Вимкніть телеграм. Він робить з українських дітей терористів (інфографіка)

15-річний Антон отримав голосове повідомлення в телеграмі від незнайомця. Чоловічий голос, чемно привітавшись, буденно відчеканив, що шукає охочих легко й швидко заробити. Робота полягала в пошуку та підпалі будь-яких автомобілів «зеленого кольору, кольору хакі або з хрестами». Знайти авто, залити горючкою і підпалити, після чого отримати оплату — здається, нічого складного. Добре, що хлопець вирішив поділитися цим записом із батьками, а ті розповіли виданню. Але так буває далеко не завжди. Україну останнім часом накрила справжня хвиля підпалів і підривів. І велику роль у цьому відіграють молодь та неповнолітні.

Якщо створити усереднений портрет уже звичного для нас терориста-підпалювача чи терориста-підривника, то ми побачимо дуже молоду людину віком від 16 до 20 років, яка живе десь на периферії. Найімовірніше, це буде мешканець Київської, Одеської, Дніпропетровської чи Харківської області.

Як бачимо з карти, лідером за кількістю терактів є Київщина. Але зауважимо, що саме в цьому регіоні (Київ плюс область) мешкає найбільше людей. У середньому картина може не надто різнитися за регіонами. Зробити карту з кількістю терактів, скажімо, на 10 тисяч мешканців області неможливо, бо невідомо, скільки людей проживає сьогодні в прифронтових областях.

Є також певна ймовірність того, що умовний терорист буде наркозалежним чи безробітним і перебуватиме в пошуку швидкого заробітку. Але так було не завжди.

У 2022–2023 роках можна було спостерігати дещо іншу картину.

По-перше, самих терактів було в рази менше. По-друге, їх виконавці за віком і досвідом часто докорінно відрізнялися від нинішніх.

На початку повномасштабного вторгнення Росія активувала всіх своїх «сплячих» агентів — людей, які були завербовані в попередні роки і чекали свого часу. Дуже часто для вербування використовували особисті контакти, родинні зв’язки. Був випадок, коли російський генерал завербував свого однокласника в Одесі. Або коли завербованого росіянами українця шантажували, ув’язнивши всю його рідню на окупованих територіях та піддавши її тортурам.

Активно вербувалися також представники різних проросійських організацій на кшталт «военно-исторических кружков» чи мережі Партії Шарія. І, звісно ж, криміналітет — із ним росіяни «працювали» завжди.

Але, вочевидь, у якийсь момент і «сплячі» агенти, і учасники різних проросійських організацій почали закінчуватися. І росіяни дедалі частіше стали вдаватися до іншої тактики рекрутингу. Хоча для вчинення терактів вони використовували наркозалежних і під час АТО.

Неповнолітні терористи

Замість ідей «русского міра», обіцянок кар’єрного зростання в разі окупації останнім часом росіяни роблять акцент виключно на гроші.

Якщо ми почитаємо зведення СБУ за останні півтора року, то майже всюди знайдемо згадку про те, що учасники терактів шукали швидкого заробітку. Зміщення акценту саме на гроші дало змогу росіянам масштабувати підривну діяльність. Таких агентів не шкода й підірвати. І міняти їх на українських полонених не потрібно.

Росіяни вийшли на людей, які, з одного боку, хронічно потребують грошей тут і тепер, а з другого — не надто розумні, щоб збагнути, якими наслідками їм це загрожує. Йдеться про наркозалежних, безробітних та криміналітет. Інша категорія, на превеликий жаль, — це молодь, дуже часто неповнолітня. Звісно, йдеться не про всіх, а лише про тих, хто піддався на трюки та вмовляння вербувальників.

А внутрішніх мотивів може бути безліч — від того, що «нарешті на мене хтось звернув увагу» чи складних стосунків із батьками, які втомлені тривогами, турботами про рідних на фронті, а тому дратівливі й можуть накричати на дітей, до банального бажання заробити гроші й похвалитися чимось дорогим.

І якщо з криміналітетом та наркозалежними росіяни працювали й до того, то рекрутинг для терактів зовсім молодих чи навіть неповнолітніх — «ноу-хау» останніх років.

Росіяни використовували дітей завжди. Але все ж таки раніше їм відводилася допоміжна роль — дзвонити з погрозами підриву різних адміністративних будівель і громадських місць, шпигувати за українськими військовими і технікою.

Нині ситуація погіршилася. Неповнолітніх стали залучати не лише до підпалів авто чи руйнування інфраструктури, а й до підготовки терактів чи й участі в них як безпосередніх виконавців.

