Ще 30 років хаосу і бєспрєдєлу від Чорноморського флоту: поранення, загублені торпеди, захоплені маяки
За 12 років перебування російського ЧФ в Криму, українське Міністерство закордонних справ спрямувало у Росію 14 нот протесту. Наприклад, рік на березі моря знайшли авіаційну протичовнову торпеду, яку загубили росіяни під час навчань. Влітку минулого року громадянка України була поранена з вогнепальної зброї під час бойових стрільб, які проводили підрозділи російського флоту у Криму. Розслідування також не проводилося.
Діяльністю Чорноморського флоту цікавилася: Аманда Щур
Умови перебування Чорноморського флоту на території України, прописані в Угоді від 28 травня 1997 року, схожі на договір про оренду житла. Орендатор має щороку звітувати господарю про стан майна та техніки, зобов’язується не псувати хазяйське майно, не заводити небезпечних домашніх тварин та виконували правила власника.
Хоча угоди про оренду житла в нашій країні укладаються далеко не завжди, логіка поведінки обох сторін також зрозуміла: якщо квартирант починає приносити додому вибухівку чи приводити наркоманів, хазяїн його одразу ж виганяє. Іноді ще й отримує компенсацію за спричинену шкоду.
З Чорноморським флотом РФ, який, по суті, є квартирантом в українському Севастополі, ці правила чомусь не спрацьовують. Російські військові всі ці роки не виконували умов угоди і навіть не пояснювали, чому так стається.
Що порушили російські моряки?
За 12 років перебування російського ЧФ в Криму, українське Міністерство закордонних справ спрямувало у Росію 14 нот протесту. Вони стосувалися невиконання умов перебування флоту в Україні. На жодну з цих нот відповідей не було.
Наприклад, рік тому українські прикордонники на Чорноморському узбережжі випадково знайшли авіаційну протичовнову торпеду, яка належала одній з військових частин ЧФ. Її загубили росіяни під час навчань, але потім наполягали що це лише муляж ракети.
Влітку минулого року громадянка України була поранена з вогнепальної зброї під час бойових стрільб, які проводили підрозділи російського флоту у Криму. Росіяни повідомили, що українка сама винна, але офіційної реакції на ноту українського МЗС не було. Розслідування також не проводилося.
Кілька разів Україна зверталася з офіційними зверненнями до Росії через забруднення Чорноморським флотом акваторії Севастопольської бухти. А в міждержавній угоді є окремий пункт про те, що будь-яка діяльність «квартирантів» не має порушувати екологічне законодавство України. Реакції – нуль.
У тому ж 2009 році кілька разів було зафіксовано, що російські військові без відповідних дозволів та документів катали по Севастополю крилаті ракети. Вони належать до небезпечних вантажів, і перевозити їх орендаторам можна, але у супроводі українських автомобілів ДАІ.
Останній інцидент, коли росіяни самовільно возили боєприпаси, порушуючи умови перебування ЧФ Росії в Криму, стався буквально напередодні підписання газово- флотської угоди між Януковичем та Медведєвим. Як повідомляв сайт Флот-2017, 5 квітня в кримському селищі Кача на аеродромі росіяни розгорнули польовий табір з технікою, зокрема, кілька батарей зенітно-ракетного комплексу «Оса». Цей ЗРК має транспортно-пусковий контейнер, в якому ракета знаходиться протягом всього часу експлуатації. Перевозили кілька батарей «Оса» трасою загального призначення, без супроводу автомобілів ДАІ.
Ще два епізоди російсько-української флотської співпраці, які варто згадати, готуючись до ще тридцятьох років вільної поведінки моряків-квартирантів.
Історія з маяками. У 2006-му році росіяни заявили, що кілька маяків на узбережжі, зокрема, Ялтинський та маяк «Сарич», належать Чорноморському флоту РФ.
На території маяків українських посадовців не пускали. В угоді між Україною та Росією прописано, що користуватися гідрографічними об’єктами і росіяни, і українці можуть спільно (але за додаткових домовленостей). Проте сумнівів щодо того, кому належать ці маяки, якщо вони розташовані на території України, не мало б бути взагалі. Якщо ми будемо люб’язні і дозволимо орендаторам користуватися додатковим майном – пропишемо це додатковим пунктом в угоді.
