Молодь як путінський резерв. Стратегії молодіжної політики Росії
Росіяни не приховують, що діти і молодь — це основна група для реалізації їхньої колонізаційної політики. Російська влада створила набір важелів і структур для того, щоб дітям з окупованих територій зробити максимальну ідеологічну прокачку. Мета — виховати покоління, яке продовжуватиме політику теперішніх російських керманичів.
“Добровольчі” ініціативи — шлях у російську систему
Російська влада створила контрольовану згори фейкову систему волонтерської допомоги, до якої активно залучає молодь. І тут ідеться не просто про “добрі справи для загального блага”, а про фіксовану систему звітності, хто, кому й чим допоміг.
Як це працює? Є вебпортал, на якому можна зареєструватися як волонтер або створити подію, на якій потрібна волонтерська допомога. В особистому кабінеті користувача створюється “Особиста книжка волонтера”. У ній збирається вся інформація про активність: “добрі справи”, прослухані на порталі курси тощо.
Потім ці активності переводяться в бали, які додаються, наприклад, до “Єдиного державного екзамену” (випускний екзамен у російських школах). Тобто користувач може підвищити собі оцінку для вступу до вищого навчального закладу. Також ці бали враховують, коли беруть на роботу.
Читайте також: Освіта війни. Російські силовики беруть під контроль навчання школярів на окупованих територіях
Організації, які створюють заходи для запрошення волонтерів, також не випадкові. Вони мають бути зареєстровані на тому самому порталі, що й волонтери та верифіковані. І тільки тоді добровольча допомога піде в залік.
Звісно ж, про жодні горизонтальні ініціативи не йдеться. Цей проєкт створила і контролює російська влада. Всі, хто реєструється на порталі, фактично добровільно передають особисту інформацію та інформацію про свою діяльність.
У такий спосіб росіяни ще й збирають дані про молодих людей на окупованих територіях. Виконавча директорка Національного українського молодіжного об’єднання Олена Подобєд-Франківська в подкасті “Окуповане покоління” підкреслила, що таким чином до ворога може потрапляти інформація про тих дітей, яких батьки, наприклад, намагалися заховати від окупантів (зазвичай у цьому випадку діти відвідують українську онлайн-школу, хоча це й небезпечно).
“Батьки дуже часто не хочуть надавати інформацію про дітей, особливо на територіях, окупованих після 2022 року. А коли діти це роблять самостійно, так зручніше. Інформація про молодь потрапляє не тільки до університетів, а й до військкоматів, тож це одна з можливостей поповнити лави окупаційної армії”, — підкреслила Олена Подобєд-Франківська.
Читайте також: Від ракетних ударів до балончиків з фарбою: як український рух опору бореться з російською окупацією
Створення і розгортання “добровольчих осередків” — ”Добро.Центрів” — це частина національної політики. Вони, по суті, координують волонтерську допомогу на місцях — в окремих населених пунктах — і мають залучати якомога більше молодих людей. А якщо “Добро.Центр” успішний, отримують додаткове фінансування.
Такі псевдоволонтерські осередки, звісно ж, активно розвивають на окупованих росіянами територіях, особливо на тих, які вони називають “новоприєднаними”, — йдеться про частини Запорізької та Херсонської областей. Працюють “Добро.Центри” не навмання: щоб підготувати фахівців, проводять навчання.
Наприклад, в окупованій частині Запорізької області вісім організацій пройшли кількатижневий курс навчання про те, як правильно розвивати волонтерство. У своїх пропагандистських повідомленнях росіяни підкреслюють, що такі програми потрібні для “якісної розбудови інфраструктури добровольчих організацій”. Така собі російська версія волонтерського руху, де все за стандартами і в межах реалізації державної політики.
Читайте також: Як працюють російські пропагандистські медіа на ТОТ України і хто за ними наглядає, — дослідження
Путінський кадровий резерв
Окремий напрям роботи російської урядової машини — створення “кадрового резерву” і залучення молоді до органів влади на різних рівнях.
Для цього російська влада виділяє гранти для фінансування молодіжних проєктів. Мовляв, так молодь, по-перше, матиме можливість реалізувати свої ідеї, по-друге, здобуде досвід взаємодії з представниками влади на різних рівнях (грант треба отримати і за нього відзвітувати), а по-третє, представники влади побачать активних та ініціативних, а отже, зможуть визначити потрібних і перспективних людей.
