Як космічна погода впливає на зв’язок, GPS і роботу дронів
У воєнних умовах втрата зв’язку чи збій GPS може коштувати надто дорого. Ми звикли пояснювати це РЕБами, але іноді причиною є... Сонце, яке «робить» нам космічну погоду.
Сонячна активність може вивести з ладу короткохвильовий зв’язок, зокрема рації, дезорієнтувати БпЛА, «зламати» Starlink, дати хибні координати з GPS. І ми не можемо це «заглушити» чи «зламати», бо це не техніка, а природа. Що військовим потрібно про це знати і як враховувати?
Цей матеріал підготовлений конструкторським бюро BUREVII.
Що таке космічна погода?
Це не фантастика. Космічна погода — це реальні події на Сонці: сонячні спалахи, корональні викиди маси (величезні хмари плазми з магнітним полем) і потоки заряджених частинок, які Сонце постійно викидає в міжпланетний простір.
Досягаючи Землі, вони взаємодіють із нашою іоносферою, змінюючи її на певний проміжок часу.
Які бувають типи сонячних «ударів»?
Канал впливу на Землю | Як впливає? | Шкала | Рівні | Час впливу |
---|---|---|---|---|
Рентген та УФ-випромінювання | Спричиняє миттєві перебої КХ-зв’язку на освітленій півкулі | RRadio Blackout |
1–5
|
~ 8 хв
|
Заряджені частинки (радіація) | Впливають на GPS, БПЛА, супутники | SSolar Radiation |
1–5
|
~ 15–60 хв
|
Корональні викиди маси (CME) | Геомагнітні бурі, перебої в Starlink, дезорієнтація GPS | GGeomagnetic |
1–5
|
1–3 доби
|
Як саме Сонце нам шкодить?
Коли іоносфера «збурена», це впливає на:
КХ-зв’язок — сигнали можуть не доходити, зникати або дуже спотворюватись. У результаті зв’язок може глухнути повністю, випадати на кілька годин.
GPS, Galileo, Starlink — координати можуть стрибати на десятки метрів, зникає сигнал.
БпЛА — можуть втратити орієнтацію, зв’язок із оператором або впасти.
Дротовий зв’язок — у поодиноких випадках кабелі можуть ловити «напругу від магнітної бурі», виникають наведені струми (які виникають у дротах, кабелях, лініях звʼязку або трубопроводах через вплив зовнішнього електромагнітного поля). Такі струми можуть виводити з ладу незахищене обладнання, особливо довгі антени або кабелі.
На жаль, зведена інформація, аналіз та оцінка стану іоносфери, що формуються в ГЦСК*, не надходять безпосередньо до бойових підрозділів. Як наслідок — військові планують дії без критично важливих даних про надійність радіозв’язку та супутникової навігації, що призводить до втрат людей, техніки та позицій, яких можна було б уникнути.
*Головний центр спеціального контролю (ГЦСК) — науково-технічна установа в структурі Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, яка підпорядковується Державній службі з надзвичайних ситуацій України (ДСНС).
Приклади впливу космічної погоди
10 травня 2024 року — російський наступ на Харківщині. Цього самого дня сталася сильна сонячна буря (G5), найпотужніша за понад 20 років. У ЗСУ масово фіксували:
- втрати зв’язку через Starlink;
- вихід із ладу БпЛА;
- скарги на зникнення GPS;
- проблеми з КХ-зв’язком.
Відомий приклад — місія на висоту Такур-Гар в Афганістані в березні 2002 року, під час якої загинуло сім американських військових, ще дванадцять були поранені, втрачено два гелікоптери MH-47. Однією з безпосередніх причин стала відмова супутникового зв’язку, спричинена космічною погодою, зокрема збуреннями в іоносфері. Через це бійці на землі не змогли передати попередження про засідку в зоні висадки, а екіпажі гелікоптерів не отримали критично важливу інформацію.
Пізніше, у 2014 році, було встановлено, що збої в радіозв’язку стали наслідком поєднання перешкод між гірськими хребтами та іоносферного явища, пов’язаного з космічною погодою, — так званих плазмових бульбашок (plasma bubbles). Ці бульбашки здатні порушувати стабільність супутникового зв’язку та GPS, особливо в умовах складного рельєфу й підвищеної геомагнітної активності.
Що робити військовим?
Мати резерв
Не покладайтеся на один канал зв’язку. Лише Starlink + КХ недостатньо. Майте альтернативу: провідний зв’язок, УКХ, радіорелейний (за можливості використання).
Знати, коли може «накрити»
Переглядайте прогнози космічної погоди (перелік ресурсів нижче). Якщо очікується буря, відкладіть важливі операції або плануйте запасні маршрути й засоби.
Мінімізувати ризики
- Використовуйте за можливості двочастотні GPS-приймачі — вони точніші під час бурі.
- Вимикайте довгі кабелі та антени, якщо вони тривалий час не використовуються.
- Захищайте обладнання від наведеної напруги.
- Обмежуйте використання БпЛА в періоди сильної активності Сонця.
Де дивитися актуальну інформацію?
spaceweatherlive.com/uk/sonyachna-aktivnist.html — ініціатива неприбуткової бельгійської організації (ресурс доступний українською мовою).
swpc.noaa.gov — офіційний прогноз-центр США.
spaceweather.org/ISES/ — Міжнародна служба космічного середовища (ISES).
solarham.com — зручний ресурс від канадських радіоаматорів.
sidc.be — бельгійський центр спостереження.
soho.nascom.nasa.gov/spaceweather/ — Обсерваторія Сонця та геліосфери (SOHO).
swe.ssa.esa.int — сайт Європейського космічного агентства.