«Масове складання зброї!» Як працює фабрика дези і клікбейту у фейсбуці
Бізнес-модель, побудована на дезінформації та клікбейті, дає змогу власникам цієї схеми заробляти гроші на рекламі й водночас просувати ворожі наративи в Україні.
«Відкриваю фейсбук, і воно там усе вже є. Не знаю, звідки воно береться, на що я там підписана. Правду там пишуть чи ні, я не перевіряю. Навіть не знаю, як то перевіряти, просто читаю чи дивлюся відео», — розповідає про свій досвід споживання новин у фейсбуці пані Ольга К. (на її прохання ім’я змінено).
Жінці 57 років, вона мешкає сама в селі на Тернопільщині. У неї є два телевізори і смартфон. Але телевізори зламані, а в смартфоні фейсбук і тікток. Тому ці дві соцмережі стали для неї основними джерелами новин.
У фейсбуці окрім десятків різних сторінок — релігійних, розважальних і новинних — пані Ольга підписана також на сторінку «Непереможний народ», яка має 925 тисяч підписників.
Ми зв’язалися з пані Ольгою після того, як побачили її емоційний коментар під новиною про загарбницькі плани Путіна щодо України, щоб розпитати про досвід взаємодії з цією сторінкою.
«Я дуже переживаю за український народ, — каже вона. — Як почитаю оці новини, потім ночами плачу, спати не можу».
Контент на таких сторінках — це справді випробування для психіки.
Буквально в один клік читач фейсбук-сторінки «Непереможний народ» (а також сторінок на кшталт «Кохаю свою батьківщину», «Переможемо разом» тощо) занурюється у відірваний від реальності інформаційний простір із суцільною «зрадою» та «перемогою».
У цьому паралельному світі в Саудівській Аравії отруїли переговірників, Третя світова війна вже почалася, білоруси наступають на Україну, військові складають зброю, у бункер Путіна увірвалися ЗСУ, Залужний за підтримки Трампа повертається в Україну, горять усі шість реакторів ЗАЕС, рівень радіації перевищено в 75 разів, Порошенко приходить на місце Зеленського, справджуються передбачення Жириновського й Арестовича, щось віщають Кучма й Медведчук. І все це протягом 24 годин.

У новині за лінком ідеться про оцінку сукупних втрат України та Росії від видання The Wall Street Journal, а не про втрати України, як складається враження з допису та світлини

Допис від 25 березня 2025 року на сторінці «Непереможний народ». Із заголовка складається враження, що це сталося щойно в Києві. Насправді за лінком, що веде на сайт, опублікована новина про вибух на території АТП, який стався через витік газу 10 вересня 2024 року. Але дата події в новині не вказана, цю інформацію довелося шукати в інших джерелах


Далеко не завжди вдається розібратися, про що саме йдеться в новинах, лінки на які залишають у першому коментарі, бо вже за кілька місяців після публікації вони не працюють, як, наприклад, у цьому випадку

За лінком на сайті, куди веде цей допис, є посилання на ютуб-канал «НАС.Інфо» (понад 800 тисяч підписників). У ролику з генерованою ШІ озвучкою розповідається про обстріл адмінбудівель у центрі Києва 1 січня 2025 року. Заголовок і світлина дають хибне враження про події
Привіт із Вірменії
Texty.org.ua з’ясували, що «Непереможний народ» належить до мережі адміністрованих із Вірменії сторінок, орієнтованих на українську аудиторію, які поширюють клікбейтні маніпулятивні заголовки, які ведуть читачів на анонімні сайти-одноденки.
Нагадаємо, восени 2021 року, напередодні повномасштабного вторгнення, ми вже виявляли у фейсбуці сотні псевдоукраїнських інформаційних сторінок, що мали десятки тисяч підписників й адмініструвалися з Вірменії.
Таких розважальних та інформаційних сторінок, розрахованих на українців, у фейсбуці незліченна кількість, вони адмініструються як з України, так і з-за кордону. Принаймні ми нарахували більш ніж сотню таких сторінок, виявивши цілі мережі, які можна розпізнати за однаковим контентом і дублями сайтів, які вони просувають, а також за країнами, де мешкають їх адміни.
У нашому дослідженні йдеться лише про сторінки, які переспрямовують читачів на певні сайти. Також у фейсбуці є окрема група сторінок, які ведуть користувачів на телеграм-канали, але про них ми розповімо в окремій публікації.
«60 тисяч на здачу. Масове складання зброї»
Щоб продемонструвати, як працюють псевдопатріотичні фейсбук-сторінки, ми відстежили публікації одного клікбейтного допису. 76 псевдопатріотичних сторінок опублікували його сукупно щонайменше 250 разів. Як видно на графіці нижче, це були повторювані синхронні вкиди з різними варіаціями одного повідомлення і різними фото. Вони мали ось такий вигляд:






