Друзі сірого кардинала. Хто приймав рішення, яких вимагав Андрій Портнов
Про вплив нещодавно вбитого проросійського політика Андрія Портнова на судову й правоохоронну системи писали багато. Дехто називає його «сірим кардиналом» української влади. І, звісно, щоб отримати таку «посаду», Портнову потрібні були підтримка та звʼязки. Texty.org.ua вирішили дослідити, хто саме і як допомагав проросійському політику встановити свою владу над українськими інституціями.
Для цього матеріалу ми використали лише відкриті джерела.
Передісторія
Відомий своєю політичною діяльністю за часів Януковича, зокрема дотичністю до ухвалення диктаторських законів під час Євромайдану, заступник голови АП Андрій Портнов втік у 2014 році до Росії, а згодом до Австрії. Під час президентських виборів, на яких переміг Володимир Зеленський, Портнов повернувся до країни. Тоді багато говорили, що він взяв під контроль ДБР і судову систему. Також ініціював десяток скандальних кримінальних справ проти п’ятого президента Петра Порошенка і перешкоджав роботі незалежних медіа.
Контроль над ДБР
Одним із основних важелів впливу для Портнова стало Державне бюро розслідувань, яке допомагало йому не тільки просувати свою неприязнь до Порошенка та інших представників влади тих часів, а й уникнути відповідальності за свою діяльність за часів Януковича.
Народна депутатка 8-го скликання Тетяна Чорновол у 2019 році заявляла, що тодішній керівник ДБР Роман Труба перебуває під цілковитим контролем Портнова, тому останній не відповідає перед правосуддям.
«Він (Андрій Портнов. — Ред.) настільки контролює керівника ДБР Романа Трубу, що ми отримали державну зраду в найсвятішому!!!» — написала на своїй фейсбук-сторінці Чорновол.
За словами депутатки, на прохання Портнова Роман Труба порушив справу «за фактом організації контрнаступу ЗСУ, у результаті якого відбулося звільнення Словʼянська, Бахмута та Сіверськодонецька».
Справа про контрнаступ не єдина в цілеспрямованій кампанії Портнова проти Порошенка. У так званій справі моряків, за словами адвоката Петра Порошенка Ігоря Голованя, Портнов дістав доступ до секретної інформації розслідування завдяки своїм звʼязкам у ДБР.
Тоді Портнов, не обіймаючи жодної посади, активно коментував просування справи навіть до оприлюднення офіційних повідомлень правоохоронцями, які взялися за це явно політичне провадження.
«Слідчим явно не подобається перспектива відповідати на питання про те, звідки багаторічний друг керівника президентського офісу отримує докладну інформацію про їхню діяльність у справі моряків», — написав у своєму блозі для «Української правди» Головань.
Справою моряків називають інцидент у Керченській протоці, коли РФ у 2018 році захопила три кораблі українського флоту та їх екіпажі. 24 моряки, деякі з них поранені, потрапили в полон. Україна направила туди свої екіпажі, доводячи, що має право проходити через Керченську протоку. Після цієї операції росіяни стали менше затримувати вантажні судна, які прямували в українські порти на Азовському морі. Докладніше читайте тут.
Восени 2019 року моряки в результаті обміну повернулися додому. Кораблі в розграбованому стані також повернулися в Україну.
Згідно із заявою Андрія Портнова, на основі якої було відкрито провадження, ці дії Порошенка розцінювались як «умисна провокація», щоб збурити агресивну реакцію Росії, що, на думку заявника, могло дати підстави для запровадження воєнного стану й відтермінування президентських виборів.
Слідчі ДБР у ході розслідування вилучали копії таємних документів, серед них і «розвідувальні донесення ГУР України стосовно діяльності російських військ». Потім, за словами Порошенка, ці дані опинилися у росіян. Зокрема, матеріали справи моряків цитував на засіданні ГА ООН представник Росії Василь Небензя.
За словами Голованя, у межах цього провадження ДБР розслідувало версію, що обстріл українських кораблів і захоплення їх екіпажів у листопаді 2018 року було не актом агресії з боку Росії, а «воєнною провокацією злочинного режиму Порошенка». Цієї версії дотримувалися і самі росіяни.
Андрій Портнов також звинувачував експрезидента України в узурпації судової системи. Проте саме він, за даними численних організацій, медіа та політиків, протягом довгих років впливав на українські суди для посилення своєї влади.