Росіяни обирають усе дієвіші способи достукатися до українських дітей. І використовують для цього різні соціальні мережі, передусім телеграм. Texty.org.ua уже писали про телеграм-канали, на яких відкрито висять прайси за вчинення того чи іншого теракту (докладніше читайте тут). Здається, робота з дітьми в адміністраторів таких ресурсів пріоритетна.

Вербувальники працюють за накатаним алгоритмом: обіцянка грошей за доволі простий, на перший погляд, злочин — просування російської агітації, підпал автівок військових чи, наприклад, релейних шаф на залізничних шляхах. На чому більшість рекрутованих і закінчує свій шлях у правоохоронних органах. Але якусь частину не ловлять, і вони продовжують у тому самому дусі. Або їм навіть доручають серйозніші завдання.

Зіскочити з цієї стежки вкрай важко, куратор починає шантажувати

Зіскочити з цієї стежки, як показує досвід, вкрай важко: навіть якщо молода людина планує «відійти від справ», куратор починає шантажувати її тим, що зіллє інформацію про злочинну діяльність правоохоронцям.

Росіяни постійно вдосконалюють способи вербування терористів серед молоді та неповнолітніх. Якщо ще зовсім недавно їхня ворожа агентура рекламувала свої телеграм-канали і чекала, що виконавці самі до них прийдуть, то тепер вони вдаються до агресивнішого «маркетингу». Як ми вже згадували, надсилають голосові повідомлення через телеграм випадковим дітям.

Цілі

Росіяни мають список цілей для терактів. Їх можна поділити на три групи. Одна з них і, певно, найкривавіша — теракти в громадських місцях, адмінбудівлях, ТЦК.

Йдеться переважно про підриви саморобних вибухових пристроїв із жертвами десь у людному місці, адмінбудівлі чи біля неї, підриви ТЦК. Або, як лайтваріант, підпал адмінбудівель чи ТЦК вночі.

Наступна група цілей терористичних атак росіян — самі військові та їхня техніка, а також правоохоронці.

Звісно, тут найбільше поширені підпали техніки військових. Хоча на життя самих військових іноді також трапляються замахи. Зокрема, пробують підривати авто з людьми.

І остання група — інфраструктурні об’єкти. Йдеться як про Укрзалізницю (УЗ), так і про енергооб’єкти та системи мобільного зв’язку.

Найбільша кількість терористичних ударів тут завдається саме по інфраструктурі Укрзалізниці. А найбільш уподобані терористами об’єкти УЗ — релейні шафи на залізничних шляхах. Це й зрозуміло: до них легко дістатися, вони можуть бути на певній відстані від людних місць, зрештою, біля кожної релейної шафи охорону не виставиш. Водночас це ключова частина інфраструктури залізничного транспорту, адже вони забезпечують ефективність роботи системи.

Як це працює

Найцікавіше, що росіянам особливо нічого вигадувати не довелося. Сучасна схема рекрутингу та організації терактів майже один в один копіює стандартну схему наркодилерів, коли рекрутинг наркокур’єрів і збут наркотиків через загальновідомі «закладки» відбуваються фактично онлайн. Попри те що діє справжній ланцюжок від виготовлення до споживання, кожна з його ланок безпосередньо не комунікує з іншою.

Російська схема рекрутингу та організації терактів майже один в один копіює стандартну схему наркодилерів

Так, у стандартній наркодилерській схемі «хімік» варить наркотичну речовину, а потім залишає її в заздалегідь обумовленому місці. Звідти її забирає кур’єр і розносить по «закладках». Таким чином, ні «хімік», ні кур’єр, ні власне споживач не спілкуються між собою і не бачать один одного.

Так само нині працює й схема з терактами. Замовники в Росії спочатку знаходять людину, яка виготовляє вибухівку. Вибухівку залишають у якомусь спеціальному місті, звідки її забирає безпосередній виконавець теракту.

Розглянемо на прикладі теракту на Хмельниччині 5 лютого. Правоохоронці затримали двох його виконавців: 17-річного студента і наркозалежного. Одне одного вони не знали — усе спілкування відбувалося через спільного куратора. Виготовив саморобний вибуховий пристрій (СВП) неповнолітній студент, який, вочевидь, володів якимось початковими навичками для цього. Для максимального ураження він начинив вибухівку гайками й обрізками арматури, а для дистанційної детонації спорядив мобільним телефоном.

