Пожежі в Україні протягом березня: фермери і далі палять стерню (КАРТИ)
Щовесни Україну охоплюють пожежі. І війна тут ні до чого. Це селяни і фермери випалюють стерню. Закономірно, що пожеж більше, коли погода суха.
Аналіз супутникових даних NASA FIRMS за березень 2025 року показує пряму залежність кількості пожеж від температури та опадів, особливо коли йдеться про ймовірні сільськогосподарські підпали.
За низької температури повітря (близько −5°C) та значної кількості опадів, як це було 2 березня, супутники зафіксували дуже мало осередків вогню поза зоною активних бойових дій.
На графіці нижче ми наклали погодні дані на карту пожеж. Вони позначені колами, бо доступні лише по певних точках, а не по всій території країни.
Натомість коли погода була тепла (до +18°C) і суха, супутники зафіксували численні осередки вогню майже на всій території України, що може свідчити про масове випалювання стерні й сухої трави.
Проте навіть за високої температури, але з невеликою кількістю опадів кількість пожеж істотно менша порівняно з повністю сухими днями. 12 і 14 березня загоряння концентрувалися переважно вздовж лінії фронту.
Загалом протягом березня супутники зафіксували понад 8 тисяч пожеж. Найбільші піки спостерігалися 6–10 березня і 21–22 березня. Ці періоди знову ж таки збігаються з теплою і сухою погодою.
Ця проблема не нова, ми не раз досліджували її і маємо дані про пожежі на основі супутникових знімків із 2018 по 2021 рік.
Судячи зі свіжих даних, ситуація не змінилася. Тому нагадаємо висновки з наших попередніх досліджень.
На супутникових знімках тут видно, що дуже багато таких пожеж створені навмисно (осередки вогню з’являються одночасно в багатьох місцях поля). До цілеспрямованих підпалів причетні фермери, які спалюють стерню. Можна побачити й підпали старої трави на пасовищах та очерету в заплавах річок (останні — справа рук переважно рибалок).
За правилами, після збору врожаю потрібно проводити дискування — подрібнення і змішування стерні з верхнім шаром ґрунту за допомогою дискового плуга. Завдяки цьому подрібнені і з часом перегнилі рослинні рештки підвищуватимуть родючість.
Натомість деякі фермери й агрокомпанії просто спалюють стерню, попри можливі штрафи й санкції, виправдовуючи це тим, що на дискування потрібно багато пального.
Утім, фермери хоча й економлять на пальному, але водночас «стріляють собі в ногу»: унаслідок таких підпалів згоряє гумус, знищується екосистема і зменшується загальна родючість ґрунтів. Фактично цей спосіб швидко і гарантовано вбиває чорноземи. До того ж пожежі часто можуть перекидатися на сусідній ліс чи населені пункти. А це вже пряма загроза людським життям.
Яка шкода від випалювання полів?
Крім того, що вогонь зменшує майбутню урожайність (знищує чорноземи), є ще один негативний наслідок — викиди в атмосферу небезпечного для здоров’я пилу, шкідливих і парникових газів, насамперед двоокису вуглецю (CO2).
Можна зробити швидкий і дуже приблизний підрахунок нижньої межі викидів цього газу в нашому випадку. Загалом на орних землях щороку спалахує приблизно 20 тисяч пожеж (частка липня — жовтня). Їх площа в середньому становить близько однієї четвертої квадратного кілометра, як видно на багатьох фото тут. Отже, загальна площа пожеж сягатиме 500 тисяч гектарів.
Один гектар пшениці дає до 5 тонн соломи, і приблизно одна п’ята залишається у вигляді стерні, тобто 1 тонна на гектар. Спалення 1 тонни соломи дає приблизно 1,5 тонни двоокису вуглецю (до вуглецю в соломі приєднується кисень з атмосфери). Множимо 500 тисяч гектарів на 1,5 тонни викидів і отримуємо 750 тисяч тонн CO2 лише від пожеж на полях (нагадаємо, це нижня межа).
Ця величина приблизно дорівнює усім викидам від теплових електричних станцій, що працюють в Україні.
У яких ще країнах є схожа проблема?
Наприклад, в Індії, особливо в північних штатах. У штаті Пенджаб, скажімо, заборонено палити стерню, однак люди і далі роблять це за звичкою і задля економії. Як наслідок — урожайність ґрунтів, попри постійне використання добрив, постійно зменшується. Уряд намагається боротися зі спалюванням, однак через непопулярність таких заходів ця боротьба дуже млява. Ситуація і з якістю повітря, і з родючістю ґрунтів щороку погіршується.