Зверніть увагу на текст і вказаний у ньому час на скриншотах. Як бачимо, допис «Нá 09:00 вже понáд 60 тиc. HA 3ДĀЧУ! Тa6yнaми в noлoн: Cupcькuй в ayті — МAC0BE CKЛĀДAHHЯ ЗБP0Ї!» має різні варіації: 30–40–50 тисяч на 13:00, 15:00, 21:30 тощо.
Серед 76 фейсбук-сторінок, які поширювали цей допис, 34 адмініструються з Вірменії, 12 — із В’єтнаму, 23 — з України, 7 — з Італії та України. Окрім цих країн на багатьох сторінках є ще локації, приховані адмінами.
У коментарях під дописом на сторінці завжди є лінк на сайт із повним текстом новини. І там уже «зрада», яка була у фейсбучному заголовку, змінюється «перемогою» зі згадкою телеграм-каналу українського військового, де йдеться про те, що в полон українцям на Бахмутському напрямку нібито здалися росіяни. І додається, що здалося їх 60 тисяч (50, 40, 30 у різних версіях).

Ні у фейсбук-дописі, ні в новині на сайті, куди він веде, правди немає — ця новина є абсолютним фейком, який викликає максимальну амплітуду емоцій: спочатку страх і розпач (у тих, хто побачив лише допис у стрічці), потім ейфорію (у тих, хто прочитав саму новину).
У початковій версії цієї новини, яка була поширена 8 квітня 2024 року, йшлося про 33 тисячі «на здачу» і в заголовку був натяк, що здаються саме росіяни. А вже всі наступні заголовки мали вигляд суцільної «зради».
Серед сторінок — поширювачів цього допису можна виокремити три кластери:
1. Ті, що адмініструються з Вірменії, створені у 2022–2024 роках і ведуть читачів на десятки простеньких однотипних сайтів зі схожими назвами.
2. Ті, що адмініструються з В’єтнаму, Шри-Ланки, Філіппін, Індонезії та Нової Зеландії, створені у 2020–2021 роках і зазвичай поширюють розважальний контент, розрахований на росіян, але періодично «вмикають лайномети» з українських клікбейтних новин. Усі вони просувають той самий сайт uanew24h.com. На деяких із них вказано адресу сторінки «Москва, Росія».

3. Ті, що адмініструються з України або з Італії та України, зареєстровані переважно у 2016–2018 роках і просувають ресурси, схожі на звичайні сайти новин, як-от prezentnews.biz.ua.

