одного, ані з іншого боку. Вся активність олігарха обмежилася гудками та рекламними бігбордами із закликами за мир, хоча приклад Ігоря Коломойського натякає, що негласний господар регіону може більше. У свою чергу сепаратисти поки не чіпали жоден ахметовський об'єкт, включаючи розташовані в самому центрі міста центральні офіси його корпорацій. Водночас, офіс компанії губернатора Сергія Тарути зазнав розгрому ще місяць тому.

Що не кажи, а така дивна вибірковість наводить на думку, що Губарєв і Пономарьов не брехали, коли заявляли про участь олігарха в сепаратистських рухах.

Тим часом, ситуація з кожним днем загострюється все більше, і Донецький регіон ризикує остаточно зануритися в хаос громадянського конфлікту. Не тільки між армією і повстанцями, а й між угрупованнями самих сепаратистів. А поки йде кровопролиття, економіка колись потужного промислового регіону поступово зупиняється, як і будь-яка економіка, що сусідить з війною.

Донбас у кроці від повномасштабної катастрофи. Але ні волі місцевих еліт, ні волі місцевого населення на те, щоб зупинитися, на жаль, не видно. І це сп’яніння може зовсім знищити колись потужний промисловий край.

донеччина