Щоб усе це спрацювало, окупаційна влада здійснює підготовку відповідних чиновників. Наприклад, у Бердянську провели кількамісячний тренінг для таких “фахівців” із Херсонщини. Теорію і практику зросійщення молодих українців викладали експерти Федерального агентства у справах молоді (Росмолодь).
Такі тренінги мають досить практичний вимір. У процесі навчання окупаційні чиновники запропонували провести аудит молоді на окупованій Херсонщині. Для цього хочуть використати інформацію з податкової та закладів освіти. А от щоб налагодити безпосереднє спілкування з молодими людьми, російські чиновники рекомендують створювати команди КВК в муніципальних закладах освіти, вести звітність і запроваджувати рейтинги відвідування заходів для молоді.
Звісно ж, згадане вище волонтерство — це теж важливий інструмент взаємодії та заохочення молоді. І представники органів влади мають всіма можливими способами таку псевдодобровольчу активність стимулювати й підтримувати.
Також у росіян є окрема програма профорієнтації “ДержСтарт” (“ГосСтарт”), яка передбачає проведення профорієнтації та залучення молодих людей віком від 18 до 35 років до роботи в органах влади. Це вже буквально створення “кадрового резерву”.
Таким чином російська влада створює мережу структур, яка покликана залучити молодих людей до органів влади й зробити їх наступниками російського режиму.
Читайте також: Як Росія заганяє в армію хлопців з окупованих частин Запоріжжя й Херсонщини, — розслідування
Фундаментом для реалізації таких програм і проєктів мають стати окремі молодіжні центри. І це не гіпотетична ініціатива, а проєкти, на які вже виділяють кошти.
Так, в окупованому Залізному Порту на Херсонщині зводять Будинок молоді — центр із творчими майстернями, аудиторіями для навчання та семінарів, у якому збиратимуться молоді люди віком від 14 до 35 років (саме цим віком російське законодавство визначає молодь). Будують центр у межах програми “Регіон для молодих”. Це одна з програм Росмолоді, яка працює з 2022 року. Її основний фокус — саме розбудова інфраструктури молодіжних центрів.
У межах тієї самої програми відкрили молодіжний центр і в Мелітополі. Це один із трьох молодіжних осередків в окупованій частині Запоріжжя. Ще такі центри є в Бердянську й Приморську.
Все зафіксовано в документах
Все описане вище — це не випадкові ідеї чи ініціативи, а структурована й продумана стратегія російської влади. Ще в грудні 2022 року на засіданні Державної ради РФ “щодо питань реалізації молодіжної політики в сучасних умовах” Путін оголосив, що молодіжна політика є питанням державної безпеки, і доручив розробити “Стратегію реалізації молодіжної політики РФ до 2030 року”.
Наприкінці серпня 2024 року російський уряд цей документ схвалив. Прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін вкотре підкреслив, що “турбота про їхнє (молоді. — Ред.) майбутнє важлива і для гарантування національної безпеки, що потребує об’єднання зусиль органів влади та некомерційних організацій і, головне, залучення самих хлопців та дівчат до процесу ухвалення рішень”.
Відповідає за реалізацію згаданої стратегії Росмолодь, що безпосередньо підпорядкована уряду РФ. І от у цьому документі чорним по білому написано, що потрібно підтримувати добровольчий рух, надавати додаткові можливості молоді для перенавчання, стимулювати культурно-просвітницькі ініціативи, патріотичне виховання тощо.
Читайте також: Літо пропаганди. Як окупанти використовують канікули, щоб зомбувати українських дітей
Документ, по суті, формалізує вже наявні програми та проєкти і визначає очікуваний результат. Наприклад, у стратегії прописано, що частка молоді, яка вірить у можливості самореалізації в Росії, має зрости із 72% до 84%. А от частка молодих людей, які поділяють і підтримують “традиційні духовно-моральні цінності”, — із 71% до 83%. Охоплення молоді закладами молодіжної політики до 2030 року — з 5,6 млн осіб до 12,6 млн. Наскільки наведені цифри відповідають дійсності, ми перевірити не можемо, але вони демонструють мету російської влади щодо молоді.
Статтю написала Катерина Супрун на прохання Платформи з управління конфліктами в громадах (Центр близькосхідних досліджень, “Мережа відповідальних" і “Театр змін”).