Усі дописи спонукали переходити на сайти за лінком у першому коментарі, щоб дізнатися подробиці.
«Вірменський» кластер відрізняється від інших тим, що фейсбук-сторінки створювалися напередодні або після повномасштабного вторгнення й одразу як джерело новин для українців. Тоді як сторінки, що адмініструються з інших країн, зокрема й з України, були створені кількома роками раніше і не раз змінювали назви, дрейфуючи від розважальних до інформаційних.
Заплутані слова
Адміни клікбейтних сторінок маскують слова, щоб обдурити алгоритми фейсбуку й уникнути блокування своїх сторінок, багатократно поширюючи фейки і маніпуляції на гарячі теми, пов’язані з війною. Тому всі ці публікації написані з використанням химерної суміші символів, цифр і літер із різних алфавітів.
Наприклад, у слові k0мbа́т читач розпізнає слово «комбат», а алгоритм ні. Пошук у фейсбуці «не бачить» таких дописів, до того ж сторінки, які поширюють ці дописи, періодично їх видаляють.
Це дає змогу клікбейтним сторінкам роками поширювати фейки і маніпуляції, уникаючи блокування, адже саме фейсбук є ключовим джерелом трафіку для сайтів, які вони просувають.
250 однотипних дописів про масову здачу в полон на різних сторінках протягом року, показані на нашій графіці, далеко не вичерпний перелік.
Це лише ті, які ми виявили за допомогою «ручного» пошуку у фейсбуці (який погано працює і видає не всі релевантні результати), комбінуючи різні «кодування» (набори символів, використаних у дописі) та вишукуючи однотипні фото, якими сторінки його ілюстрували. Щодня кожна з таких сторінок продукує від кількох десятків до сотень новин.
Ми помітили, що «кодування» допису залежить від дати публікації, а не від того, до якого кластера належить сторінка, яка його поширює. Наприклад, 24 вересня 2024 року 15 сторінок синхронно поширили допис:
«У nолоні цілі та6уни! Ha І5:3O вжe пօнáд 60 тuc HA 3ДĀЧУ! Cupcькuй в ayтi — МAC0BE CKЛĀДAHHЯ ЗБP0Ї!».
А ось допис від 20–21 жовтня, який поширили 17 сторінок:
«На 22:0O вже блuзько 5O тuc здалuся в пσлoн: Cupcькuй в ayтi — МAC0ВE CКЛAДAННЯ 3БP0Ї! Подробuці в кσмeнтapі».
До речі, саме через таких клікбейтників алгоритми фейсбуку «не люблять» посилань у першому коментарі, від чого часто потерпають справжні медіа, коли намагаються просувати свій контент у соцмережі. Бо це поширена практика для заробітку на клікбейті. Але, як бачимо, псевдопатріотичні лайномети всі обмеження цілком успішно обходять. Адміністрація соцмережі не блокує їх попри численні скарги.
Загалом фейсбук, попри всі його суворі правила, алгоритми і декларування прозорості, став клондайком для клікбейтників і пропагандистів, ідеальним майданчиком для безперешкодного проведення прихованих, але тривалих і масштабних за охопленнями інформаційних кампаній, розрахованих на невибагливу аудиторію. Реальний ефект від цих кампаній важко відстежити і виміряти, зокрема й через різні методики маскування контенту.
Окрім країни перебування адмінів сторінок приховані також списки читачів і частина поширювачів дописів.
«Мандрівні» сюжети
Після перегляду контенту складається враження, що на клікбейтних сторінках є певний обмежений набір із кількох сотень оброблених інструментами ШІ скандальних заголовків на гострі теми, які місяцями крутяться по колу.
Це дописи про наслідки обстрілів, загибель людей на війні, різні теорії щодо переговорів, проблеми в армії, корупцію тощо. Іноді такі сторінки маніпулюють фотографіями відомих людей, створюючи враження, що вони загинули чи померли.


Серед таких «мандрівних» сюжетів історія про комбата, який розстріляв бійців, батька й сина. Іноді в дописі пишуть «навмисне», іноді додають «на полі бою».
Лише на сторінці «Непереможний народ» із листопада 2024-го до кінця березня 2025-го цей допис опубліковано 13 разів. Схожі дописи були також на десятках інших споріднених із нею сторінок.

