Фізики не жартують. Наші науковці зварюють людську плоть і беруть участь у проекті колайдера

На публічну лекцію справжніх експертів ходив: Павло СОЛОДЬКО

"Зараз часто люблять вживати два словосполучення - “такая страна” і “треба звідси валити”. Ми вважаємо, що перше словосполучення треба казати з захопленням, а от щодо другого ми категорично проти, - говорить керівник “Свідомо” Єгор Соболєв. - Бо треба реалізовувати себе в Україні, а не втікати від проблем. Тому ми вирішили інформувати суспільство про те, які непересічні поміж них ходять (і їздять на метро) люди".

Проект “Платформа.Свідомо” збирається “інформувати суспільство” через організацію публічних лекцій, розміщення матеріалів в українських медіа (йдеться про щось на кшталт бази даних) і в соціальних мережах (“ролик Ксенії Симонової, який подивилося кілька мільйонів глядачів по всьому світу – це найбільший український телеканал”).

На першу зустріч запросили одразу трьох фахівців – молекулярного біолога, хірурга і фізика.

Я дам короткий витяг основних цитат з усіх трьох – і з доповідей, і з відповідей на запитання слухачів.

Першою виступала Наталія ШУЛЬГА – молекулярний біолог, яка кілька років працювала у США, а потім таки повернулася в Україну.

Ті, хто цікавиться українською наукою, мають знати її проект “Наукового клубу”.

Пані Шульга, до речі, у своєму виступі зосередилася не на молекулярній біології, а саме на реформуванні освіти і науки.

"В Україні освіта, наука й економіка – розділені. Існує авторитетний рейтинг посилань на наукові роботи: найбільше українське досягнення в ньому – 1613-те місце Київського університету імені Шевченка.

Проблема в тому, що наші вузи у загальній своїй масі – це сухий виступ викладача перед мовчазними студентами. Але викладачі повинні бути професійними дослідниками. Треба зробити наші вузи дослідними, щоб кожен студент винаходив велосипед на практиці.

Також я пропоную запровадити критерії ефективності досліджень – згідно з якими й визначати, хто ж із дослідників заслуговує на державну підтримку. А за дослідницькими університетами потягнеться й економіка.

Моя особиста думка – Національну академію наук реформувати зсередини неможливо.

Тому варто створювати нові наукові осередки – ключові лабораторії, центри досконалості... Прорив буде тоді, коли там набереться критична маса молоді".

Доктор наук Наталія Шульга 15 років працювала у США, отримала ґрін-карту... і повернулася

Дуже порадувало те, що (на відміну від кількох “наукових” семінарів, де мені доводилося бувати) обійшлося без квазі-наукової езотерики. Коли один із слухачів задав питання про “чому в наших вузах не використовуються здобутки такої провідної дисципліни як ПСИХОЕКОЛОГІЯ?”, він отримав жорсткого відкоша від Наталі Шульги.

Зате тема виступу наступного доповідача виглядала справді езотерично - “Електрозварювання живих тканин”. Але Сергій ПОДПРЯТОВ, практикуючий хірург Київської міської клініки №1, увімкнув презентацію – і ми побачили живе м'ясо, яке ріже і сшиває рука лікаря.

"Моя розповідь – про те, як казка стала реальністю.

Бачите невеличкий дим над інструментом? Це не дим і смороду паленого м'яса в операційний ви не почуєте. Це пара. Пара – все, що залишається, коли тканини з'єднуються електрозварюванням.

Електрозварювання викликає регенерацію тканин миттєво. Не буває нагноєння. Через рік навіть рубець знайти неможливо.

Я хотів би додати дещо протилежне до виступу попереднього оратора. Електрозварювання існує саме завдяки Академії наук. З ідеї, яка виникла на початку 90-их у Бориса Патона, ми вже підійшли до серійного впровадження. Той же ланцюжок, про який говорили: ідея – стандартизація – промислове виробництво".

“Круто! - в захваті прошепотів хтось із глядачів за мною. - Чого ж він досі їздить на метро?”

"Зараз цю методику використовують у 80 клініках України, щороку відбувається більше 40 тисяч операцій, від загальної хірургії до отоларингології. Вироблені стандарти – тобто якість хірургічного втручання є високою, якою б не була кваліфікація оперуючого лікаря.

Коли ми почали реалізовувати нашу ідею, ми не знайшли спонсора в Україні. Так що розум український – гроші американські. Гроші поки що не заробляються, але вже є дрібносерійне виробництво, переходимо до промислового, будемо продавати. Кабмін нарешті виділяє під це кошти".

Сергій Подпрятов, хірург і один із "колективу розробників"

Факт, що українська наука не змогла знайти гроші на виробництво перспективної медичної техніки, викликав напад обурення у окремих слухачів.

“Нічого страшного в тому, що ми не знайшли спонсора в Україні, немає” - терпляче повторював Сергій Подпрятов. А на настирливе запитання “Чому чиновники не допомагають науці?” скромно відповів: “Я хірург. У цьому я не фахівець”.

