Українська музика 2024 року. Вибір Texty.org.ua

Вибір Texty.org.ua

Надя Кельм, артдиректорка, 43 роки

“Весна” — гурт “Пиріг і Батіг”

Пісня на вірш Богдана-Ігоря Антонича. Це одна з багатьох їхніх композицій на вірші українських поетів. У цього гурту дар віднаходити саме ту музику, яка робить слова поезії минулих століть живими, об’ємними, ніби вперше їх чуєш. Я їхні пісні в школах давала б дітям слухати, щоб вірші ставали для них чимось реальним, мелодією, яку можна наспівати, голосом, який допомагає відчути ритм і сенс, робить слова твоїми.

Інна Гадзинська, заступниця головного редактора, 46 років

“Українське сонце” — гурт Kozak System

Вона зворушлива й допомагає якось проживати момент “все пропало і що буде далі”. Ціную її за слова “так багато втрачено, дорого заплачено”.
Давно люблю цей гурт, не раз бувала на їхніх концертах, стежу за творчістю, і зараз відгукується їхня лірика про війну.

Наталя Романишин, NLP-дослідниця, 24 роки

“Стати дощем” — гурт “Ледащо”

Хлопці з колективу — мої давні друзі. Цю пісню вони створили на вшанування пам’яті загиблих захисників Андрія Квятковського і Дмитра Пащука. Пісня дуже щемко передає важкий досвід втрати близької людини, який, на жаль, зараз близький і знайомий багатьом українцям.

Загалом люблю пісні, народжені з української поезії. Наприклад, “Плющ” від “Бумбоксу”, слова до якої взяті з вірша Лесі Українки. Або ж “І гріховна, і свята” від гурту “Пиріг і Батіг”, яка створена на основі вірша Григорія Чупринки — українського поета, розстріляного більшовиками у 1921 році. Пісня входить до альбому “Замордовані”, у якому за основу взято тексти українських поетів, що були замордовані радянським режимом.

Тетяна Колісник, комунікаційна менеджерка, 33 роки

“О панно Інно!” — Артем Пивоваров

Я цього року дуже багато разів слухала пісню на вірш Павла Тичини “О панно Інно!” у виконанні Артема Пивоварова. Ще в школі мене заворожував і водночас обурював цей вірш. З одного боку, вірш гарний, стрункий, мелодійний, дуже звучний, візуальний. А з другого — у нього дуже дивний сюжет. Ліричний герой розповідає панні Інні, що він любив її сестру. А тоді такий: стоп, а може, і не сестру, а вас…

Одним словом, біполярник якийсь, а не чоловік.

А коли Пивоваров поклав ці слова на музику та ще й зняв злегка пришелепкуватий кліп, у мені з новою силою ожила та панна Інна, і її сестра, і той молодий сонячнокларнетний невизначений Тичина, і його ліричний герой.

Я слухала цю пісню десятки разів на повторі. Що пісня, що вірші неймовірні. Такі мелодійні, вони так інтригують, так заворожують. Тепер я іноді перед сном думаю про ту Інну: як то бути панною, якій в обличчя кажуть “сестру я вашу так любив”? Ну а далі уява малює десятки щоразу різних сюжетів.

Валерія Павленко, репортерка, 23 роки

“Хризантеми” — анастимоза

Ця пісня вийшла ще у 2022-му, але до мене, як і до багатьох, вона дійшла лише цього року. Мені загалом дуже подобається інді, тому цей трек одразу припав до душі. У “Хризантемах” відчувається загадковий апокаліптичний вайб, який ідеально збігається з моїм настроєм, ніби світ стоїть на порозі катастрофи.

Я дуже люблю гуляти з цієї піснею в навушниках туманним Києвом, особливо в тій частині, де крізь імлу проривається величезний неоновий напис “Сталкер 2” (пісню додали в саундтрек до цієї гри). Цього року я відкрила для себе Чернівці, тому мені було ще й дуже приємно дізнатися, що авторка і виконавиця треку з Буковини.

Андрій Гарасим, журналіст, 48 років

“Гаї шумлять” — гурт “Пиріг і Батіг”

Як і мільйони інших українців, я запав цього року на львівський гурт “Пиріг і Батіг” із їхньою “Гаї шумлять”. І не лише тому, що маємо тут дивне поєднання музики і музики слів. Слова, на які покладена ця мелодія, — вірш Павла Тичини “Гаї шумлять”, написаний у 1916 році.

