Мовою цифр. Як міжнародні аналітики документують нашу війну, перевіряють російську брехню і чому це складно
Четвертий рік війни і тисячі обстрілів на тиждень. Чи можливо порахувати їх усі й скласти в єдину базу даних? Як ви розумієте, це складний і кропіткий процес. До того ж потрібно вираховувати російську брехню, яка поставлена на потік навіть у регулярних зведеннях.
Незалежна організація ACLED збирає дані про війну в Україні, робить це давно й професійно за виваженою і відточеною в інших воєнних конфліктах методологією, перевіряючи велику кількість різних джерел. Нещодавно ми використовували їхні дані для статті про обстріли України, і нас зацікавило, як саме вони працюють з інформацією про російсько-українську війну та яким чином відрізняють правдиві дані від російської дезінформації.
В організації налічується понад 200 фахівців, які документують конфлікти, війни та протести в усьому світі. Ми поговорили з керівницею досліджень ACLED у Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії Ольгою Поліщук і старшим аналітиком із питань Європи та Центральної Азії Нікітою Гурковим.
Нікіта Гурков,
старший аналітик ACLED із питань Європи та Центральної Азії
Війна в Україні масштабна. Багато населених пунктів, висока концентрація подій та інтенсивний інформаційний потік. Для аналітиків це водночас і перевага, і виклик: «У деяких країнах лише кілька джерел повідомляє про війну. А в Україні дуже багато. Але це не завжди полегшує аналіз: повторюваність, інтенсивність і перенасиченість роблять виявлення нових трендів складним», — пояснює Нікіта Гурков.
Дані, які можна порівнювати
В Україні ACLED працює з командою з шести дослідників, які щодня обробляють фіксований список джерел. Це зроблено для того, щоб інформацію за різні періоди можна було порівнювати між собою.
Ольга Поліщук,
керівниця досліджень ACLED у Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії
«Якщо ви хочете порівняти дані за грудень 2024-го і травень 2025-го, ви маєте бути впевнені, що ми збирали їх однаково, а не додали нові джерела між цими місяцями, що могло б викривити тренди», — пояснює Ольга Поліщук.
Якщо виникає потреба розширити список джерел, то спочатку на основі нового джерела коригують дані за попередній період, а вже потім оновлення виходить публічно — зазвичай блоком за пів року.
Як перевіряються події
Кожен дослідник працює як мінімум зі 100–200 подіями на тиждень.
Як уже було сказано, ACLED використовує фіксований перелік джерел даних (урядові російські, урядові українські та незалежні), проте для верифікації наведеної в них інформації аналітики використовують значно ширше коло джерел. Для фактчекінгу вони вивчають додаткові ресурси, досліджують фото- та відеоматеріали, використовують методи OSINT, щоб підтвердити чи спростувати дані з основних джерел. Залежно від того, наскільки вони впевнені в кінцевому результаті, різні події можуть мати різну позначку про точність інформації. Також в ACLED завжди вказують джерело кожного повідомлення, тож користувач може самостійно фільтрувати лише ті, яким довіряє.
Частину подій майже неможливо перевірити. Наприклад, якщо йдеться про обстріл села, про яке не повідомляли ЗМІ чи соцмережі.
Але якщо є жертви чи йдеться про обстріли важливих об’єктів, то подію перевіряють кілька разів. Якщо є відео чи фото, ці докази згадуються в колонці «notes».
За словами аналітиків, якщо є різні версії події і вони не можуть нічого підтвердити, обирають найобережнішу. Наприклад, меншу кількість загиблих.
Буває, що не вдається знайти жодної інформації. Тоді в базі зʼявляється примітка, що кількість жертв невідома. Наприклад, ось так:
8 квітня 2025 року російські війська завдали авіаударів, імовірно, КАБами, а також обстріляли українські позиції поблизу населеного пункту Проходи… Кількість жертв невідома.
Як працюють із російською дезінформацією?
Якщо вірити російському Міноборони, вони вже кілька разів знищили всю українську армію. Ми в Україні, звісно, знаємо, чого варті слова представників РФ.
Однак ACLED доводиться перевіряти кожну заяву Міноборони РФ, шукаючи підтвердження або спростування. В організації пояснюють, що не ігнорують повідомлень російської сторони, але підходять до них максимально обережно. Наприклад, коли росіяни заявляють про великі українські втрати і це не підтверджують інші джерела, у базі ACLED така подія з’являється, але з кількістю загиблих 10 і з обовʼязковою приміткою, що про це повідомило Міноборони Росії.
«Ми просто зменшуємо ці цифри автоматично зі 150 чи 300 до 10, щоб не створювати фальшивих трендів», — пояснює Ольга
На графіку нижче сірим показані цифри, озвучені в заявах російського Міноборони щодо нібито вбитих ними українських військових. Червоним — цифри, які ACLED вносить у базу на основі цих заяв. Якщо це умовні 10 смертей, які аналітики записують на основі деяких повідомлень МО РФ, коли неможливо знайти інших підтверджень, тоді точність цієї інформації зазначається як низька.
Як Росія бреше про втрати української армії
Цифри в заявах Міноборони РФ / відповідні цифри в базі ACLED
Зверніть увагу: на графіку вказані лише випадки, коли джерелом даних є російське Міноборони. Наприклад, інформація про удар по училищу в Полтаві 03.09.2024 (58 загиблих) відсутня, бо мала альтернативні достовірні джерела.
Дані: ACLED, оброблені та агреговані по днях
Чи вірять заявам України?
Повідомлення української сторони ACLED також вважає заангажованими, проте їх легше перевірити, адже на підконтрольній Україні території працюють незалежні українські та міжнародні медіа.
Команда ACLED безпосередньо не співпрацює з українським урядом у частині збору даних. Основні джерела публічні: офіційні звіти, медіа, соцмережі, а також партнерські організації.
Однак ми також подивилися в базі дані, коли джерелом події було лише українське Міноборони. Як бачите, заяви української сторони часто підтверджуються ACLED. Різниця найчастіше зумовлена тим, що українська сторона повідомляє загальну кількість вбитих і поранених, а ACLED зазначає лише смерті.
Дані Міноборони України про втрати російської армії здебільшого підтверджуються
Цифри в заявах Міноборони України / відповідні цифри в базі ACLED*
* У випадках, коли джерело даних — Міноборони України
Дані: ACLED, оброблені та агреговані по днях
Інформацію про заяви російського та українського Міноборони ми витягли з опису події за допомогою regex та моделі GPT-4.1 nano. ACLED не виділяє заяви ані російської, ані української сторони в окремі колонки.
Поки що жодного ШІ
Попри те що ACLED доводиться обробляти величезну кількість інформації, вони поки що утримуються від використання штучного інтелекту та автоматизованих рішень, адже точність даних важливіша. Хоча організація не виключає використання таких інструментів у майбутньому.