Чомусь мені думається, що якби на місці пана Подпрятова була яка-небудь Інна Богословська, вона знайшла б відповіді на будь-які питання. Вона ж експерт, ще й упізнаваний :)

Наступний виступ теж викликав пожвавлення – на тлі чуток про кінець світу та інші версії поломок адронного колайдера. Але Євген МАРТИНОВ, завідувач лабораторії ґрід-обчислень у фізиці Інституту теоретичної фізики, розповідав не тільки про «чорні діри». Він зробив цілий захоплюючий екскурс в історію дослідження елементарних часток, а потім раптом виявилося, що українці у нашумілому колайдерному проекті якраз і будують уловлювачі цих «бозонів Гіґґса».

"Детектор елементарних часток ALICE важить 10 тон. Харків'яни придумали нову технологію напилення алюмінію — а не міді, як практикувалося раніше — для цього детектора. Виграли тендер — і без всякої участі уряду виготовляли мікро-модулі для внутрішньої трекінгової системи.

Перші результати запуску колайдера були отримані саме за допомогою внутрішньої трекінгової системи. А обробила їх міжнародна мережа обчислювальних центрів, у яку входять і українські ґрід-мережі.

Дослідницький центр CERN висловив подяку нашому Міністерству науки й освіти. При цьому щоб заплатити CERN'у грошовий збір за участь наших науковців у роботі, ми взяли гроші не з бюджету. Ми скинулися зі своїх грантів, конвертували це у швейцарські франки, відвезли і готівкою заплатили.

У проекті колайдера задіяні наші математики, фізики і комп'ютерники. Взамін ми розраховуємо на отримання результатів дослідів.

Щодо "чорної діри" під час роботи колайдера: не хвилюйтеся. Якщо така діра й виникне, то на дуже мінімальний проміжок часу - і не встигне нічого поглинути.

Зараз обговорюємо з урядом питання офіційного приєднання до проекту колайдера - хоча б у якості асоційованого члена. Те ж саме стосується і світової Ґрід-асоціації.

Ми були одними з перших, хто розвивав ґрід-мережі, але сьогодні вже пора підписувати офіційні папери. Для цього потрібно щороку сплачувати 23 тисячі євро. Поки що не знайшли їх, але працюємо над цим. Бо так довго тривати не може: Україна - передова країна, і вчені повинні спілкуватися.

Євген Мартинов, доктор фізико-математичних наук, завідувач лабораторії ґрід-обчислень у фізиці Інституту теоретичної фізики ім.М.Боголюбова

Тут згадувався рейтинг посилань на наукові праці. Ми маємо список з бібліотеки Вернадського - Інститут теоретичної фізики НАНУ є лідером з українських навчальних закладів щодо цих посилань. Намагаємося затримати найкращих спеціалістів - житлом, зарплатою, цікавим колективом".

Євген Мартинов кількома словами мимохідь зруйнував масове переконання, що у владі сидять одні ідіоти і бариги.

"Перший ґрід-кластер нам допоміг побудувати Ігор Юхновський - він вислухав нас, виступив у ВР і нам профільний комітет виділив мільйон. Там навіть зраділи, коли ми прийшли вперше - бо вони чули про таку технологію, і шукали, хто б в Україні міг взятися.

За 5 років Академія наук вклала у розвиток ґрід-технологій у світі 15 млн грн. В українській ґрід-мережі побудовано вже 25 досить потужних кластерів. До речі, Інститут молекулярної біології (це сигнал для першого доповідача :)) НАНУ успішно вирішує на цих потужностях свої завдання.

Потім ми почали добиватися відповідної урядової програми. Через постійну зміну урядів довелося кілька разів пройти по одному й тому ж колу - але зараз програма готова. 300 млн грн на 2009-2013 роки".

Порадувало відчуття, яке нечасто залишається після зустрічей із науковцями. Не було зудіння на тему “Все погано, нас усі кинули, політики козли”. Навпаки, люди працюють, знаходять гроші (в тому числі й у держави), розвивають улюблену справу...

"Навіщо домішувати сюди ще й політиків, вони й так присутні у медіа-просторі, - сказав ZaUA.org натхненник "Платформи.Свідомо" Олександр АКИМЕНКО. - Ми будемо говорити не про політику, а про policy, про суспільство. Хочеться побачити і показати іншим справжніх людей. Тих, хто реально чимось займається, а не тільки красиво розмовляє".

Теми наступних лекцій, які планує “Платформа”:

- наука і її реформування;

- зелена енергетика;

- люди, які досягли успіху в маленьких, але важливих для суспільства справах (як от, скажімо, боротьба з незаконним блокуванням авто).

Дивiться на їхньому сайті, піарте у блогах, ходіть на лекції. Думайте, читайте. Це корисніше, ніж перегляд ток-шоу. )))

P.S.: Ось ще одна гарна ініціатива з розповсюдження знань і обміну досвідом - TEDx Kyiv.

наука самоорганізація освіта технології