На Україну тоді насувалася епоха апокаліпсисів, і от у цьому вірші є якесь щемке їх відчуття. Наче в першокласному японському постапокаліптичному аніме, де водночас є жах руйнування, і краса цвітіння сакури, і відчуття незворотності лиха, і усвідомлення того шляху, який чекає попереду.

Дивним чином (а може, тут якраз нічого дивного й немає) в епоху нових апокаліпсисів цей вірш, покладений на чудову музику, відродився і зазвучав із новою силою. І ще дуже знаковим є те, що вірш написав саме Павло Тичина.

Людина, яка могла стати найвизначнішим поетом XX століття, але так і не стала ним. Бо “Партія веде”. А поет став символом того, що буває, коли нація програє, а в її еліти немає сил на опір. Дуже хочеться сподіватися, що такого з нами більше не станеться.

Олег Гебура, журналіст даних, 22 роки

“Дихотомія” — гурт “Тонка”

Гурт “Тонка” я знаю і слухаю давно, але цього літа випадково потрапив на їхній акустичний концерт у Києві. Пройняло до сліз ще під час самого виступу. Було відчуття, ніби мене переїхали музикою. Їхній акустичний альбом можна знайти (й переїхатися по собі самому) на стримінгах.

Але особливо я рекомендую “Дихотомію”, краще відразу з кліпом. Цій пісні треба дати час і прослухати повністю. Вона про Крим (Олена Карась, солістка гурту, саме звідти). Дитинство. Спогади. Дім, якого немає. Хоч я ніколи не був у Криму, та під час кожного прослуховування щось усередині мене помирає.

Роман Кульчинський, головний редактор, 50 років

“Хто ти” — Клавдія Петрівна

Десь навесні я запав на Клавдію Петрівну. Мелодійна, не криклива музика, приємний голос і, головне, зміст пісень. Від альбому віяло легким присмаком приреченості, здорового пофігізму, але крізь це пробивалися нотки впевненості, що з усім розберемося і справимося. Хоча прямо в текстах нічого такого немає.

Найчастіше слухав “Хто ти”. Ця пісня витягувала з мене асоціації з тих часів, коли Клавдія Петрівна ще й не народилася.

Дмитро Колесник, івентменеджер, менеджер спільноти, 41 рік

“Палай” — гурт Epolets

Цього року гурт Epolets. Зокрема, їхні пісні “Палай” і “Діти моря” часто в навушниках, коли треба зосередитися і працювати над чимось творчо. До того ж почав вслуховуватися у їхні тексти і був приємно здивований. Їхній найновіший сингл має назву “Ми не любим правду”, і його варто послухати лише за текст. А ще ж зараз знову актуальна їхня “То Різдво”.

Володимир Литвинов, журналіст, 18 років

“Вода” — гурт “ТНМК”

І хоча почути пісні “ТНМК" було імовірніше в кімнаті моєї старшої сестри років 10 тому, для мене пісня “Вода” відкрилася не так давно, у переломний момент життя, момент дорослішання.

Вода в пісні — це ніби образ бентежного життя, яке часом проходить крізь тебе. Безликі перехожі — давно знайомі друзі, а робота — часті з ними прогулянки. Але з часом вода змінюється. І хоча зараз ти відчуваєш застій, ніби в болоті, течія ніколи не зупиняється і колись, мабуть, принесе такі довгоочікувані зміни. А може, і ні.

Марія Ревук, графічна дизайнерка

“Усі курі” — “ЩукаРиба”

Буваю різною: веселою, сумною, мрійливою й грізною. Тому мій особистий плейлист наповнений розмаїттям жанрів, ритмів і настроїв. Меланхолійні треки органічно переплітаються з такими, що задіюють танцювальні рецептори; забуті мелодії знаходять своє місце поряд зі щойно відкритими, а пісні, які колись оживали на вінілових платівках, гармонійно співіснують із тими, що звучали з касет, CD-дисків чи тепер лунають зі стримінгових платформ. Частинкою того, що резонувало у 2024-му, радо ділюся з вами в плейлисті.

Texty.org.ua завжди у твоєму Spotify

На основі цих та інших пісень, що припали до душі нашій команді, ми створили плейлист. Тут ви можете знайти щось нове й українське на будь-який смак і під будь-яку подію — від пісень для ранкової пробіжки до меланхолійної сучасної української класики.

пісня українська музика редакційне spotify музика