Вплив на суди і протидія незалежним медіа
У медіа пишуть, що Портнов посприяв призначенню багатьох суддів. Конкретний приклад у липні 2019 року наводить тодішній керівник Управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк. Процитуємо повідомлення про це: «Отримано інформацію про те, що один із керівників часів Януковича впливав на зміни в керівництві Апеляційного суду Києва. Буквально протягом останніх місяців двох... впливав — і змінили», — сказав Горбатюк журналістам у пʼятницю в Києві.
Імен судді та чиновника Горбатюк не назвав, але Інтерфакс-Україна й Укрінформ пишуть, що це відповідно Володимир Мельник і Андрій Портнов.
Протягом своєї карʼєри на цій посаді Мельник був фігурантом кількох скандалів та журналістських розслідувань. Саме журналісти часто ставали кісткою в горлі для Портнова, і він використовував свій вплив у судах, щоб заткнути рота незалежним ЗМІ.
Так, «Рух ЧЕСНО» проаналізував численні позови Портнова проти українських медіа та громадських активістів, які він, попри очевидно оціночні судження (а це те, що ЗМІ мають право робити) в публікаціях і заявах, виграв.
Наприклад, у 2019 році Андрій Портнов позивався на «24 канал», Генпрокуратуру та голову ЦПК через нібито наклеп в одній із передач у медіа.
Цю справу розглядала суддя Печерського райсуду Тетяна Ільєва. Вона задовольнила позов. Судді Київського апеляційного суду Олена Шкоріна, Любов Поливач та Анатолій Стрижеус також стали на бік Портнова. Згодом Верховний Суд України скасував рішення Печерського суду та апеляційної інстанції. Усі судді, які розглядали цю справу, через деякий час самі стали учасниками скандалів.
У 2023 році суддя Тетяна Ільєва, яка задовольнила позов, отримала підозру в зловживанні владою та внесенні до ухвали завідомо неправдивих відомостей.
Через рік після попереднього позову Андрій Портнов також висунув звинувачення проти проєкту «Схеми», Hromadske, телеканалу «Прямий» та інших медійників. Тоді суддя Печерського суду Олексій Соколов також задовольнив позов одіозного втікача, а вже згадані судді апеляційної інстанції підтримали його.
У 2024-му Портнов уже позивався проти самого «Руху ЧЕСНО» щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Справу розглядав суддя Печерського суду Вʼячеслав Підпалий. Він теж підтримав Портнова.
До речі, саме цей суддя обрав екснардепу Вікторові Медведчуку мʼякий запобіжний захід — домашній арешт, тоді як прокурор просив призначити утримання під вартою з можливістю внесення застави 300 мільйонів гривень.
(Не) санкції проти Портнова
Ще у 2021 році Андрій Портнов потрапив під американські санкції за порушення прав людини та масштабну корупцію. У США його звинувачували у впливі на українські суди.
Водночас за весь цей час в Україні Портнов не отримав жодного покарання. У січні 2025 року петиція про застосування персональних санкцій проти політика набрала потрібні для її розгляду 25 тисяч голосів. Українські інституції, зокрема Мінекономіки, МВС, БЕБ, СБУ та Національна поліція, заявили про «відсутність інформації щодо наявності підстав для застосування спеціальних заходів (санкцій)».
Портнов і влада Зеленського
Вплив Портнова на українську владу залишався відчутним, навіть попри повномасштабне вторгнення, до самої його смерті в Мадриді. У всіх новинах писали з посиланням на «Українську правду», що політик за кілька днів до вбивства їздив в Україну.
Троє співрозмовників УП із найближчого оточення та правоохоронних органів повідомили, що Портнов був в Україні 17–18 травня. За даними джерел, він, зокрема, зустрічався з топпосадовцями, відповідальними за роботу правоохоронних органів.
Журналіст Данило Мокрик у своєму розслідуванні розповідає, що політтехнолог Володимир Петров, який нині працює на чинну владу, раніше називав Портнова своїм другом. Але зараз для влади та її обслуги згадувати про Портнова «токсично», тому вони просто мовчать, зауважує журналіст.
Окрім Петрова, за словами журналіста, через смерть Портнова «засмутився» нардеп від фракції «Слуга народу» Максим Бужанський.
«Свого часу він дуже активно “облизував” Андрія Портнова у себе в телеграм-каналі й дуже тепло та улесливо вітав його з днем народження», — розповідає Мокрик. Проте в день смерті Портнова Бужанський промовчав.
Максим Бужанський не раз поширював російські наративи в українському суспільстві. Востаннє народний депутат привітав українців із російським Днем перемоги 9 травня.
«Братцы, с Днём Победы! Великая Отечественная — это история почти каждой украинской семьи», — написав Бужанський на своїй сторінці у фейсбуці.
