Зменшення снігового покриву в Європі

Матеріал опублікований у межах співпраці Texty.org.ua та Європейської мережі журналістики даних. Текст: Марко Раноккіарі (Osservatorio Balcani e Caucaso Transeuropa), візуалізація: Євгенія Дроздова. Публікуємо дещо скорочену версію.

Колись рівнини Центрально-Східної Європи і гори континенту асоціювалися з довгими сніжними зимами. Цей образ поступово зникає: сніговий покрив стає все більш рідкісним явищем і, за поодинокими винятками, менш тривалим. Це явище має наслідки для туризму, сільського господарства та водозабезпечення, але через брак даних та місцеву варіативність його важко оцінити кількісно. Аналіз у межах EDJNet із використанням супутникових даних MODIS, підтверджений дослідженням метеорологічних архівів мережі ECAD (Європейські набори кліматичних даних), оприявнив картину різкого зменшення снігового покриву.

Нещодавно ми писали, як зменшується кількість снігу в Україні.

NDSI (Нормалізований індекс різниці снігу) дає змогу відрізнити покриті снігом території, сфотографовані супутниками, від тих, де снігу мало або немає взагалі, завдяки великій здатності снігу відбивати видиме світло. Що ближче значення до 100, то ймовірніше, що ділянка території була багата на сніг, і навпаки.

Зображення зими 2024–2025 років показують, що крім негірських районів Південно-Західної Європи (які зазвичай без снігу) такі країни, як Угорщина, Сербія, Молдова, Хорватія, Польща та Україна (зокрема, Західна Україна), мали дуже мало снігу.

Цієї зими в Центральній та Східній Європі майже не було снігу

Що темніший відтінок синього, то більше снігу. Жовті ділянки позначають відсутність снігового покриву

Якщо подивитися на картину в динаміці за роками, стає очевидним, що зменшення далеко не епізодичне, особливо це стосується Німеччини, Австрії, Словаччини, Польщі, Чехії, Румунії, Болгарії та України. Аналіз, однак, виявляє циклічну тенденцію: після кількох малосніжних зим настають більш сніжні. Остання дуже сніжна зима в цьому регіоні датується 2020–2021 роками.

Де і коли було найбільше снігу?

Що темніший відтінок синього, то більше снігу. Жовті ділянки позначають відсутність снігу

Сніг і клімат

Зменшення кількості снігу — одне з найочевидніших явищ, пов’язаних із кліматичною кризою, і водночас одне з найскладніших для опису. «Сніговий покрив дуже варіюється на локальному рівні, — пояснює Ґерард ван дер Шрієр, керівник архіву ECAD, який під координацією Королівського метеорологічного інституту Нідерландів уже 25 років збирає дані з тисяч європейських метеостанцій. — У багатьох випадках фіксуються лише температура й опади, тоді як висота снігового покриву є дуже чутливим індикатором зміни клімату. Ці дані показують, що саме на рівнинах сніг зникає швидше, ніж у високогірних районах».

Однак тенденції очевидні. За даними дослідження 2023 року, у Північній півкулі тривалість снігового покриву щороку зменшується на 0,44 дня. У деяких регіонах Центрально-Східної Європи, зокрема на південному узбережжі Балтійського моря й особливо в басейні Дунаю, цей показник сягає 0,95 дня на рік. Як пояснює Ґерард ван дер Шрієр, це пов’язано з низьким середнім рівнем висоти над рівнем моря і зростанням температури, що спричиняє випадання дощу замість снігу. За даними мережі ECAD, середня товщина снігового покриву зменшилася на 12,2% протягом десятиліття, причому останнім часом цей процес пришвидшується. «Втім, максимальна товщина снігу, тобто екстремальні снігопади, які становлять ризики й незручності, зменшується значно повільніше», — додає Ґерард ван дер Шрієр.

Фрагментована картина

Зменшення снігового покриву відбувається нерівномірно. На вищих широтах, особливо на Скандинавському півострові, сніговий покрив залишається стабільним чи навіть збільшується. У решті Європи тенденції значною мірою залежать від висоти над рівнем моря: на низовинах навіть незначне підвищення температури може перетворити сніг на дощ у великих масштабах, тоді як у горах такого ефекту не спостерігається, а кількість опадів там зазвичай більша. В Альпах і Карпатах зменшення снігового покриву сповільнюється на висоті понад 2000 метрів.