Коли у серпні 2008 року тодішній президент Віктор Ющенко заявив, що не дозволить повернутися російським кораблям, якщо вони поїдуть воювати з Грузією, це, на жаль, залишилося лише заявою. Російські кораблі поїхали в Грузію, а потім спокійно повернулися в Україну. Можна довго дискутувати про те, що заяви були політичними, що ми не мали можливостей заборонити російським кораблям повернутися…
Як би там не було, росіяни знову порушили умови перебування на нашій території – ЧФ РФ має обов’язково завчасно повідомляти про те, куди і навіщо збираються йти його кораблі. Особливо якщо це стосується воєнних дій. Адже під загрозу підпадає наша країна, бо базується флот на українській території. Тоді росіяни не повідомили, що йдуть у Грузію. І потім жодних висновків керівництвом нашої країни зроблено не було.
Що очікувати від росіян у Криму?
Отже, є що згадати. Всі ці порушення задокументовані, але переважно односторонньо – в нотах нашого МЗС, які залишилися без відповіді. Минулого року українська сторона вже починала готувати документи про процедуру виводу ЧФ РФ з території України. Щоб встигнути вчасно – у 2017 році. Ці порушення російською стороною були б вагомим додатком до документів, щоб про продовження оренди російським флотом не йшлося взагалі.
Але потім буди президентські вибори, тепер візит російського президента… Поки підписана угода не ратифікована, але, зважаючи на вже відпрацьовану технологію купівлі депутатів тушками, є всі шанси продовжити базування російського флоту в Україні до 2042 року.
Ось основні ризики від перебування російських військ у Криму у наступні десятиріччя:
1. Крим – хронічно конфліктний регіон. Через катання ракет, захоплення маяків та інші малоприємні речі, які можуть вигадати (чи випадково утнути) російські військові, Севастополь гальмуватиме у розвитку та не буде безпечним місцем для відпочинку та бізнесу. Російський флот поступово розвалюватиметься (у 2010 році закінчується термін придатності 80% техніки, що є на озброєнні ЧФ РФ), тому привертати до себе увагу доведеться альтернативними способами – дрібними та крупними скандалами.
2. Бідний Севастополь. Величезні площі, які, за документами, знаходяться в оренді ЧФ РФ, не використовуються. Через минулорічні та цьогорічні скорочення у російському флоті, їм не потрібно стільки територій. Вони не встигають їх обслуговувати і деякі просто забруднені. Але й передати їх на якихось умовах місту також відмовляються. Внаслідок цього місто не може мати повноцінний економічний розвиток.
До того ж, ЧФ РФ – головний боржник міста по відрахуванням у Пенсійний фонд. Росіяни скорочують видатки на утримання ЧФ, і від цього страждають українські підприємства, яким вони спочатку замовляють ремонт, а потім відмовляються.
3. НАТО відвернеться від України. Щиро кажучи, особливих успіхів у співпраці з альянсом у нас наразі немає. Але підписатися під холодними стосунками з найбільшим воєнним блоком світу на наступні 30 років – повна дурість.
Представники альянсу вже заявили, що продовження терміну базування російського флоту в Україні – це суто наші міждержавні стосунки. Але НАТО не буде мати серйозних справ з країною, де час від часу іноземні військові возять зброю чи захоплюють військові об’єкти. Цілком може виявитися, наприклад, що у ЧФ РФ є парочка ядерних боєголовок. Випадково. Росія як ядерна держава має право їх мати, а Україна – ні. Як ми тоді будемо доводити, що «ми – не верблюд».
4. Міжнаціональні проблеми. Росіяни, залишившись у Криму, тільки підігріватимуть і без того нестабільну міжнаціональну ситуацію на півострові. Російське громадянство, до якого росіяни майже відкрито схиляють українців Криму. Не виключено, що повернуться офіцери ФСБ, які минулого року були відправлені з Севастополя до Москви. Тобто на території нашої країни цілком офіційно працюватимуть іноземні розвідники.
Про небезпечний стан у якому знаходиться ЧФ Росії читайте тут
