Чому в командирів не варто забирати право виводити в розпорядження. Думка військового
29 липня президент підписав Указ № 557 про внесення змін до Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах України, який забрав у командирів полків і бригад право самостійно виводити бійців у розпорядження. Передача цих повноважень на рівень корпусів централізує процес, але може створювати ризик затримок, плутанини та штучного завищення показників боєздатності замість реального підсилення фронту.
Військовий, який служить добровольцем із 2022 року в одній із бойових бригад, ділиться своїми роздумами про те, у чому полягає небезпека нововведень для боєздатності армії. Автор попросив не вказувати його прізвище з міркувань безпеки.
«Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб … під час дії воєнного стану наказами командувачів військ оперативних командувань, командувачів повітряних командувань, командирів корпусів, начальників регіональних органів військового управління Сил територіальної оборони Збройних сил України та прирівняних до них і вище посадових осіб».
Фактично це означає заборону командирам полків і бригад виводити бійців у розпорядження. Причому не лише в ЗСУ — дія Положення поширюється на Нацгвардію та Державну спеціальну службу транспорту.
Я чув думку кадровиків у війську — вони оцінюють це рішення як катастрофу.
Що відбулося і що це означає
«Розпорядження» — це статус військовослужбовця протягом певного періоду (від одного дня до кількох місяців), коли він перебуває на службі, але з різних причин не обіймає певної посади. Виводити в розпорядження означає зняти бійця з посади на тривалий час, але в списках частини він залишиться, його можна буде потім повернути. Повний перелік підстав для командирів виводити в розпорядження затверджений пунктом 116 згаданого Положення.
Одна з найпоширеніших причин — тривале лікування. Бійця виводять у розпорядження, призначають на цю посаду іншого, а після одужання повертають на посаду. Також у розпорядження на певний час виводять тих, хто потрапив у полон, зник безвісти, перебуває в СЗЧ тощо.
Іноді буває так, що військовослужбовець у частині є і виконує певні функції, а от посади для нього тимчасово немає, тоді він також перебуває в розпорядженні. Якщо зниклих безвісти визнають загиблими чи СЗЧшники повертаються на службу, але в іншу частину, командир вилучає їх зі списків розпорядження.
Кадровий резерв командира
Фактично цей механізм є кадровим резервом командира, що давав змогу ефективно змінювати бійців зі своєї команди на посадах відповідно до потреб та обставин. А для бійців, які стикалися з різними труднощами і проблемами, це був спосіб залишатися на службі.
Командири полків, бригад та інших частин зі штатно-посадовою категорії «полковник» мали право виводити в розпорядження усіх рядових і сержантів, але не офіцерів.
Проте указ президента від 29 липня позбавляє командирів цього права і залишає його за вищим штабом (наприклад, рівня корпусу).
З огляду на те що в одному корпусі, який обʼєднує кілька бригад, у розпорядженні можуть перебувати тисячі людей, централізація означатиме значні затримки в опрацюванні документів. А отже, рішення на рівні бригад ухвалюватимуться повільніше. Документи спочатку стікатимуться з усіх бригад, а потім рішення спускатимуться назад.
У чому небезпека
Ті, хто займатиметься розпорядженнями на рівні корпусу, досконало не володіють ситуацією щодо людей та обставин на рівні бригади, тому плутанини і хибних рішень може стати більше.
Зловживання розпорядженнями в окремих частинах були. Адже виплати в ЗСУ привʼязані до окладу за посадою. Два місяці без посади виплати нараховуються з привʼязкою до минулої посади, а потім вони «злітають», а це приблизно мінус 70% стандартного грошового забезпечення. Якщо є документи, які підтверджують особливі причини для розпорядження, такі як перебування на тривалому лікуванні, виплати зберігаються.
Але в разі скорочення штатних посад припиняються й виплати. Деякі командири зловживають механізмом виведення в розпорядження, щоб покарати неугодних бійців позбавленням виплат. Наприклад, командир зобовʼязаний протягом двох місяців знайти посаду бійцю, який залишився без неї і перебуває в розпорядженні або у своїй частині, або в інших.
На вищому рівні доречно втручатися в ситуації, коли окремий боєць перебуває в розпорядженні тривалий час, але не ліквідовувати робочий механізм, який працював на рівні полків і бригад. Оскільки в командирів цього рівня зникає важливий важіль для формування команди з найефективніших військовослужбовців — тих, кого вони вже знають, із ким працювали.
Візія підвищення боєздатності?
Імовірна причина скасування можливості виводити в розпорядження для полків і бригад — бажання штучним чином досягти завищених показників боєздатності. Наприклад, моєму побратимові — кадровикові однієї з частин командування назвало саме цю причину.
Адже боєздатність частини згідно з нормами ЗСУ оцінюється, зокрема, за показниками її особового складу: за штатом, за списком і в наявності.
За штатом — це кількість посад у частині; за списком — кількість військовослужбовців, які числяться в частині; у наявності — кількість бійців, які реально в строю, обіймають посади і виконують завдання. Бійці, які перебувають у розпорядженні, відображені в показнику «за списком». Що більше бійців у розпорядженні, то гіршим буде співвідношення між показниками «за списком» і «в наявності».
Наприклад, у бригаді за штатом 4000 осіб, за списком 3280 (82% штату), з них 880 у розпорядженні й 1108 у наявності (27,7% штату і 33,8% списку). Частина небоєздатна. Велика кількість бійців у розпорядженні свідчить про те, що бійців, швидше за все, нещодавно «розмотало» в боях, тобто хтось дістав поранення і лікується, хтось потрапив у полон, хтось зник безвісти.
Якщо перекинути ці дані на корпус без урахування розпорядження, то за списком уже буде не 3280 бійців, а 2400. І тоді це вже не 33,8% списку, а 60%. Хоча по факту це ті самі 27,7% штату. Тому бригади/полки без розпорядження можуть показово оцінюватися як більш боєздатні.
Тепер бачимо лише частково небоєздатну частину, але не розмотану боями. А отже, її можна швидко якось доукомплектувати, а можна і ні.
Чи допоможе така крива математика зробити українські підрозділи більш боєздатними проти москалів? Думаю, навряд чи.
Мені здається, наслідки указу № 557 можуть бути негативними для українських Сил оборони, оскільки його запровадження призведе до хибної оцінки боєздатності підрозділів ЗСУ, їх подальшого «стирання» і нехтування реальними даними.