Потім студент поклав СВП у схованку і передав геолокацію своєму кураторові з ФСБ. Той, своєю чергою, скинув геолокацію наркозалежному, який і мав вчинити теракт. Але останній щось запідозрив і передав вибухівку випадковому кур’єрові, який ні про що не знав і приніс її до ТЦК. Як наслідок — загинули і були покалічені люди, зокрема й сам кур’єр.

Тут, до речі, простежується один дуже чіткий меседж російських кураторів: виконавців не шкода. Їх можуть дистанційно підривати разом із вибухівкою або відправляти на одноразові підпали, після яких їх затримують правоохоронці. Здається, такого цинічного ставлення до власних найманців немає навіть у наркодилерів. Певно, росіяни свято переконані, що на місце одних виконавців завтра прийдуть інші.

Телеграм — безмежний інструмент вербування в руках росіян

І в росіян для цього є певні підстави. По-перше, у них є просто безмежний інструмент для вербування охочих заробити гроші, позбавивши життя оточуючих і себе заодно. Назва цього інструменту — телеграм.

Плюс росіяни воюють з українцями як нацією і зрадникам поблажок не роблять.

Терористична мережа

Телеграм давно перетворився на справжній рай насамперед для наркобізнесу. Стіни будинків і паркани обписані адресами телеграм-каналів, де без проблем можна знайти «закладку» з будь-якими наркотичними речовинами. Звісно, «друзі» з ФСБ та інших російських органів не могли пройти повз такі можливості й стали використовувати телеграм для рекрутингу терористів.

Texty.org.ua переглянули сотні новин про затримання терористів. У більшості з них саме телеграм згадується як основний інструмент комунікації в процесі їх рекрутингу. Знов і знов у зведеннях українських правоохоронців можна прочитати, що виконавці терактів «шукали легкого заробітку в телеграм-каналах».

Висновок тут однозначний: необхідність цілковитої заборони телеграму в Україні не просто назріла — це треба було зробити вже давно. Аргументи на користь його подальшого функціонування не йдуть у жодне порівняння з тим, що російські терористи мають змогу безпосередньо звертатися до неповнолітніх в Україні.

Ситуація приблизно така, якби вулицею їздила машина з гучномовцем, через який на всю потужність транслювалися б російська пропаганда й заклики до терактів, а ми намагалися б у себе вдома перебити їх грою на скрипці. Саме в телеграмі і російська пропаганда, і заклики до терактів поставлені на справжній масовий потік, що калічить людські долі, зокрема й дитячі життя.

У телеграмі і російська пропаганда, і заклики до терактів поставлені на справжній масовий потік

Робота з молоддю

Але, звісно, заборона однієї соцмережі не змінить ситуацію з вихованням молоді. Вічна проблема України — ми так і не навчилися дієво працювати з дітьми, виховувати їх саме як українських громадян із національними й демократичними цінностями.

Читайте також: «Соколи», вуличні рейди і клуби з «низьким порогом». Як Чехія опікується підлітками

Маємо замкнене коло: батьки не хочуть, а радше просто не можуть вичерпно й дохідливо пояснити дітям, що таке бути патріотом і громадянином своєї країни, залишаючи цю справу школі. А в українській освіті й серед освітян дуже часто бачимо традиційний радянський формальний підхід: давайте вивчимо вірш про те, як ми любимо свою країну, отримаємо за це оцінку і наступного дня забудемо про все.

Тому єдиним засобом, який дуже часто може пояснити дітям базові речі, залишаються соцмережі. А пояснити дітям правильно, що інформацію з мереж треба фільтрувати і ставитися до неї критично, сучасна освіта вже не здатна.

Але державі цілком під силу розповісти учням школи, коледжу чи студентам вишу про те, що з ними буде, якщо вони погодяться на теракт за гроші. З демонстрацією фото підірваних виконавців і відео із зали суду, коли зрадникам зачитують вирок.

Міносвіти у співпраці з МВС і СБУ просто зобов’язане проводити такі заняття за участю представників поліції чи спецслужби в кожному класі, де вчаться діти уразливого віку. І тоді більшість учнів і батьків знатимуть про небезпеку й уважніше ставитимуться до різних підозрілих пропозицій.

Але кроків у цьому напрямку не видно. З дітьми в школах про це ніхто на уроках не говорить. Натомість МОН надало вкрай розмиті рекомендації для батьків, які теж нічого не знають ні про методи вербування підлітків через телеграм, ні про те, що таке взагалі відбувається.

Тобто держава знову вчинила формально й переклала відповідальність на когось іншого.

агенти вербування війна військові підпали телеграм теракти терористи тцк шпигунство