У новині на сайті, куди веде лінк у коментарі під цим дописом, цитується офіційне повідомлення Волинської прокуратури про те, що «мoлoдший cepжaнт y cтaнi aлкoгoльнoгo cп’янiння yвiйшoв у пpимiщeння блiндaжa, дe нoчyвaли вiйcькoвocлyжбoвцi. З pyчнoгo кyлeмeтa вiн випycтив мaйжe дecятoк нaбoїв в oднoгo coлдaтa тa щe дeкiлькa в iншoгo. 26-piчний вiйcькoвий тa йoгo 48-piчний бaтькo зaгинyли нa мicцi пoдiї».
Прокуратура повідомила про це два роки тому, у квітні 2023-го, а злочин було скоєно ще в січні 2023-го.
Тут маємо справу з маніпуляціями на реальній трагедії. Тобто батько і син справді загинули від кулі старшого за званням військового. Але не комбата, а п’яного молодшого сержанта. І не на полі бою, а в тилу.
У дописі замінили сержанта на комбата, щоб додати новині скандальності й створити в читача враження, ніби командир розстріляв своїх підлеглих і це сталося сьогодні. Така багатократно повторена маніпуляція демонізує командирів, викликає страх і розпач у військових, військовозобов’язаних та їхніх родичів.
Це приклад рейджбейтингу, дослівно «культивування гніву» (від англ. rage-baiting, також ще rage-farming) — маніпулятивної тактики, спрямованої на те, щоб викликати обурення з метою залучення читача. «Культивування гніву» активно використовується в сучасних дезінформаційних кампаніях у всьому світі.
В Україні таку маніпулятивну тактику зазвичай називають «розганяти зраду», і цим роками активно займається російська пропаганда, хоча далеко не завжди це можливо довести.

Пані Ольга, наша співрозмовниця з Тернопільщини, також бачила цю новину у своїй фейсбук-стрічці. «Це прєдатєль якийсь, той командир» — так вона прокоментувала її в розмові з журналістом Texty.org.ua. До речі, за лінками у фейсбуці вона зазвичай не переходить, щоб прочитати повний текст, тому оцінює прочитане за заголовками.
Рецепти як засіб від бану
Українські фейсбук-користувачі масово надсилають скарги соцмережі на псевдопатріотичні «сміттярки». Натомість читачі з Вірменії пишуть про них схвальні відгуки. Коли виникає загроза бану, адміни видаляють певні дописи, а іноді й зовсім «вимикають» новини і «вмикають» натомість рецепти. Потім знову потроху вкидають маніпуляції і фейки.
Ось який вигляд має така трансформація на прикладі сторінок «Україна переможе» (821 тисяча підписників) та «Світогляд» (454 тисячі підписників):

Сторінка «Україна переможе» в період трансформації. Фейки і маніпуляції поміж численних рецептів

Сторінка «Світогляд» (454 тисячі підписників) у березні — серпні 2022 року поширювала лише маніпуляції та фейки про війну.

Українці масово скаржаться на сторінку "Світогляд" та подібні псевдопатріотичні сторінки. Але це не допомагає, адміністрація фейсбуку їх не блокує.

Після скарг «Світогляд» «вимкнув» свій лайномет і почав публікувати лише рецепти. Згодом сюди знову стали дозовано вкидати публікації зі «зрадою»
Цією схемою користуються й інші сторінки. Власне, саме з нейтрального контенту вони зазвичай і починають, збираючи сотні тисяч підписників на рецептах, лайфхаках, генерованих ШІ фотографіях та емоційних історіях.

Сайти-одноденки
Примусити читача клікнути на лінк і перейти на сайт — головна мета кожної лайно-сторінки. Саме тому заголовки такі інтригуючі й неоднозначні.
Таких сайтів незліченна кількість. Вони мають різні назви, схожі між собою домени і майже однаковий контент. Тривалість життя такого сайту — кілька місяців, потім на його місці з’являється новий. Усі ці сайти анонімні, інформація про власників доменів прихована.
Охочі до сенсацій користувачі «вірменської» мережі потрапляють на простенькі одно-двосторінкові сайти, які зроблені на базових шаблонах Wordpress і завалені низькопробною банерною рекламою (з увімкненим AdBlock враження від цих сайтів складається неповне).
«Вірменські» сайти створені на російських шаблонах, імовірно, автоматично, і там часто «стирчать російські вуха».

У вкладці «Пример страницы» на одному із сайтів наведено приклад, чим її можна заповнити. І приклад цей про блогера з Ростова-на-Дону

Назви розділів на сайті написані російською

Сліди автоперекладу з російської на українську на «вірменському» сайті

Скриншот з сайту "вірменської мережі"
Такий шаблон використовується на десятках схожих ресурсів, змінюється лише назва. Трапляються також сліди недолугого автоперекладу з російської.
Якщо перейти за лінком під фейсбук-дописом піврічної давності, то він буде вже недійсним: такі сайти часто блокуються, натомість просуваються нові.
Але іноді бувають і сюрпризи. Ось, наприклад, видно, як сайт Peremoga.biz.ua перевзувається на ходу, переорієнтовуючись на американську аудиторію.