Динаміка товщини снігового покриву: середньорічне значення по країнах

Із вибірки вилучено метеостанції на всій території Європи, розташовані на висоті понад 500 метрів над рівнем моря

У деяких гірських районах Балкан, між Північною Македонією та Боснією і Герцеговиною, навпаки, спостерігається значне збільшення екстремальних снігопадів.

Ці дані, як пояснює Давіде Фаранда, директор-дослідник CNRS і координатор мережі Climameter (ініціативи Паризького інституту Лапласа, яка вивчає зв’язок між екстремальними погодними явищами та змінами клімату), не суперечать загальній тенденції: «Атмосферна вологість зростає на 7% з кожним градусом потепління, що може призводити до збільшення кількості опадів, а подекуди й до інтенсивніших снігопадів. На Балканах зміни атмосферної циркуляції частіше спрямовують у цей регіон зони нестабільної погоди».

Однак у разі подальшого потепління навіть ці екстремальні снігопади зменшаться, зосереджуючись лише в найвищих гірських районах.

Зимовий туризм під загрозою

Зменшення кількості снігу має значний вплив на довкілля, водні ресурси та економіку. Найбільш прямий — на лижну індустрію, яка в Європі охоплює половину світових лижних зон із понад 200 мільйонами проданих лижних абонементів та обсягом бізнесу 30 мільярдів євро. Хоча як частина цього бізнесу, зосереджена переважно в Альпах, лижні станції в Центрально-Східній та Південній Європі важливі для багатьох місцевих економік. Дослідження в Nature Climate Change оцінює, що в разі потепління на +2°C 53% з 2234 європейських лижних станцій виявляться під загрозою залишитися без штучного снігу, який, своєю чергою, залежить від температури та доступності води. У разі підвищення температури на +4°C ризик зростає до 98%. Уже сьогодні лише 22% схилів на Балканах і 17% в Карпатах та на Апеннінах мають достатньо снігу в малосніжні роки. Проблема вже є: в Італії, згідно з доповіддю «Nevediversa» від екологічної організації Legambiente, у 2025-му було закинуто 265 лижних станцій, і це вдвічі більше порівняно з 2000 роком.

Вплив на водні ресурси та сільське господарство

Менш помітні, але не менш серйозні наслідки для водозабезпечення, а отже, для сільського господарства та побутового використання. Сніг діє як природний резервуар, вивільняючи воду навесні, коли рослинність найбільше її потребує. У дослідженні 2015 року наголошується, що 2 мільярди людей залежать від пов’язаних зі снігом водних басейнів, і Європа не виняток. Найбільш постраждалі райони містяться в Середземномор’ї та південних регіонах, таких як Іспанія (особливо Каталонія і басейн Дуеро), Південні Апенніни, а також Крим. У Північній Італії посуха, яка у 2022 році призвела до кризи в сільськогосподарському секторі, була значно посилена браком снігу в Альпах. У 2025-му в Центральній Європі, за даними дослідницького центру JRC Європейського Союзу, зменшення кількості снігу спричинило дефіцит води від Балтики до Болгарії з негативними наслідками для врожаїв. Крім того, через брак снігу мерзнуть рослини, і це негативно позначається на сільськогосподарській урожайності.

Ризик екстремальних снігопадів залишається

Парадоксально: хоча снігу стає менше, екстремальні снігопади залишаються ризиком. Це підтверджують недавні події, такі як холодна хвиля 2017 року (понад 60 смертей у Центрально-Східній Європі) та лавина, що того самого року накрила готель Rigopiano в Абруццо, Італія (29 жертв). Давіде Фаранда пояснює, що наслідки деяких штормів, таких як «Чиро» у 2023-му, який спричинив транспортний збій у багатьох європейських країнах, тісно пов’язані з кліматичною кризою. Снігопади при вищих температурах, часто впереміш із дощем або льодом, більш проблематичні для транспорту.

EDJNet клімат сніг супутникові знімки