Відповідно на сайті почала зростати частка американської аудиторії. Скриншот нижче — статистика сайту від 26 березня. Ще 10 березня частка української аудиторії становила 92%, а американської — у межах 1%.

До речі, переорієнтація на американську аудиторію «вірменського» лайно-сайту відбувається синхронно з переорієнтацією російських пропагандистів, які працюють на українську аудиторію. Texty.org.ua зауважили, що англійською в цей самий період почали писати Мирослав Олешко й Анатолій Шарій.
300–500 доларів на місяць
Маніпуляції та фейки, що зачіпають найболючіші українські проблеми, вкупі з локаціями адмінів фейсбук-сторінок, московською «пропискою» та іншими російськими слідами в цій історії скидаються на плоди діяльності російських спецслужб.
Проте фахівець із нативної реклами, який погодився прокоментувати це явище на умовах анонімності, вважає, що тут не йдеться про навмисне поширення дезінформації з метою розгойдування суспільства:
«Це модель інфоналивайки, що монетизується різними способами, — пояснює наш співрозмовник. — Їм байдуже, про що писати, вони створюють роботизований контент для автоматизованого поширення, орієнтуючись на новинні тренди, і націлюються на невибагливу аудиторію».
Це модель інфоналивайки, що монетизується різними способами
Заробіток сайтів, про які йдеться, може становити 300–500 доларів на місяць. Вони можуть не лише заробляти на рекламі, а й збирати і продавати персональні дані, переспрямовувати трафік на інші платформи, пов’язані з гральним бізнесом, тощо.
Наш співрозмовник розповідає, що це явище поширене у всьому світі, а використання ШІ-технологій сприяє його процвітанню, оскільки можна автоматизувати процеси створення таких сайтів, публікації контенту і залучення користувачів.
Ми, своєю чергою, маючи багаторічний досвід дослідження способів поширення російської пропаганди і дезінформації в Україні, припускаємо, що це може бути два в одному: заробіток на клікбейті й просування ворожих наративів через клікбейт, маніпуляції та дезінформацію.
Ось, наприклад, про аналогічне явище йдеться в нашому дослідженні «Тролесфера» від 2016 року. А за цим лінком стаття про розслідування ФБР, у результаті якого було викрито інформаційну кампанію — поширення росіянами в соцмережах лінків на фальшиві сайти відомих видань. Ці фальшиві сайти теж ховалися від пошуковиків.
Мільйони користувачів
На 18 сайтах (із тих, на які ведуть досліджувані сторінки) ми знайшли у відкритому доступі статистику, згідно з якою 80–90% їх відвідувачів з України, 1–2% — із Польщі, Німеччини та Чехії. Зазвичай вони потрапляють на сайти з мобільного застосунку фейсбуку.


Ще 12 доменів на сьогодні неактивні й статистики щодо них немає.
Сукупна аудиторія користувачів з України на 18 сайтах за весь доступний до перегляду в статистиці період вимірювання — 13,2 мільйона станом на 10 березня 2025 року. З них:
7,4 мільйона користувачів на восьми сайтах, що почали роботу із січня-лютого 2025 року;
4,5 мільйона на восьми сайтах, що запустилися в другій половині 2024 року;
1,3 мільйона на двох сайтах, що працюють із початку 2022-го та з квітня 2023-го.
Як бачимо, «сміттярки» набирають обертів.
«Zvistka - сторінка новин» (2,9 млн)
«Новини України та світу» (2,3 млн)
«Тільки Україна» (1,2 млн)
«Україна в Онлайні» (1 млн)
«Україна на часі» (1 млн)
«Лайк Україна» (1 млн)
«Офіційно Україна» (1 млн)
«Непереможний народ» (825 тис.)
«Україна тепер» (821 тис.)
«Україна Переможе» (821 тис.)
«Незламна Країна» (723 тис.)
«Інформує Україна» (742 тис.)